Захарій 4

¹ Повернувсь той ангел, що розмовляв зо мною, і розбудив мене, як ото будять когось сонного,

² і сказав до мене: «Що ти бачиш?» Я відповів: «Бачу я: ось ліхтар, увесь із золота, зверху ж на ньому келех і сім світичів на ньому, таки сім, і сім цівок до світичів, що на ньому зверху.

³ А коло нього дві маслини, одна праворуч від келеха, а друга ліворуч від нього.

⁴ Заговорив я і сказав до ангела, що говорив зо мною: „Що воно таке, мій владико?“

⁵ І відповів ангел Господній, що говорив зо мною, і сказав до мене: „Хіба ти не знаєш, що то таке?“ Я сказав: „Ні, мій владико.“

⁶ Тоді озвавсь він і сказав до мене: „Це Господнє слово до Зоровавела, що каже: Ні військом, ані силою, а тільки моїм духом, — говорить Господь сил.

⁷ Хто ти, горо велика, перед Зоровавелом? Ти станеш низиною, і він винесе верхній камінь під оклики веселі: Ласка, ласка йому!“

⁸ І надійшло до мене таке слово Господнє:

⁹ „Руки Зоровавела заклали основи дому цього й його ж руки закінчать його, і ти зрозумієш, що Господь сил послав мене до вас,

¹⁰ Хто бо маловажив день малих початків? Власне, ті радуватись будуть, коли побачать оливо в руці Зоровавела, власне, ці сім — це Господні очі, що обходять усю землю.“

¹¹ Озвавсь я і сказав до нього: „Що воно — ці дві маслини праворуч від ліхтаря і ліворуч від нього?“

¹² Озвавсь я вдруге й сказав до нього: „А що воно ці дві маслинні гілки, що коло двох золотих цівочок, які виливають золоту олію з себе?“

¹³ І він відповів мені: „Хіба ти не знаєш, що це?“ Я сказав: „Ні, мій владико.“

¹⁴ Тоді він сказав: „Це два Помазаники, що стоять перед Господом усієї землі.“