І Хронік 25

Біблія	GREEK BIBLE
1 Тим часом Самуїл помер, і всі ізраїльтяни зібрались і оплакували його й поховали його в його домі в Рамі. А Давид зібрався та й пішов у Паран-пустиню.	1 Ο Δαβιδ λοιπον και οι αρχοντες του στρατευματος διηρεσαν εις την υπηρεσιαν τους υιους του Ασαφ και του Αιμαν και του Ιεδουθουν, δια να υμνωδωσιν εν κιθαραις, εν ψαλτηριοις και εν κυμβαλοις? και ο αριθμος των εργαζομενων κατα την υπηρεσιαν αυτων, ητο,
2 Був же в Маоні чоловік, а майно його було в Кармелі. Чоловік той був вельми багатий: мав три тисячі овець і тисячу кіз, і саме тоді він клопотався стриженням овець у Кармелі.	2 εκ των υιων Ασαφ, Ζακχουρ και Ιωσηφ και Νεθανιας και Ασαρηλα, υιοι Ασαφ, υπο την οδηγιαν του Ασαφ, του υμνωδουντος, κατα την διαταξιν του βασιλεως?
3 На ім’я ж був той чоловік Навал, а ймення його жінки — Авігайла. Була ж це жінка з добрим розумом і з виду гарна, а чоловік був шорсткий і злющий. Він був калевій.	3 του Ιεδουθουν? οι υιοι του Ιεδουθουν, Γεδαλιας και Σερι και Ιεσαιας, Σιμει, Ασαβιας και Ματταθιας, εξ, υπο την οδηγιαν του πατρος αυτων Ιεδουθουν, οστις υμνωδει εν κιθαρα, υμνων και δοξολογων τον Κυριον?
4 Почувши Давид у пустині, до Навал стриже вівці,	4 του Αιμαν? οι υιοι του Αιμαν, Βουκκιας, Ματθανιας, Οζιηλ, Σεβουηλ και Ιεριμωθ, Ανανιας, Ανανι, Ελιαθα, Γιδδαλθι και Ρομαμθι-εζερ, Ιωσβεκασα, Μαλλωθι, Ωθιρ και Μααζιωθ?
5 послав десяток молодців і сказав їм: «Ідіть у Кармель, удайтесь до Навала, поздоровіть його від мене,	5 παντες ουτοι ησαν οι υιοι του Αιμαν του βλεποντος του βασιλεως εις τους λογους του Θεου, διωρισμενοι εις το να υψονωσι το κερας. Εδωκε δε ο Θεος εις τον Αιμαν δεκατεσσαρας υιους και τρεις θυγατερας.
6 і промовте так до мого брата: Мир тобі, твоєму домові й усьому твоєму.	6 Παντες ουτοι υπο την οδηγιαν του πατρος αυτων ησαν υμνωδουντες εν τω οικω του Κυριου, εν κυμβαλοις, ψαλτηριοις και κιθαραις, δια την υπηρεσιαν του οικου του Θεου, κατα την διαταξιν του βασιλεως προς τον Ασαφ και Ιεδουθουν και Αιμαν.
7 Почув я, що стрижуть овець у тебе. Вівчарі твої були з нами, і ми їх не чіпали й нічого в них не пропало за ввесь той час, коли вони були в Кармелі.	7 Και εγεινεν ο αριθμος αυτων, μετα των αδελφων αυτων, των δεδιδαγμενων τα ασματα του Κυριου, διακοσιοι ογδοηκοντα οκτω, παντες συνετοι.
8 Спитай твоїх слуг і вони тобі скажуть. Нехай же оці молодці знайдуть ласку в очах твоїх, бо ми прийшли в день святковий: дай, прошу, твоїм слугам і твоєму синові Давидові, що маєш під рукою.»	8 Και ερριψαν κληρους περι της υπηρεσιας, εξ ισου ο μικρος καθως ο μεγαλος, ο διδασκαλος καθως ο μαθητης.
9 Прибули Давидові молодці, сказали Навалові всі ті слова іменем Давида та й чекали.	9 Ο πρωτος δε κληρος εξηλθε δια τον Ασαφ εις τον Ιωσηφ? ο δευτερος εις τον Γεδαλιαν? ουτος και οι αδελφοι αυτου και οι υιοι αυτου ησαν δωδεκα.
10 Навал же відповів слугам Давида, кажучи: «Хто такий Давид? Хто такий син Єссея? Є їх чимало тепер тих рабів, що втікають від своїх панів!	10 Ο τριτος εις τον Ζακχουρ? ουτος, οι υιοι αυτου και οι αδελφοι αυτου, δωδεκα.
11 Візьму я мій хліб, моє вино та моє м’ясо, що я зготував для моїх стрижіїв, та й дам людям, про яких не знаю, звідкіля вони взялися?»	11 Ο τεταρτος εις τον Ισερι? ουτος, οι υιοι αυτου και οι αδελφοι αυτου, δωδεκα.
12 І повернулись Давидові молодці назад своєю дорогою, й, повернувшись додому, переказали йому ті слова.	12 Ο πεμπτος εις τον Νεβανιαν? ουτος, οι υιοι αυτου και οι αδελφοι αυτου, δωδεκα.
13 Тоді Давид сказав своїм людям: «Підпережіть кожен свого меча!» І підперезали кожен свого меча. Давид теж підперезав свого меча, й виступило близько чотириста чоловік за Давидом, двісті ж зосталось при обозі.	13 Ο εκτος εις τον Βουκκιαν? ουτος, οι υιοι αυτου και οι αδελφοι αυτου, δωδεκα.
14 Тим часом один із слуг передав Авігайлі, жінці Навала: «Давид, прислав був посланців із пустині привітати нашого пана, та цей накинувся на них.	14 Ο εβδομος εις τον Ιεσαρηλα? ουτος, οι υιοι αυτου και οι αδελφοι αυτου, δωδεκα.
15 Люди ж ті були вельми до нас добрі: вони нас не чіпали і в нас нічого не поділося за ввесь час, як ми перебували з ними, коли ми були в полі.	15 Ο ογδοος εις τον Ιεσαιαν? ουτος, οι υιοι αυτου, και οι αδελφοι αυτου, δωδεκα.
16 Вони були охороною нашою і вдень, і вночі, ввесь час, коли ми були з ними й пасли вівці.	16 Ο εννατος εις τον Ματθανιαν? ουτος, οι υιοι αυτου και οι αδελφοι αυτου, δωδεκα.
17 Подумай, отже, і розваж, що маєш чинити, бо над нашим паном і його домом нависла біда, а він такий негідник, що з ним шкода й говорити.»	17 Ο δεκατος εις τον Σιμει? ουτος, οι υιοι αυτου και οι αδελφοι αυτου, δωδεκα.
18 Взяла Авігайла хутенько двісті хлібів, два бурдюки вина, п’ять зготованих овець, п’ять мірок праженого зерна, сто китиць родзинків і двісті фігових пирогів, наклала на ослів,	18 Ο ενδεκατος εις τον Αζαρεηλ? ουτος, οι υιοι αυτου και οι αδελφοι αυτου, δωδεκα.
19 та й звеліла своїм слугам: «Ідіть поперед мене, а я піду за вами.» Чоловікові ж своєму Навалові нічого не сказала.	19 Ο δωδεκατος εις τον Ασαβιαν? ουτος, οι υιοι αυτου και οι αδελφοι αυτου, δωδεκα.
20 І от коли вона за виступом гори спускалась на ослі додолу, назустріч їй Давид і його люди сходили донизу, так що вона зіткнулась із ними.	20 Ο δεκατος τριτος εις τον Σουβαηλ? ουτος, οι υιοι αυτου και οι αδελφοι αυτου, δωδεκα.
21 Давид же міркував: «Шкода було мені стерегти все майно в пустині отого чоловіка, так що нічого з усього того, що йому належить, не пропало! Він віддячує мені злом за добро!	21 Ο δεκατος τεταρτος εις τον Ματταθιαν? ουτος, οι υιοι αυτου και οι αδελφοι αυτου, δωδεκα.
22 Нехай же Бог так і так зробить ворогам Давида та ще й придасть, коли я з усіх тих, що йому належать, до ранку, бодай одного мужа залишу.»	22 Ο δεκατος πεμπτος εις τον Ιερεμωθ? ουτος, οι υιοι αυτου και οι αδελφοι αυτου, δωδεκα.
23 Як тільки Авігайла побачила Давида, зіскочила з осла притьмом і, впавши обличчям униз перед Давидом, уклонилась йому до землі.	23 Ο δεκατος εκτος εις τον Ανανιαν? ουτος, οι υιοι αυτου και οι αδελφοι αυτου, δωδεκα.
24 Потім упала йому в ноги і сказала: «На мені вина, мій пане! Дозволь твоїй слугині озватися перед тобою і вислухай слова твоєї слугині.	24 Ο δεκατος εβδομος εις τον Ιωσβεκασα? ουτος, οι υιοι αυτου και οι αδελφοι αυτου, δωδεκα.
25 Нехай мій пан не зважає на того непотреба, на Навала, бо яке його ім’я, такий і він: Дурний він зветься і дурнота при ньому. А я, твоя слугиня, не бачила тих молодців, що ти, мій пане, прислав був.	25 Ο δεκατος ογδοος εις τον Ανανι? ουτος, οι υιοι αυτου και οι αδελφοι αυτου, δωδεκα.
26 Хай же, мій пане, — так певно, як живе Господь, так певно, як живеш ти, — Господь, що стримав тебе й не дав дійти до крови й чинити власною рукою пімсту, — хай же твої вороги стануть, як Навал, і ті, що задумують чинити зло моєму панові!	26 Ο δεκατος εννατος εις τον Μαλλωθι? ουτος, οι υιοι αυτου και οι αδελφοι αυτου, δωδεκα.
27 А цей гостинець, що принесла твоя слугиня моєму панові, хай буде твоїм молодцям, що йдуть слідом за моїм паном.	27 Ο εικοστος εις τον Ελιαθα? ουτος, οι υιοι αυτου και οι αδελφοι αυτου, δωδεκα.
28 Прости, будь ласкав, вину твоїй слугині, бо Господь напевно спорудить моєму панові дім довготривалий, бо мій пан веде війни Господні, й несправедливости не знайти в тобі за ввесь час життя твого.	28 Ο εικοστος πρωτος εις τον Ωθιρ? ουτος, οι υιοι αυτου και οι αδελφοι αυτου, δωδεκα.
29 Коли ж би хтось піднявсь тебе гонити чи то чигати на твоє життя, то нехай життя мого пана буде вв’язане в вузол живих у Господа, Бога твого, життя ж твоїх ворогів — нехай їх пращею геть кине.	29 Ο εικοστος δευτερος εις τον Γιδδαλθι? ουτος, οι υιοι αυτου και οι αδελφοι αυτου, δωδεκα.
30 І коли Господь учинить моєму панові все те добро, про яке був говорив щодо тебе, й поставить тебе князем над Ізраїлем,	30 Ο εικοστος τριτος εις τον Μααζιωθ? ουτος, οι υιοι αυτου και οι αδελφοι αυτου, δωδεκα.
31 то хай не буде моєму панові приводом до смутку й гризоти серця, що мій пан пролив кров безвинну й вчинив собі суд власною рукою. Коли ж Господь ущасливить мого пана, то ти згадай про твою слугиню.»	31 Ο εικοστος τεταρτος εις τον Ρωμαμθι-εζερ? ουτος οι υιοι αυτου και οι αδελφοι αυτου, δωδεκα.
32 Давид відповів Авігайлі: «Благословен Господь, Бог Ізраїля, що послав тебе сьогодні мені назустріч;
33 благословен і розум твій, і ти благословенна, що стримала мене сьогодні, щоб я не дійшов до крови й не зробив собі суду власною рукою.
34 Бо — так певно, як живе Господь, Бог Ізраїля, що стримав мене сьогодні заподіяти тобі зло! — коли б ти була не поспішилась вийти мені назустріч, так у Навала, до світанку, не зосталось би ні одного мужа.»
35 Давид прийняв з її рук, що вона йому принесла, й сказав їй: «Іди собі в мирі до свого дому. Бач, я вислухав тебе і був привітний до тебе.»
36 Повернулась Авігайла до Навала, — аж ось у нього в домі такий бенкет, як у царя, і серце в Навала розвеселилось; але що він був тяжко п’яний, вона йому нічогісінько не оповіла, поки не настав ранок.
37 Уранці ж, як проминуло сп’яніння від вина в Навала, жінка його оповіла йому, що сталось, і серце його завмерло в ньому, і він став немов камінь.
38 А через якихнебудь десять день Господь ударив Навала, й він умер.
39 Довідавшися, що Навал умер, Давид сказав: «Благословен Господь, що постояв за мене, помстивши мою наругу, яку завдав мені Навал, і стримав свого слугу від злочину. Господь повернув злобу Навала на його ж голову.» Потім Давид послав сказати Авігайлі, що хоче взяти її собі за жінку.
40 От і прийшли слуги Давида до Авігайли в Кармель і сказали їй: «Давид послав нас до тебе, щоб узяти тебе собі за жінку.»
41 Встала вона, припала лицем до землі й сказала: «Ось твоя слугиня рабинею обмиватиме ноги слугам мого пана.»
42 Потім притьмом підвелася й, сівши на осла, разом із п’ятьма своїми дівчатами, що її супроводжували, пішла за Давидовими посланцями й стала йому за жінку.
43 І Ахіноам узяв Давид із Єзреела, й вони обидві були його жінками.
44 Тоді Саул віддав дочку свою Міхаль, жінку Давида, Палті, синові Лаїша, з Галліму.