Salmos 35

EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS	Біблія
1 De David. Combate, Señor, a los que me atacan, pelea contra los que me hacen la guerra.	1 Давида. Розсуди, Господи, моїх позовників; воюй проти тих, що боєм ідуть на мене.
2 Toma el escudo y el broquel, levántate y ven en mi ayuda;	2 Візьми щит малий і великий, і встань мені на поміч!
3 empuña la lanza y la jabalina para enfrentar a mis perseguidores; dime: «Yo soy tu salvación».	3 Замахнися списом і моїх гонителів стримай; скажи моїй душі: Я твоє спасіння!
4 Que sufran una derrota humillante los que intentan quitarme la vida; que vuelvan la espalda confundidos los que traman mi perdición.	4 Нехай засоромляться і застидаються ті, що на життя моє чигають; нехай назад відступлять і почервоніють ті, що замишляють зло на мене.
5 Que sean como la paja ante el viento, mientras el Angel del Señor los arrastra;	5 Нехай будуть, як полова на вітрі, ангел Господній нехай їх прожене.
6 que su camino sea oscuro y resbaladizo, mientras el Angel del Señor los persigue.	6 Дорога їхня нехай буде слизька й темна, і ангел Господній за ними нехай женеться.
7 Porque me tendieron sus redes sin motivo y me cavaron una fosa mortal:	7 Бо без причини тайно нап’яли на мене свої тенета, без причини викопали яму на мене.
8 ¡que los sorprenda un desastre imprevisto; que sean atrapados por sus propias redes, y caigan en la fosa que ellos mismos cavaron!	8 Нехай зненацька заскочить їх погибель, і тенета, що нап’яли, їх же зловлять; самі впадуть у викопану ними яму.
9 Pero yo me alegraré en el Señor, me regocijaré por su victoria;	9 Душа ж моя нехай у Господі веселиться, нехай радіє його спасінням.
10 todo mi ser proclamará: «Señor, no hay nadie igual a ti; tú libras al débil de las manos del más fuerte, y al pobre, de aquel que lo despoja».	10 Уся моя істота скаже: «Господи, хто тобі рівний? Тобі, що вириваєш бідака від сильнішого за нього, бідака та вбогого від захланного.
11 Se presentan contra mí testigos falsos; me piden cuenta de cosas que ignoro;	11 Устають несправедливі свідки, допитують у мене, чого я не знаю.
12 me devuelven mal por bien, dejando mi alma desolada.	12 Віддячують мені злом за добро; моя душа у розпачі.
13 Yo, en cambio, cuando ellos estaban enfermos, me cubría con ropas de penitente, afligía mi alma con ayunos y oraba con la cabeza inclinada.	13 Я ж, як вони хворували, надягав волосяницю, присмиряв постом мою душу і моливсь у моїм серці.
14 Ellos eran para mí como un amigo o un hermano, y yo andaba triste y abatido, como quien llora la muerte de su madre.	14 Немов за приятелем, немов за рідним братом, сумний ходив я; немов у жалобі за матір’ю, засмучений хилився.
15 Pero cuando tropecé ellos se alegraron, se juntaron todos contra mí y me golpearon sorpresivamente; me desgarraban sin cesar,	15 І коли я хитався, вони раділи й збирались; збирались проти мене і били мене зненацька, рвали мене на шмати безупину.
16 se burlaban de mí con crueldad y rechinaban contra mí sus dientes.	16 Спокушали мене, сміялися з мене, скрегочучи зубами проти мене.
17 Señor, ¿cuánto tiempo vas a tolerarlo? Líbrame de los animales rugientes, salva mi vida de los leones;	17 Господи, докіль будеш дивитись? Спаси від рикаючих мою душу, від левенят — мою єдину.
18 y te daré gracias en la gran asamblea, te alabaré en medio de una multitud.	18 Подякую тобі перед великим збором, серед численної громади тебе прославлю.
19 ¡Que no canten victoria mis enemigos traicioneros, ni se guiñen el ojo los que me odian sin motivo!	19 Не дай, щоб злораділи надо мною вороги брехливі, примружували очі ті, що безвинно мене ненавидять.
20 Ellos no hablan de paz, sino que atacan a los oprimidos de la tierra; traman planes engañosos	20 Вони бо не про мир говорять, а на найтихіших на землі лукаве замишляють.
21 y se ríen de mí a carcajadas, diciendo: «Lo hemos visto con nuestros propios ojos».	21 І на мене роззявляють рот свій, кажуть: «Ага! Ага! Бачили очі наші!»
22 Tú también lo has visto, Señor, no te calles; no te quedes lejos de mí, Señor;	22 Ти бачив, Господи! Не мовчи, о Господи, не віддаляйсь від мене!
23 ¡despiértate, levántate, Dios mío, Señor mío, defiende mi causa!	23 Прокинься й устань мені на оборону, мій Боже й мій Господи, за мою справу!
24 Júzgame según tu justicia, Señor; Dios mío, que no canten victoria sobre mí;	24 Обстань за мною, Господи, по справедливості твоїй! Мій Боже, нехай не злорадіють надо мною,
25 que no piensen: «Se cumplió nuestro deseo», ni digan: «Lo hemos devorado».	25 нехай не думають у своїм серці: «Ага! Ми досягли свого!» Нехай не кажуть: «Ми його заїли!»
26 Que sufran una derrota humillante los que se alegran de mi desgracia; que se cubran de confusión y de vergüenza los que se envalentonan contra mí.	26 Нехай осоромляться й застидаються всі ті разом, що радіють моєму лиху; нехай укриються соромом і стидом ті, що гордовито несуться проти мене.
27 Canten, en cambio, y alégrense, los que desean mi triunfo; los que desean mi felicidad, repitan siempre: «¡Qué grande es el Señor que en la paz de su siervo se complace!».	27 Нехай ликують і веселяться ті, що сприяють моїй справі, і завжди кажуть: «Нехай возвеличиться Господь, якому любий спокій слуги свого.»
28 Entonces mi lengua pregonará tu justicia, y cada día proclamaré tu alabanza.	28 Язик мій тоді звіщатиме твою справедливість, твою хвалу щоденно.