| 1 Après cela il y eut une fête des Juifs, et Jésus monta à Jérusalem. | 1 По тому було свято юдейське, тож Ісус прибув до Єрусалиму. |
| 2 À Jérusalem, près de la Porte des Brebis, il y a une piscine appelée en hébreu Bétesda. Elle a cinq rangées d’arcades, | 2 А є в Єрусалимі при Овечих воротах купелеве місце, по-єврейському воно зветься Витесда, що має п’ять критих переходів. |
| 3 et sous les arcades étaient étendus une quantité de malades, avec des aveugles, des boiteux et des paralysés. (Tous attendaient que l’eau bouge, | 3 Лежала в них сила недужих, сліпих, кривих, усохлих, які чекали, коли то зрушиться вода: |
| 4 car de temps en temps un ange du Seigneur descendait dans la piscine et faisait bouillonner l’eau. Lorsque l’eau avait été agitée, le premier qui descendait était guéri, quelle que soit sa maladie.) | 4 ангел бо Господній сходив час від часу в купелеве місце та й заколочував воду, і хто, отже, перший поринав по тому, як вода заколочувалася, то одужував, — хоч яка б там була його хвороба. |
| 5 Il y avait donc là un homme qui était infirme depuis 38 ans. | 5 Один чоловік там був, що нездужав тридцять і вісім років. |
| 6 Jésus le voit étendu. Quand il apprend que l’homme est là depuis fort longtemps, il lui dit: "Veux-tu guérir?” | 6 Побачив Ісус, що він лежить, а довідавшися, що було воно вже дуже довго, каже до нього: «Бажаєш одужати?» |
| 7 L’infirme lui répond: "Seigneur, je n’ai personne pour me jeter dans la piscine aussitôt que l’eau a été agitée, et avant que j’y aille, un autre est déjà descendu.” | 7 «Не маю нікого, пане, — одрікає йому недужий, — хто б мене, коли ото вода зрушиться, та й спустив у купіль: бо ось тільки я прийду, а вже інший передо мною поринає.» |
| 8 Jésus lui dit alors: "Lève-toi, prends ton brancard et marche.” | 8 Мовить Ісус до нього: «Устань, візьми ложе твоє і ходи!» |
| 9 Au même moment l’homme est guéri, il prend son brancard et il marche. Mais c’était un jour de sabbat, | 9 Відразу ж і одужав той чоловік, і взяв ложе своє і почав ходити. Був же той день — субота. |
| 10 et les Juifs dirent à celui qui avait été guéri: "C’est le sabbat, tu ne peux pas transporter ton brancard.” | 10 Юдеї і кажуть до одужалого: «Субота адже ж! Не личить тобі ложе носити!» |
| 11 Il leur répondit: "Celui qui m’a guéri m’a dit d’emporter mon brancard et de marcher.” | 11 А той їм у відповідь: «Візьми ложе твоє і ходи, — сказав мені, хто мене оздоровив.» |
| 12 Ils lui demandèrent donc: "Mais qui est cet homme qui t’a dit: Va, emporte-le?” | 12 Спитали його: «Хто він — той, що сказав тобі: Візьми і ходи?» |
| 13 L’homme qui avait été guéri ne le savait pas, car Jésus avait disparu dans la foule. | 13 Та одужалий не знав, хто він, бо Ісус зник у натовпі, що юрмився на тому місці. |
| 14 Plus tard cependant, Jésus le rencontre dans le Temple et lui dit: "Te voilà guéri; ne pèche plus, car il pourrait t’arriver bien pire.” | 14 Щойно потім знайшов його Ісус у храмі й мовив до нього: «Оце ти видужав, — тож не гріши більше, щоб щось гірше тобі не сталось.» |
| 15 L’homme alla donc dire aux Juifs que c’était Jésus qui l’avait guéri, | 15 Чоловік пішов і оповів юдеям, мовляв, той, хто його оздоровив, — Ісус. |
| 16 et les Juifs s’indignèrent contre Jésus parce qu’il avait fait cela le jour du sabbat. | 16 Ось тому й переслідували юдеї Ісуса: вчинив бо він те в суботу. |
| 17 Mais Jésus leur dit: "Mon Père est encore au travail, alors moi aussi je travaille.” | 17 А Ісус їм відрік: «Отець мій творить аж по сю пору, тож і я творю.» |
| 18 Ainsi Jésus ne se contentait pas de violer la loi du sabbat, mais encore il appelait Dieu son propre Père, se faisant ainsi l’égal de Dieu. Avec cela les Juifs avaient bien plus envie de le tuer. | 18 За те ж юдеї ще дужче заповзялися, щоб убити його — не тільки за те, що суботу порушував, а й за те, що Бога своїм Отцем називав, робивши себе рівним Богові. |
| 19 Jésus prit la parole; il leur dit: "En vérité, en vérité, je vous le dis: le Fils ne peut rien faire de lui-même; il faut qu’il le voie faire par son Père. Si celui-ci fait quelque chose, le Fils le fait également. | 19 І відповів їм Ісус, кажучи: «Істинно, істинно говорю вам: Не може Син нічого робити від себе самого, коли не бачить, що й Отець те саме робить. Бо що той робить, те так само й Син робить. |
| 20 Comme le Père aime le Fils, il lui montre tout ce qu’il fait; et il lui fera voir des œuvres bien plus importantes que ces choses-là: vous en serez tous stupéfaits. | 20 Отець бо любить Сина й усе появляє йому, що сам чинить. І більші від цих діла появить йому, щоб ви дивувалися. |
| 21 Puisque le Père réveille les morts et leur donne la vie, de la même façon le Fils donne la vie à qui il veut. | 21 Бо як Отець воскрешає померлих і оживлює, так і Син дає життя, кому захоче. |
| 22 “Sachez aussi que le Père ne juge personne; mais il a donné au Fils la responsabilité de juger, | 22 Отець бо не судить нікого, а Синові дав він суд увесь, |
| 23 afin que tous respectent le Fils comme ils respectent le Père. Celui qui ne respecte pas le Fils ne respecte pas le Père qui l’a envoyé. | 23 щоб усі почитали Сина так, як Отця почитають. Хто Сина не почитає, той не почитає Отця, який послав його. |
| 24 En vérité, en vérité, je vous le dis: celui qui écoute mes paroles et croit en celui qui m’a envoyé, vit de vie éternelle. Il n’a plus à être jugé, car il est passé de la mort à la vie. | 24 Істинно, істинно говорю вам: Хто слухає моє слово й у того вірує, хто послав мене, — живе життям вічним, і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя. |
| 25 “En vérité, en vérité, je vous le dis: l’heure vient, et elle est déjà là, où les morts vont entendre l’appel du Fils de Dieu et ceux qui l’écouteront vivront. | 25 Істинно, істинно говорю вам: Надходить час, — ба, вже й тепер він, — коли померлі вчують Сина Божого голос, а вчувши — оживуть. |
| 26 Car le Fils possède en lui-même la vie, tout comme le Père possède en lui-même la vie. | 26 Бо як Отець має життя у собі, так і Синові дав, щоб мав життя у собі. |
| 27 Et le Père lui a donné le pouvoir de juger parce qu’il est le Fils de l’homme. | 27 І владу йому дав суд чинити, він бо — Син Чоловічий. |
| 28 “Ne soyez pas surpris: l’heure vient, et elle est déjà là, où tous ceux qui sont dans la tombe entendront son appel. | 28 І не дивуйтеся з того, бо надходить час, коли всі, хто у гробах, голос його вчують, |
| 29 Ceux qui ont fait le bien sortiront et se relèveront pour la vie; ceux qui ont fait le mal se relèveront pour la condamnation. | 29 і вийдуть ті, що чинили добро, на воскресіння життя. А ті, що зло чинили, — воскреснуть на суд. |
| 30 “Je ne peux rien faire de moi-même, mais je juge selon ce que j’entends, et mon jugement est juste parce que je ne cherche pas ma volonté, mais la volonté de celui qui m’a envoyé. | 30 Не спроможен я нічого діяти від себе самого. Суджу я так, як чую, і суд мій справедливий, бо шукаю я не своєї волі, лише волі того, хто послав мене. |
| 31 Si je me recommande moi-même, mon témoignage ne vaut pas, | 31 Неправдиве моє свідоцтво, коли свідчу я сам за себе. |
| 32 mais c’est un autre qui me recommande et je sais que son témoignage est vrai quand il me recommande. | 32 Але за мене свідчить інший, і відаю я, що те його свідоцтво, яким він за мене свідчить, — правдиве. |
| 33 “De votre côté, vous avez fait demander à Jean et il a rendu témoignage à la vérité. | 33 Послали ви були до Йоана, і він посвідчив правду. |
| 34 Je rappelle cela pour vous-mêmes, pour que vous soyez sauvés, car personnellement je ne me fais pas recommander par un homme. | 34 Я ж бо не від людини свідоцтво приймаю, але кажу вам це, щоб ви спаслися. |
| 35 Jean était une lampe qui brûle et illumine, et pour un moment vous vous sentiez bien avec sa lumière. | 35 Той був світич, який палає і світить, тож ви й побажали на часинку з світла повтішатись. |
| 36 Mais moi, j’ai une recommandation meilleure que celle de Jean: ce sont les œuvres que mon Père m’a demandé de mener à bien. “Les œuvres que je fais parlent en ma faveur et montrent que le Père m’a envoyé. | 36 Та в мене свідоцтво більше, ніж те Йоанове: діла оті, що їх Отець доручив мені для мого виконання, — ось ті саме діла, що їх я роблю, і свідчать за мене, що Отець мене послав. |
| 37 Et le Père qui m’a envoyé a aussi parlé en ma faveur. Vous n’avez jamais entendu sa voix, comme vous n’avez jamais vu sa face, | 37 І Отець, який послав мене, свідчить за мене, лише ви ані голосу його не чули, ані виду його не бачили ніколи. |
| 38 mais même sa parole ne demeure pas en vous si vous ne croyez pas en celui qu’il a envoyé. | 38 І слова його не маєте, що перебувало б серед вас, — ви бо не віруєте в того, кого він послав. |
| 39 “Cherchez dans les Écritures, puisque vous pensez y trouver la vie éternelle: ces Écritures, justement, parlent de moi. | 39 Простежте Писання, в яких, як ото ви гадаєте, ваше життя вічне, — а й вони свідчать за мене! |
| 40 Mais vous ne voulez pas venir à moi et trouver ainsi la vie. | 40 Але ви не бажаєте до мене прийти, щоб жити життям вічним. |
| 41 “Je ne cherche pas une gloire humaine. | 41 Слави не приймаю я від людей. |
| 42 Mais je sais qu’il n’y a pas d’amour de Dieu en vous, | 42 Та я спізнав вас, що не маєте в собі любови до Бога. |
| 43 car je suis venu au nom de mon Père et vous ne me faites pas accueil; si un autre vient en son propre nom, vous le recevez. | 43 В ім’я Отця мого прийшов я, а ви не приймаєте мене. Прийшов би інший у вашому імені, ви б такого прийняли. |
| 44 Ainsi vous faites crédit à la renommée qu’on se donne l’un à l’autre, et vous ne recherchez pas la gloire qui vient du Dieu unique: comment donc pourriez-vous croire? | 44 Як можете ви вірувати, коли ви славу один від одного приймаєте, а слави, яка від самого Бога, не шукаєте? |
| 45 “Ne pensez pas que je serai votre accusateur auprès du Père: c’est Moïse qui vous accuse, celui en qui vous mettez vos espoirs. | 45 Не гадайте, що я перед Отцем винуватиму вас: Мойсей — ось обвинувач ваш, отой, на якого ви сподівання покладаєте. |
| 46 Si vous aviez foi en Moïse, vous croiriez en moi, car il a écrit sur moi. | 46 Бо якби вірили ви Мойсеєві, то й мені б ви вірили: про мене бо писав він! |
| 47 Mais si vous ne croyez pas ses écrits, comment croirez-vous mes paroles? | 47 Не віривши ж його писанням — як моїм словам повірите?» |
