| 1 C’est alors qu’on mit Jésus au courant d’un massacre de Galiléens: Pilate avait fait couler leur sang là-même où ils sacrifiaient leurs victimes. | 1 Того ж часу прибули деякі й розповіли йому про галилеїв, що їхню кров Пилат змішав з їхніми жертвами. |
| 2 Jésus alors leur dit: "Croyez-vous que ces Galiléens étaient plus pécheurs que tous les autres Galiléens pour avoir eu ce sort? | 2 Озвавшись, він сказав їм «Гадаєте, що ті галилеї, тому що таке постраждали, були більші грішники, ніж усі галилеї |
| 3 Non, je vous le dis; mais si vous ne vous convertissez pas, vous périrez tous pareillement! | 3 Ні, кажу вам, але як не покаєтесь, усі загинете так само. |
| 4 “Et les 18 personnes de Siloé sur qui la tour est tombée, et qui ont été tuées, étaient-elles plus coupables que tous les autres habitants de Jérusalem? | 4 Або ті вісімнадцять, що на них упала башта Силоамська й їх забила, гадаєте, що були більш винні від усіх мешканців Єрусалиму |
| 5 Non, je vous le dis; mais si vous ne vous convertissez pas, vous périrez tous pareillement!” | 5 Ні, кажу вам, але як не покаєтесь, усі загинете так само.» |
| 6 Jésus leur dit cette parabole: "Un homme avait un figuier planté dans sa vigne; il vint pour y chercher du fruit et il n’en trouva pas. | 6 І він розповів їм оцю притчу; «Один чоловік мав смоковницю, посаджену в його винограднику. Прийшов він і почав плода на ній шукати, та не знайшов. |
| 7 il dit alors à celui qui soignait la vigne: Voilà trois ans que je viens chercher des fruits sur ce figuier, et je n’en trouve pas. Coupe-le donc, il ne fait qu’épuiser la terre! | 7 Тоді він сказав до виноградаря Оце три роки, як я приходжу, шукаючи плода на цій смоковниці, і не знаходжу. Зрубай її нащо й землю займає ще |
| 8 Mais l’autre répondit: Maître, laisse-le encore cette année, je piocherai tout autour et je mettrai du fumier. | 8 А той озвався до нього Пане, лиши її ще на цей рік я обкопаю навкруг неї і обкладу гноєм. |
| 9 Peut-être après cela donnera-t-il du fruit; sinon, tu le couperas.” | 9 Може, щось вродить нарік, а коли ні, то ти її зрубаєш.» |
| 10 Un jour de sabbat, Jésus était en train d’enseigner dans une synagogue | 10 Ісус навчав в одній з синагог у суботу. |
| 11 lorsque arriva une femme toute courbée; un esprit la tenait malade depuis déjà 18 ans et elle était totalement incapable de se redresser. | 11 Була ж там одна жінка що її тримав дух у недузі вісімнадцять років вона була скорчена й не могла ніяк випростатись. |
| 12 Dès que Jésus la voit, il l’interpelle: "Femme, te voici délivrée de ton infirmité!” | 12 Побачивши її Ісус, покликав і промовив до неї «Жінко, ти звільнена від твоєї недуги.» |
| 13 Jésus lui impose les mains, et aussitôt elle se redresse, rendant gloire à Dieu. | 13 І поклав на неї руки й вона зараз же випросталась, і почала прославляти Бога. |
| 14 Mais le chef de la synagogue intervient, scandalisé, car Jésus l’a guérie un jour de sabbat, et il dit à la foule: "Il y a six jours pour travailler; venez ces jours-là pour vous faire guérir mais pas le jour du sabbat!” | 14 Тоді начальник синагоги, обурений, що Ісус оздоровив у суботу, озвався і мовив до народу «Шість день є, коли маєте працювати; тоді, отже, приходьте й оздоровляйтесь, а не в день суботній.» |
| 15 Le Seigneur lui répond en ces termes: "Comme vous êtes faux! Chacun de vous ne détache-t-il pas de la mangeoire son bœuf ou son âne, même le jour du sabbat, pour le conduire à l’abreuvoir? | 15 Господь у відповідь сказав до нього «Лицеміри! Чи кожний з вас не відв’язує свого вола або осла від ясел і не веде його поїти |
| 16 Et vous avez là une fille d’Abraham que Satan avait liée voici 18 ans: le sabbat n’était-il pas justement le jour pour la délier de son mal?” | 16 Цю ж жінку, дочку Авраама, що її сатана зв’язав ось вісімнадцять років, не треба було від цих узів звільнити в день суботній» |
| 17 Après ces paroles de Jésus, ses adversaires ne savaient plus que dire, mais tout le public était en joie pour tant de merveilles qu’on lui voyait faire. | 17 І як він говорив це, усі противники його засоромились, а ввесь народ радів усім славним вчинкам, які він зробив. |
| 18 Il disait donc: "À quoi comparer le Royaume de Dieu, quelle image puis-je en donner? | 18 Далі промовив «На що схоже Царство Боже До чого б мені його прирівняти |
| 19 Il est tout comme la graine de moutarde qu’un homme a prise pour la semer dans son jardin; elle a grandi et elle est devenue un arbre, si bien que les oiseaux du ciel se sont abrités dans ses branches.” | 19 Воно схоже на зерно гірчичне, що чоловік узяв та й кинув у город свій, і воно вигналось і стало деревом великим, і небесне птаство гніздиться у його гілляках. |
| 20 De nouveau Jésus leur dit: "Quelle image puis-je donner du Royaume de Dieu? | 20 І знову промовив «До чого мені прирівняти Царство Боже |
| 21 Il est tout comme le levain qu’une femme prend et enfouit dans trois mesures de farine jusqu’à ce que tout soit levé.” | 21 Воно схоже на закваску, що жінка взяла й поклала в три мірки борошна, аж поки все не скисне.» |
| 22 Jésus faisait route vers Jérusalem, et il continuait d’enseigner tout en traversant villes et villages. | 22 Ісус проходив через міста та через села, навчаючи й простуючи до Єрусалиму. |
| 23 Quelqu’un lui dit: "Seigneur, est-ce vrai que peu de gens seront sauvés?” Il répondit: | 23 Аж ото сказав хтось до нього «Господи, чи мало буде тих, що спасуться» Він відповів їм |
| 24 "Efforcez-vous d’entrer par la porte étroite car, je vous le dis, beaucoup chercheront à entrer et ne pourront pas. | 24 «Силкуйтеся ввійти через тісні ворота, багато бо, кажу вам, силкуватимуться ввійти, але не зможуть. |
| 25 “Quand le maître de maison se sera levé pour fermer la porte, vous serez là dehors et vous appellerez à la porte: ‘Seigneur, ouvre-nous donc!’ Mais lui vous répondra: ‘Je ne sais pas d’où vous êtes.’ | 25 І як господар устане й замкне двері, а ви, зоставшися знадвору, почнете стукати у двері та казати Господи, відчини нам! — він відповість вам Не знаю вас, звідкіля ви. |
| 26 Alors vous direz: ‘Nous avons mangé et bu avec toi, tu as enseigné sur nos places!’ | 26 Тоді ви почнете казати Ми їли й пили перед тобою, і ти навчав нас на майданах наших. |
| 27 Mais lui dira: ‘Je ne sais pas d’où vous êtes: éloignez-vous de moi, vous qui travaillez pour le mal.’ | 27 Та він відповість Кажу бо вам Не знаю вас, звідкіля ви; геть від мене всі ви, що чините неправду! |
| 28 “Alors il y aura pleurs et grincements de dents, lorsque vous verrez Abraham, Isaac et Jacob avec tous les prophètes dans le Royaume de Dieu, et vous pendant ce temps, mis à la porte! | 28 Там буде плач і скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака та Якова й усіх пророків у Царстві Божім, себе ж самих викинутих назовні. |
| 29 Et d’autres viendront de l’orient et de l’occident, du nord et du midi pour s’installer à la table dans le Royaume de Dieu. | 29 Прийдуть тоді від сходу й від заходу, від півночі й від півдня й возсядуть (на бенкеті) в Царстві Божім. |
| 30 Quelle surprise: certains qui étaient parmi les derniers se retrouvent premiers, et d’autres qui étaient premiers sont les derniers!” | 30 Тоді останні стануть першими, а перші — останніми.» |
| 31 À ce moment plusieurs Pharisiens s’approchèrent et lui dirent: "Ne reste pas ici, poursuis ta route, car Hérode cherche à te tuer!” | 31 Якраз тієї хвилини підійшли деякі фарисеї і сказали йому «Вийди і йди звідси, бо Ірод хоче тебе вбити.» |
| 32 Il leur répondit: "Allez dire à ce renard: ‘Aujourd’hui et demain je chasse les démons et je fais des guérisons; c’est au troisième jour que j’arrive à ma fin.’ | 32 Він же сказав їм «Ідіть і скажіть тому лисові Ось виганяю бісів і роблю оздоровлення сьогодні й завтра, третього ж дня скінчуся. |
| 33 Mais je dois poursuivre mon chemin aujourd’hui, demain et le jour suivant, car un prophète ne peut pas mourir ailleurs qu’à Jérusalem! | 33 Однак сьогодні, завтра й ще наступного дня я мушу простувати далі, бо не годиться, щоб пророк загинув поза Єрусалимом. |
| 34 “Jérusalem! Jérusalem! Tu assassines les prophètes et reçois à coups de pierre ceux qui te sont envoyés! Combien de fois ai-je voulu rassembler tes enfants, comme l’oiseau couvre ses petits de ses ailes; mais vous n’avez pas voulu. | 34 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуеш посланних до тебе! Скільки разів я хотів зібрати твоїх дітей, немов квочка свій виводок під крила, — та ви не захотіли! |
| 35 Vous vous retrouverez seuls avec votre Maison. Oui, je vous l’affirme, vous ne me verrez plus jusqu’au temps où vous direz: Béni soit celui qui vient au nom du Seigneur!” | 35 Ось дім ваш лишається вам (пустий). Кажу вам Ви не побачите мене, аж поки не настане день, коли ви скажете Благословен той, що приходить в ім’я Господнє!» |
