Évangile selon Marc 10

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Jésus quitta cet endroit. Voici qu’il arrive aux frontières de la Judée par l’autre rive du Jourdain et de nouveau des foules se rassemblent autour de lui. Il recommence donc à les enseigner comme il avait coutume de faire.	1 Вийшовши звідти, Ісус приходить у Юдейську землю та по той бік Йордану. І знову сходяться до нього люди, і він, своїм звичаєм, знову навчає їх.
2 À ce moment (se présentèrent des Pharisiens, et) ils lui posèrent cette question pour le mettre à l’épreuve: "Un mari est-il autorisé à renvoyer sa femme?”	2 Приступили фарисеї і, спокушаючи його, питали: Чи можна чоловікові відпустити жінку?
3 Et lui leur demande: "Qu’est-ce que Moïse vous a commandé?”	3 А він у відповідь сказав їм: Що заповів вам Мойсей?
4 Ils répondent: "Moïse a permis d’écrire un acte de divorce et de renvoyer la femme.”	4 Вони сказали: Мойсей дозволив написати грамоту розлуки та й відпустити.
5 Jésus leur dit: "Il a écrit là une loi adaptée à votre cœur endurci.	5 То з-за серця вашого запеклого, — сказав Ісус їм, — написав він вам отой припис.
6 Mais Dieu, au commencement du monde, les fit homme et femme.	6 А на початку створення Бог створив їх чоловіком та жінкою.
7 Pour cette raison, l’homme quittera son père et sa mère	7 Ось чому чоловік покине свого батька — матір і пристане до жінки своєї,
8 et les deux seront une seule chair. “Ils ne sont plus deux, mais une seule chair.	8 й обоє будуть одним тілом; тому вже не двоє, лише — одне тіло.
9 Que l’homme ne sépare pas ce que Dieu a uni.”	9 Що, отже, злучить Бог, людина хай не розлучає.
10 De retour à la maison, les disciples l’interrogent de nouveau à ce sujet	10 Удома ж учні знов його про те запитали.
11 et il leur déclare: "Celui qui renvoie sa femme et en épouse une autre, commet l’adultère à son égard;	11 А він сказав їм: Хто відпускає свою жінку й бере другу, чужоложить з нею.
12 et si une femme renvoie son mari et en épouse un autre, elle aussi commet l’adultère.”	12 І коли жінка покине свого чоловіка й вийде за іншого, — чужоложить.
13 On lui amenait de petits enfants pour qu’il les touche; mais les disciples leur faisaient des observations.	13 І приносили до нього дітей, щоб доторкнувся їх, але учні забороняли їм.
14 Voyant cela Jésus se fâcha et leur dit: "Laissez les petits enfants venir à moi, ne les empêchez pas. Sachez que le Royaume de Dieu est pour ceux qui leur ressemblent.	14 Бачивши Ісус те, виявив незадоволення і сказав їм: Пустіть дітей приходити до мене, не бороніть їм: таких бо Царство Боже.
15 En vérité, je vous le dis: celui qui n’accueille pas le Royaume de Dieu comme un enfant n’y entrera pas.”	15 Істинно кажу вам: Хто Царства Божого не прийме, як дитина, — не ввійде до нього.
16 Puis il les embrassa et les bénit en leur imposant les mains.	16 І обнявши їх, поклав на них руки і благословив їх.
17 Comme Jésus se mettait en route, un homme courut au-devant de lui; il tomba à genoux devant lui et l’interrogea: "Bon maître, que dois-je faire pour hériter de la vie éternelle?”	17 Коли він вирушив у дорогу, прибіг один, упав перед ним навколішки й почав його питати: Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?
18 Jésus lui répondit: "Pourquoi m’appelles-tu: ‘bon’? Dieu seul est bon, nul autre que lui.	18 Чого називаєш мене благим? — сказав Ісус до нього. — Ніхто не благий, окрім одного Бога.
19 Tu connais les commandements: Ne tue pas, ne commets pas l’adultère, ne vole pas, ne porte pas de faux témoignage, ne prends rien à autrui, respecte ton père et ta mère…”	19 Заповіді знаєш: Не вбивай, не перелюбствуй, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривдь, шануй твого батька та матір.
20 L’autre déclara: "Maître, tout cela, je l’ai observé depuis ma jeunesse.”	20 Він же у відповідь мовив до нього: Учителю, я вже те дотримував змалку.
21 Alors Jésus le fixa du regard et l’aima; il lui dit: "Une seule chose te manque. Va, vends ce que tu as et donne-le aux pauvres, tu auras ainsi un trésor dans le ciel; puis reviens et suis-moi.”	21 Тоді Ісус, поглянувши на нього, вподобав його і сказав йому: Одного тобі бракує: піди, продай, що маєш, дай бідним, то й будеш мати скарб на небі. Тоді прийди і, взявши хрест, іди за мною.
22 L’homme fut très heurté par cette parole car il avait de grands biens; il s’éloigna fort triste.	22 Той же, зажурений тим словом, відійшов геть засмучений, — мав бо великі багатства.
23 Alors Jésus jeta un regard sur ses disciples autour de lui; il déclara: "Comme il est difficile à ceux qui ont de l’argent d’entrer dans le Royaume de Dieu.”	23 Тож Ісус, обвівши зором навколо, каже до своїх учнів: Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в Царство Боже!
24 En entendant ces paroles, les disciples furent déconcertés; mais de nouveau Jésus leur dit: "Mes enfants, comme il est difficile d’entrer dans le Royaume de Dieu.	24 Учні здумілися цими словами. Ісус же знову заговорив до них і каже: Діти, як тяжко тим, що звірилися на багатства, увійти в Царство Боже!
25 Il est plus facile pour un chameau de passer par le trou d’une aiguille, que pour un riche d’entrer dans le Royaume de Dieu.”	25 Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому ввійти в Царство Боже.
26 Les disciples étaient complètement déroutés et se demandaient les uns aux autres: "Qui donc sera sauvé?”	26 Здивувалися ті ще більше й один до одного казали: Хто ж тоді може спастися?
27 Jésus les fixa du regard et leur dit: "Pour les hommes, c’est impossible, mais non pour Dieu. Car pour Dieu tout est possible.”	27 Ісус же, поглянувши на них, мовить: У людей це неможливо, — але не в Бога; у Бога бо все можливо.
28 Pierre fit alors remarquer: "Nous, nous avons tout laissé pour te suivre.”	28 І заговорив до нього Петро: Ось ми покинули все й пішли слідом за тобою.
29 Jésus répondit: "En vérité, je vous le dis: personne ne laissera maison, frères et sœurs, mère, père ou enfants, ou champs, à cause de moi et de l’Évangile,	29 Ісус озвавсь і каже: Істинно кажу вам: Нема такого, хто кинувши свій дім або братів, або сестер, або матір чи батька, або дітей, або поля, — ради мене та ради Євангелії, —
30 sans recevoir cent fois plus dès à présent en ce monde, en maisons, frères, sœurs, mères, enfants et champs, même avec les persécutions; et dans le monde à venir il aura la vie éternelle.	30 не дістав би сторицею тепер, у цьому часі, посеред гоніння, — домів, братів, сестер, матерів, дітей і піль, — і в майбутньому віці життя вічне.
31 Beaucoup qui sont parmi les premiers seront derniers, mais les derniers seront premiers.”	31 І багато з перших стануть останніми, а останні — першими.
32 Ils étaient en route, montant à Jérusalem, et Jésus marchait devant eux. Ils étaient déconcertés, et ceux qui suivaient avaient peur. De nouveau Jésus prit avec lui les Douze pour leur dire ce qui allait lui arriver:	32 Вони були в дорозі, простуючи в Єрусалим. Ісус ішов перед ними. І дивувались вони й, ідучи за ним, страхалися. І взявши знову дванадцятьох, почав їм говорити, що має статися з ним:
33 -“Maintenant n ous montons à Jérusalem et le Fils de l’Homme va être livré aux chefs des prêtres et aux maîtres de la Loi qui le condamneront à mort et le remettront aux mains des étrangers;	33 Оце йдемо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде виданий первосвященикам та книжникам, і засудять його на смерть, і видадуть його поганам;
34 ils vont l’humilier, cracher sur lui, le fouetter et le tuer, mais il ressuscitera le troisième jour.”	34 і насміхатимуться з нього, плюватимуть на нього, бичуватимуть його й уб’ють, він же по трьох днях воскресне.
35 C’est alors que Jacques et Jean, les fils de Zébédée, s’approchent de lui et lui disent: "Maître, nous voulons que tu fasses pour nous ce que nous allons te demander.”	35 Яків же та Йоан, сини Заведея, підходять до нього та й кажуть йому: Учителю, хочемо, щоб ти нам зробив те, чого попросим.
36 Jésus leur répond: "Que voulez-vous que je fasse pour vous?”	36 Він же їм відповів: Що хочете, щоб я зробив вам?
37 Ils reprennent: "Accorde-nous d’être assis, l’un à ta droite et l’autre à ta gauche, pour partager ta gloire.”	37 Зволь нам, — ті йому кажуть, — щоб ми сиділи: один праворуч, другий ліворуч від тебе у твоїй славі.
38 Jésus leur dit: "Vous ne savez pas ce que vous demandez. Pouvez-vous boire la coupe que je vais boire, ou être baptisés du baptême dont je vais être baptisé?”	38 Ісус же сказав їм: Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку я п’ю, і христитися хрищенням, яким я хрищусь?
39 Ils lui disent: "Nous le pouvons!” Jésus leur dit: "Vous boirez donc la coupe que je vais boire et vous serez baptisés du même baptême que moi.	39 Ті йому відповіли: Можемо. Ісус сказав їм: Чашу, яку я п’ю, питимете, і хрищенням, яким я хрищуся, христитиметесь.
40 Mais les sièges à ma droite ou à ma gauche, ce n’est pas à moi de les donner; ils sont réservés à d’autres.”	40 Сидіти ж праворуч від мене чи ліворуч, — не моя річ вам дати, а кому приготовано.
41 En entendant cela, les dix autres s’indignent contre Jacques et Jean.	41 Почули про те десятеро, тож обурились на Якова та Йоана.
42 Alors Jésus les appelle et leur dit: "Vous savez que chez les païens, ceux qui font figure de chefs se conduisent en dictateurs, et leurs grands personnages abusent de leur autorité.	42 Тоді Ісус прикликав їх і сказав їм: Ви знаєте, що ті, яких вважають князями народів, верховодять ними, а їхні вельможі утискають їх.
43 Cela ne devra pas être chez vous. “Si l’un d’entre vous veut être grand, qu’il se fasse votre serviteur.	43 Не так воно хай буде між вами, але хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою,
44 Et si l’un d’entre vous veut être le premier, qu’il soit l’esclave de tous.	44 і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх.
45 Car le Fils de l’Homme n’est pas venu pour être servi, mais pour servir et donner sa vie en rançon pour la multitude.	45 Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб йому служити, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох.
46 Ils arrivent à Jéricho. Puis, comme il sort de la ville avec ses disciples et bon nombre de gens, un mendiant est là assis au bord du chemin; c’est Bartimée, le fils de Timée, et il est aveugle.	46 І приходять вони в Єрихон. Коли ж він з учнями своїми і з силою народу виходив з Єрихону, син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів край дороги.
47 Quand il apprend que c’est Jésus de Nazareth, il se met à crier: "Jésus, fils de David, aie pitié de moi!”	47 Довідавшися, що то Ісус з Назарету, закричав він і промовив: Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!
48 Beaucoup le sermonnent pour le faire taire, mais il crie encore plus fort: "Fils de David, aie pitié de moi!”	48 Багато сварили його, щоб мовчав, та він кричав ще більше: Сину Давидів, змилуйся надо мною!
49 Jésus s’arrête et dit: "Appelez-le.” On appelle l’aveugle et on lui dit: "Courage, lève-toi, il t’appelle.”	49 Ісус же спинивсь і каже: Прикличте його! Кличуть, отже, сліпого й говорять до нього: Бадьорся! Устань лишень, кличе тебе.
50 L’aveugle laisse son manteau, et d’un bond il est près de Jésus.	50 Він же, скинувши свою верхню одежу, скочив і підійшов до Ісуса.
51 Jésus lui dit: "Que veux-tu que je fasse pour toi?” L’aveugle répond: "Rabbouni, que je voie!”	51 Ісус, до нього звернувшись, каже: Що ти хочеш, щоб я зробив тобі? А сліпий йому: Учителю мій, — щоб я бачив!
52 Alors Jésus lui dit: "Va! ta foi t’a sauvé!” À l’instant même cet homme voit; et il se met à suivre Jésus sur le chemin.	52 Сказав Ісус до нього: Іди, віра твоя спасла тебе. І негайно прозрів той та й пішов дорогою за ним.