Livre des Nombres 11

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Le peuple murmura méchamment aux oreilles de Yahvé. Yahvé l’entendit et se mit en colère: le feu de Yahvé s’alluma contre le peuple et dévora les premières tentes du camp.	1 Почали люди гірко нарікати, і дійшло нарікання до вух Господніх; почув Господь та й запалав гнів його, і зайнявсь між ними вогонь Господній і пожер кінець табору.
2 Alors le peuple supplia Moïse. Moïse intercéda auprès de Yahvé et le feu s’éteignit.	2 Заголосили люди до Мойсея, і Мойсей заблагав до Господа, то вогонь і погас.
3 On donna à ce lieu le nom de Tabéra car le feu de Yahvé s’y était allumé contre eux.	3 І названо те місце Тавера, бо палав між ними вогонь Господній.
4 Le ramassis de gens qui se trouvait au milieu des Israélites ne pensait plus qu’à la nourriture, et même les Israélites se mirent à geindre. Ils disaient: “Qui nous fera manger de la viande?	4 І забаглося мішаній юрбі, що була між ними, їсти так, що й сини Ізраїля собі стали плакати: хто, мовляв, дасть нам м’яса їсти?
5 Nous nous rappelons le poisson que nous mangions pour rien en Égypte, les concombres, les pastèques, les poireaux, les oignons et l’ail.	5 Пригадуємо собі рибу, що задарма їли в Єгипті, огірки, дині, пір, цибулю, часник;
6 Et maintenant, nous avons la gorge sèche, il n’y a plus rien, plus rien à l’horizon que cette manne!”	6 а тепер душа наша прагне: нема нічогісінько, сама лише манна перед нашими очима.
7 La manne ressemblait à la graine de coriandre, on aurait cru une pâte de guimauve.	7 Була ж манна, наче коріяндрове насіння, а колір її, як колір буелія.
8 Les gens du peuple se dispersaient pour la ramasser, puis ils l’écrasaient entre deux meules, ou la broyaient avec un pilon. Ils la cuisaient ensuite dans un pot et en faisaient des galettes. Son goût était comme celui d’une pâte à l’huile.	8 Народ розсипався і збирав її і молов на жорнах або товк у ступах, то й варили її в горщиках і пекли пляцки; а на смак була вона, мов тістечко на олії.
9 À la nuit, dès que la rosée descendait sur le camp, la manne aussi descendait.	9 І коли вночі спадала роса на табір, то спадала на нього й манна.
10 Moïse entendit le peuple qui pleurait, chaque famille à l’entrée de sa tente, pendant que la colère de Yahvé s’enflammait. Moïse en fut très affecté.	10 Вчув Мойсей, що народ плаче по сім’ях, кожен коло входу до свого шатра, і гнів Господній запалав вельми, то й стало йому прикро.
11 Il dit à Yahvé: Pourquoi traites-tu si mal ton serviteur? Tu ne m’as pas fait une faveur en m’imposant la charge de tout ce peuple!	11 І сказав Мойсей до Господа: «Чому вчинив ти таке з своїм слугою? Чому не знайшов я ласки в очах у тебе, що он тягар усього цього народу звалив єси на мене?
12 Est-ce moi qui lui ai donné le jour, pour que tu me dises: Porte-le sur ton sein, comme la nourrice porte son nourrisson, jusqu’au pays que tu as promis par serment à nos pères?	12 Чи то ж я зачав увесь той народ? Чи то ж я породив його, що ти мені кажеш: носи його, мовляв, на лоні в себе, як то нянька носить немовлятко, аж до землі, про яку ти клявся їхнім батькам?
13 “Tout ce peuple vient me trouver pour me dire: Donne-nous de la viande, nous voulons en manger? Mais où trouverai-je de la viande pour leur en donner?	13 Звідкіль узяти мені м’яса, щоб нагодувати ввесь народ оцей? Ось вони з плачем насіли на мене, кажучи: Дай нам м’яса їсти!
14 Je ne puis à moi seul porter tout ce peuple, il est trop lourd pour moi.	14 Не під силу мені одному нести ввесь люд оцей; занадто тяжкий він для мене.
15 Si c’est ainsi que tu veux me traiter, tue-moi plutôt, je t’en prie, tu me feras une grâce et je ne me verrai plus dans le malheur!”	15 Якщо й далі так обходитимешся зо мною, то ліпше, молю, вбий мене, коли я знайшов ласку в очах твоїх, щоб я не бачив горя мого.»
16 Yahvé répondit à Moïse: “Rassemble-moi 70 des anciens d’Israël, des hommes dont tu sais qu’ils sont des anciens et des scribes de leur peuple, et amène-les à la Tente du Rendez-Vous. Qu’ils se tiennent là à tes côtés.	16 І промовив Господь до Мойсея: «Збери лишень мені сімдесят чоловіків із старшин в Ізраїлі, про яких знаєш, що вони люди розсудливі та вміють правити народом, і приведи їх до намету зборів; нехай стануть там з тобою.
17 Je descendrai et je parlerai avec toi; puis je prendrai de mon esprit qui repose sur toi et je le mettrai sur eux. Avec toi ils porteront la charge du peuple, tu ne seras plus seul à la porter.	17 Я зійду й говоритиму там із тобою, і візьму від духу, що на тобі, та й покладу на них, то вони й нестимуть з тобою тягар народу, щоб не одному тобі нести його.
18 “Tu diras au peuple: Sanctifiez-vous pour demain, vous mangerez de la viande puisque vous êtes venus pleurer aux oreilles de Yahvé. Vous avez bien dit: Qui nous donnera de la viande à manger? Nous étions si bien en Égypte! Yahvé va vous donner de la viande et vous en mangerez.	18 А людям скажи: Освятітеся на завтра, й їстимете м’ясо; за те, що ви плакали вголос перед Господом, примовлявши: О коли б то ми вже мали м’яса! В Єгипті було нам так добре! — дасть вам Господь м’яса, і їстимете.
19 Vous n’en mangerez pas seulement un ou deux jours, ni même cinq, ou dix, ou vingt jours,	19 Не один день їстимете, і не два дні, і не п’ять день, і не десять день, і не двадцять день,
20 mais tout un mois, jusqu’à ce qu’elle vous ressorte par le nez et que vous en soyez dégoûtés. Car vous avez méprisé Yahvé qui est au milieu de vous lorsque vous êtes venus pleurer devant lui et lui dire: Pourquoi sommes-nous sortis d’Égypte?”	20 а цілий місяць, аж покіль не знудиться й не опротивіє вам, ви бо погордували Господом, який серед вас, і плакали перед ним, нарікаючи: Чого це, мовляв, вийшли ми з Єгипту?»
21 Moïse dit: “Le peuple au milieu duquel je suis, compte 600 000 hommes de pied, et toi, tu dis: Je leur donnerai de la viande et ils en mangeront tout un mois?	21 І сказав Мойсей: «Народу, що між ним я обертаюся, 600 000 піхоти, а ти кажеш, дам вам м’яса, щоб їли цілий місяць.
22 Si on égorgeait pour eux du petit et du gros bétail, y en aurait-il assez? Si on ramassait pour eux tous les poissons de la mer, cela suffirait-il?”	22 Хіба вистачило б для них, якби повбивати дрібну й велику скотину? Хіба вистачило б для них, якби виловити всю рибу в морі?»
23 Yahvé dit à Moïse: “La main de Yahvé est-elle trop courte? Maintenant tu vas voir si ma parole se réalise, ou non.”	23 Господь мовив до Мойсея: «А хіба рука Господня вкоротилась? Ось побачиш, чи справдиться слово моє, чи ні.»
24 Moïse sortit et rapporta au peuple les paroles de Yahvé. Il rassembla 70 hommes pris parmi les anciens du peuple, ils se tenaient debout autour de la Tente.	24 Вийшов Мойсей і передав народові слова Господні; потім зібрав сімдесят чоловіків із старших народу й поставив їх навкруги намету.
25 Alors Yahvé descendit dans la nuée et parla, puis il prit de l’esprit qui était sur Moïse et en mit sur les 70 hommes, sur les anciens. Lorsque l’esprit se reposa sur eux ils prophétisèrent, mais ensuite ils ne le firent plus.	25 І зійшов Господь у хмарі та й говорив з ними; і взявши з духу, що був на ньому, поклав на сімдесятьох старших; як тільки спускався на них дух, то вони пророкували, а поза тим не пророкували.
26 Deux hommes étaient restés dans le camp, le premier s’appelait Eldad, le second Médad: l’esprit vint reposer sur eux. Ils étaient bien parmi les inscrits, mais ils n’étaient pas venus à la Tente, et ils prophétisèrent dans le camp.	26 Двоє чоловіків залишилися були в таборі: один на ім’я Елдад, а другий Медад; і спустився на них дух; були вони записані, але не вийшли були до намету, отож стали вони пророкувати в таборі.
27 Un jeune homme courut pour l’annoncer à Moïse: “Eldad et Médad, dit-il, prophétisent au milieu du camp.”	27 Прибіг якийсь хлопчина та й оповів Мойсеєві, кажучи: «Елдад та Медад пророкують у таборі.»
28 Josué, fils de Noun, serviteur de Moïse depuis sa jeunesse, prit la parole: “Mon seigneur Moïse, empêche-les!”	28 А Ісус Навин, що услуговував Мойсеєві змалку, урвав йому мову, кажучи: «Мій пане Мойсею, заборони їм!»
29 Mais Moïse répondit: “Es-tu donc jaloux pour moi? Ah! Si tout le peuple de Yahvé était prophète! Si Yahvé leur donnait à tous son esprit!”	29 Мойсей йому й каже: «Чого то ти заздриш замість мене? Ох, коли б то ввесь люд Господній та й зробився пророком! Коли б то Господь зіслав свій дух на них!»
30 Après cela Moïse revint au camp avec les anciens d’Israël.	30 І повернувсь Мойсей до табору, сам він і старші Ізраїля.
31 Le vent se leva: cela venait de Yahvé. Le vent soufflait de la mer et amenait des cailles, qu’il abattit sur le camp et autour, jusqu’à une journée de marche. Il y en avait tout autour du camp sur une épaisseur de deux coudées.	31 І повіяло вітром від Господа, і нанесло перепилиць від моря та й накидало їх у табір — десь на день ходи в один бік і десь на день ходи в другий, навкруги табору, а поверх землі близько на два лікті.
32 Le peuple se leva, et toute la nuit, tout le jour suivant, il se mit à ramasser des cailles. Celui qui en avait le moins, en avait ramassé dix grandes mesures. On les étala autour du camp.	32 Кинулись люди збирати перепелиць — увесь той день і всю ніч ще й увесь другий день; навіть хто найменше назбирав, мав десять хомерів, тож і розстелили їх навколо табору.
33 Mais la viande était encore entre leurs dents, ils n’avaient pas fini de la mastiquer, que déjà la colère de Yahvé s’enflammait contre le peuple. Yahvé frappa le peuple d’un grand coup.	33 М’ясо було ще в них на зубах, ще його й не з’їли, а гнів Господній уже запалав на людей, і вдарив Господь їх тяжким мором.
34 On donna à ce lieu le nom de Kibrot-Ha-Taava, car c’est là qu’on enterra ceux qui s’étaient jetés comme des affamés sur la nourriture.	34 Тим і названо те місце Ківрот-га-Тава, там бо поховано людей, що були ласі.
35 De Kibrot-Ha-Taava, le peuple partit pour Hasérot. Comme on campait là à Hasérot…	35 З Ківрот-га-Тави рушив народ до Хацероту, і в Хацероті зупинився.