| 1 Cette parole de Yahvé me fut adressée: | 1 Надійшло до мене таке слово Господнє: |
| 2 “Fils d’homme, tourne-toi vers ta droite, prophétise vers le sud, prophétise contre la forêt du sud. | 2 «Сину чоловічий! Обернись обличчям на південь, говори до південного краю й пророкуй проти лісу, що в південній країні. |
| 3 Tu diras à la forêt du sud: Écoute la parole de Yahvé… “Voici ce que dit Yahvé: Je vais allumer chez toi un feu qui dévorera tout arbre, vert ou sec. Ce feu violent ne s’éteindra pas et tous les personnages s’y brûleront, depuis le sud jusqu’au nord. | 3 Скажеш до лісу, що в південній країні: Слухай слово Господнє! Так говорить Господь Бог: Ось я запалю в тобі вогонь, що пожере всяке твоє зелене дерево й усяке сухе дерево. Палюче полум’я не погасне. Воно спалить усе від півдня до півночі. |
| 4 Alors tout mortel comprendra que c’est moi, Yahvé, qui l’ai allumé, car il ne s’éteindra pas.” | 4 Усі зрозуміють, що то я, Господь, запалив його, і воно не погасне.» |
| 5 Je répondis: “Ah! Yahvé, ils disent que je parle toujours de façon mystérieuse!” | 5 Тоді я скрикнув: «Ой Господи Боже! Вони й так говорять про мене: Чи ж то не той, що приповістками все говорить?» |
| 6 Alors cette parole de Yahvé me fut adressée: | 6 І надійшло до мене таке слово Господнє: |
| 7 “Fils d’homme, tourne-toi vers Jérusalem, prophétise contre le Temple, prophétise contre la terre d’Israël. | 7 „Сину чоловічий! Обернись обличчям до Єрусалиму, говори проти святині й пророкуй проти землі Ізраїля. |
| 8 Tu diras à la terre d’Israël cette parole de Yahvé: Je viens m’en prendre à toi. Je vais sortir mon épée du fourreau et retrancher le juste comme le méchant. | 8 Скажеш землі Ізраїля: Так говорить Господь: Ось я на тебе! Я добуду меча мого з піхви й вигублю в тебе праведного й грішника. |
| 9 Oui, je veux retrancher de toi le juste comme le méchant; c’est pourquoi mon épée sort de son fourreau pour frapper tout mortel, depuis le sud jusqu’au nord. | 9 На те, щоб вигубити в тебе праведного й грішника, вийде мій меч із піхви проти всякої плоті від півдня до півночі. |
| 10 Et tout mortel saura que c’est moi Yahvé qui ai sorti l’épée du fourreau: elle n’y rentrera pas. | 10 І взнають усі, що я, Господь, добув мого меча з піхви, і він уже туди не повернеться. |
| 11 “Mets-toi à gémir, fils d’homme! Pousse des gémissements sous leurs yeux, comme si tu avais le cœur brisé, rempli de tristesse. | 11 Ти ж, сину чоловічий, стогни, немов би в тебе ломило в крижах, гірко стогни в них на очу. |
| 12 Et s’ils te disent: Pourquoi ces plaintes? tu leur répondras: C’est une nouvelle qui vient d’arriver, tous vont se démoraliser, les mains leur en tomberont, les esprits se troubleront et les genoux trembleront. Or voici qu’elle vient, elle est là, dit Yahvé.” | 12 І як питатимуть у тебе: Чого стогнеш? — ти відкажеш: Бо з-за чутки, що надійшла, серце в усіх зомліє, руки в усіх опадуть, усі похнюпляться духом, і задрижать у всіх коліна. Ось вона надійшла, і справдилась“ — слово Господа Бога. |
| 13 Une parole de Yahvé me fut adressée: | 13 Надійшло до мене таке слово Господнє: |
| 14 “Fils d’homme, prophétise. Tu leur diras cette parole de Yahvé: L’épée brille, on l’a aiguisée! | 14 „Сину чоловічий! Пророкуй і кажи: Так говорить Господь: Меч, меч нагострений і вичищений. |
| 15 On l’a aiguisée pour le massacre, elle brille et jette des éclairs. | 15 Для величезної різанини його нагострено, і вигладжено, щоб виблискував, неначе блискавиця. О, радуймося, берло мого сина усяким деревом гордує! |
| 16 Yahvé l’a donnée pour qu’on la fasse briller et qu’on la prenne à pleine main; elle est aiguisée cette épée, elle brille, on va la remettre au bourreau. | 16 І дано його виточити, щоб узяти в руку. Він вигострений, отой меч, він виточений, щоб його дати вбивці у руки. |
| 17 Crie, fils d’homme, pousse des hurlements, car elle est destinée à mon peuple, à tous les chefs d’Israël. Ils sont livrés à l’épée avec le peuple, frappe-toi de désespoir! | 17 Голоси, лементуй; сину чоловічий, бо його звернено проти народу мого, проти всіх Ізраїля князів, призначених на меч разом з моїм народом. Тож удар себе у стегно, |
| 18 Le châtiment est décidé - parole de Yahvé. | 18 бо пробу зроблено! Та й як би воно могло так не статись, навіть якби зосталося зневажливе берло? — слово Господа Бога. |
| 19 Et toi, fils d’homme, prophétise et applaudis des deux mains. Que l’épée repasse trois fois, l’épée qui transperce les victimes, la grande épée qui massacre et qui passe au milieu d’eux. | 19 Ти ж, сину чоловічий, пророкуй, сплесни руками! Нехай меч той подвоїться, потроїться! Це меч різанини, це меч великої різанини, що їм загрожує навколо, |
| 20 Tous vont perdre cœur et beaucoup tomberont, car à toutes les portes j’ai placé l’épée pour le massacre; elle jette des éclairs, elle brille pour le massacre. | 20 щоб серця мліли, щоб жертв було багато. На всіх воротях їх я поставив грізний меч. Ой горе! Він зготований на те, щоб блискавки кидати, вичищений на різанину. |
| 21 Tranche à droite, tranche à gauche, frappe de tous côtés! | 21 Січи праворуч і ліворуч, куди б не повернулось твоє вістря! |
| 22 Et moi j’applaudirai des deux mains, ma colère sera satisfaite: moi Yahvé, j’ai parlé. | 22 Я теж плескатиму руками і зжену гнів мій. Я, — Господь, — сказав це.“ |
| 23 Cette parole de Yahvé me fut adressée: | 23 Надійшло до мене таке слово Господнє: |
| 24 “Fils d’homme, trace donc deux chemins pour l’épée du roi de Babylone. Les deux partent du même endroit et tu y mets une pancarte pour que l’épée puisse choisir entre les deux chemins qui mènent chacun à une ville: | 24 „Ти ж, сину чоловічий, накресли собі два шляхи, якими прийде меч царя вавилонського. З однієї землі вийдуть обидва. Викарбуй далі знак, викарбуй його на початку дороги, що веде в місто. |
| 25 soit Rabba des Ammonites, soit Juda, avec Jérusalem au centre. | 25 Накресли шлях, щоб меч дійшов до Раббату синів Аммона, а в Юдеї — до єрусалимської твердині, |
| 26 Le roi de Babylone se tient à la croisée des chemins, il consulte les sorts, il a secoué les flèches, interrogé les idoles, examiné le foie des animaux. | 26 бо цар вавилонський стоїть на розпутті, на перехресті двох шляхів, щоб кинути жереб. Він перемішує стріли, питає терафи, розглядає печінку. |
| 27 Le sort a fait venir Jérusalem dans sa main droite. Aussitôt il lance un cri de guerre: “Placez les machines contre les portes, élevez des remblais, creusez des tranchées!” | 27 у правій руці в нього жереб на Єрусалим, щоб поставити тарани, щоб розтулити уста та повеліти різанину, щоб голосно кричати військовим кличем, поставити тарани проти брами, насипати вал, будувати рухомі башти. |
| 28 Les habitants de Jérusalem ( ) n’osent pas y croire, mais le roi de Babylone n’a pas oublié leur infidélité et il va les faire payer. | 28 Та це їм видавалось пустою ворожбою, бо вони мали за собою врочисті клятьби. Він же пригадує їм їхню несправедливість, щоб вони впіймались. |
| 29 Et voici ce que dit Yahvé: Vous avez fait le nécessaire pour que vos méfaits soient dévoilés, pour qu’on se souvienne de vos dettes, pour qu’on mette le péché à nu dans toutes vos mauvaises actions. Je me suis souvenu de vous et vous serez pris par force. | 29 Тим то ось як говорить Господь Бог: Тому, що ви пригадуєте вашу несправедливість, виявляючи переступи ваші й показуючи всіма вашими вчинками гріхи ваші, тому що ви нагадуєте про себе, — ви будете схоплені. |
| 30 Le temps du châtiment définitif est arrivé pour toi, prince d’Israël, infâme criminel. | 30 Ти ж, безчесний, беззаконний князю Ізраїля, на якого прийшов день разом з кінцем твоєї безбожності! , — |
| 31 Voici ce que dit Yahvé: On arrachera le turban, on enlèvera la couronne, et la situation sera retournée; ce qui est bas sera élevé et ce qui est élevé sera abaissé. | 31 так говорить Господь Бог: Здійми корону, скинь вінець! Це вже минулось! Те, що було внизу, піде вгору, а те, що було вгорі, піде наниз! |
| 32 Des ruines, des ruines, encore des ruines, voilà ce que j’en ferai, jusqu’à ce que vienne celui à qui appartient le droit; c’est lui que je mettrai en place. | 32 Руїну, руїну, руїну зроблю з нього; і його не буде, покіль не прийде той, хто має на нього право й кому я віддам його. |
| 33 Prophétise donc, fils d’homme, à l’intention des Ammonites en réponse à leurs insultes. Tu leur diras cette parole de Yahvé: On a tiré l’épée pour le massacre, l’épée brille et dévore, elle lance des éclairs. | 33 Ти ж, сину чоловічий, пророкуй і скажи: Так говорить Господь Бог про аммоніїв та про їхню зневагу; скажи: Меч, меч уже добутий для різанини, вичищений, щоб нищив, щоб блищав, |
| 34 Tu t’appuies sur des visions fausses, des signes mensongers; tu seras livré à l’épée et jeté avec les méchants massacrés: l’heure est venue, l’injustice arrive à sa fin. | 34 тим часом, як тебе обдурюють видіннями пустими і брехню тобі ворожать, щоб його прикласти до шиї грішників безчесних, день яких прийшов разом з кінцем їхньої безбожности. |
| 35 Retourne chez toi, laisse ces terres: je veux te juger là même où tu as été créé, sur la terre où tu es né. | 35 Сховай його назад у піхву. На тому місці, де створено тебе, у землі, де ти народився, буду тебе судити. |
| 36 Je déchaînerai contre toi ma colère, le feu de ma fureur soufflera sur toi; je te livrerai aux mains d’hommes barbares qui ne savent que détruire. | 36 Виллю на тебе гнів мій, дихну на тебе вогнем мого обурення, видам тебе в руки жорстоким людям, майстрам руйнування. |
| 37 Je te livrerai au feu, ton sang se répandra sur tes terres, et l’on ne se souviendra plus de toi, car moi Yahvé, j’ai parlé. | 37 Ти станеш здобиччю вогню; кров твою розіллють по землі; не буде й згадки більш про тебе, бо то я, Господь, сказав так.“ |
