Livre de Jérémie 6

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Fuyez, fils de Benjamin, sortez de Jérusalem. Sonnez du cor à Tékoa, dressez un signal sur Beth-Ha-Kérem, car un malheur vient du Nord, une véritable catastrophe.	1 Втікайте геть, о діти Веніямина, з-посеред Єрусалиму, засурміте в Текоа! У Беткеремі знак дайте! Бо лихо гряде з півночі й страшна погибель.
2 N’étais-tu pas, fille de Sion, une prairie délicieuse?	2 Уродливу й витончену дочку Сіону я спустошу.
3 Des bergers y arrivent avec leurs troupeaux, ils piquent leurs tentes tout autour, et chacun y fait paître son troupeau.	3 До неї прийдуть пастухи з своїми чередами. Навколо неї шатра напинають, кожен випасає своє займище.
4 Engagez contre elle une guerre sainte, debout, il fait jour, montons à l’assaut! Malheur à nous! Déjà le jour baisse et les ombres du soir s’allongent.	4 Готуйте війну проти неї! Вставайте, й ходім опівдні! Горе нам! Бо день хилиться, бо тіні вечірні розтяглися.
5 Alors faisons l’assaut de nuit, car il nous faut détruire ses forts.	5 Вставайте, і вночі ходімо, порозвалюймо її палаци!
6 Voici ce que dit Yahvé Sabaot: Abattez les arbres, dressez contre Jérusalem des palissades, car cette ville doit rendre des comptes, tout en elle est oppression.	6 Бо так говорить Господь сил: «Рубайте дерево її, насипайте вал проти Єрусалиму: це місто мусить зазнати кари; воно сповнене насильства!
7 Comme la source fait jaillir son eau, d’elle sort sa méchanceté. On n’y entend parler que d’abus, de violence et je n’y vois jamais que plaies et coups.	7 Як з криниці ллється вода, так із нього ллється лукавство. Лиш „Ґвалт! Руїна! чути в ньому, передо мною постійно біль і рани.
8 Reprends-toi, Jérusalem! Ou bien je me détacherai de toi, je ferai de toi un désert, une terre inhabitée.	8 Прийми науку, о Єрусалиме, а то душа моя відвернеться від тебе, а то вчиню тебе пустинею, безлюдною землею.“
9 Voici ce que dit Yahvé Sabaot: On grappillera comme une vigne ce qui restera d’Israël, comme le vendangeur passe la main sur les pieds de sa vigne.	9 Так каже Господь сил: „Обберуть зовсім, як виноградник, останок Ізраїля. Пройди рукою ще раз, як збирач винограду, по винограднім вітті.
10 À qui puis-je parler? M’écoutera-t-on si j’insiste? Leurs oreilles ont besoin d’une circoncision: elles sont incapables d’attention. La parole de Yahvé est devenue pour eux un sujet de moqueries; ils n’en veulent pas.	10 До кого мені говорити, кого заклинати, щоб зважили? Глухе бо в них вухо, вони чути не можуть. Слово Господнє — це їм на насміх, не до смаку воно їм.
11 Et moi je suis rempli de la colère de Yahvé, je n’en peux plus de la retenir! “Déverse-la sur les enfants dans la rue, ou sur le groupe des jeunes! Le mari et sa femme seront pris ensemble, et le plus âgé avec celui qui ne l’est pas.	11 Тому я повен Господнього гніву і втомився його в собі тримати. Вилий його на дітей на вулиці, на хлопців юрбу, бо займуть мужа з жінкою у полон, старого з повнолітнім.
12 Leurs maisons, leurs champs et leurs femmes passeront à d’autres, car je vais lever ma main contre les habitants du pays - parole de Yahvé.”	12 Попереходять їхні доми до інших, поля вкупі з виноградниками; бо я простягну мою руку на мешканців краю, — слово Господнє!
13 Tous sont des malhonnêtes, du plus petit jusqu’au plus grand; prophètes ou prêtres, tous mentent.	13 Бо від найменшого до найбільшого усі лиш дбають за наживу;і від пророка до священика усі чинять оману.
14 Ils ne font que couvrir la blessure de mon peuple et promettent la paix, alors qu’il n’y a pas de paix.	14 Рану народу мого лікують легковажно, кажучи: Мир! Мир! — а миру немає.
15 Ils ne rougissent pas de commettre ces horreurs, car ils ne savent même plus rougir, ils ne savent plus ce que c’est que la honte! C’est pourquoi ils seront au nombre des victimes, ils tomberont le jour où je les visiterai - parole de Yahvé.”	15 Стидались би своїх мерзенних учинків! Та вони вже сорому не мають, не тямлять навіть, що то — стидатись. Тому й попадають між тими, що впадуть; коли навідаюсь до них, вони спіткнуться“, — слово Господнє.
16 Voici ce que dit Yahvé: “Revenez au point de départ et renseignez-vous sur les chemins d’autrefois: quel est le chemin du salut? Et puis suivez-le, et vous trouverez du repos pour vos âmes.” Mais voici qu’ils répondent: “Non, nous ne le prendrons pas!”	16 Так говорить Господь: „Спиніться на дорогах і роздивіться, та розпитайтеся про стежки днедавні: де дорога добра, то й ступайте нею, і знайдете спокій душам вашим. Вони ж сказали: Ми не підемо нею.
17 J’ai placé à côté de vous des sentinelles: “Faites attention si la trompette sonne!” Mais ils ont répondu: “Non, nous n’y ferons pas attention!”	17 І я поставив вартових над вами. Вважайте на звук трубний! Вони ж мовляли: Не будемо зважати!
18 C’est pourquoi nations, écoutez, que l’assemblée des peuples le sache,	18 Тож слухайте, народи, і знай, громадо, що з ними буде.
19 et toi, terre, écoute: Je vais faire venir un malheur sur ce peuple, et ce sera le fruit de leur infidélité; car ils n’ont pas été attentifs à ma parole et ils ont rejeté ma loi.	19 Слухай, о земле! Оце наведу на народ отой лихо, виплід їхніх мислей; бо вони на слова мої не зважали і закон мій відштовхнули.
20 Que m’importe l’encens importé de Chéba et le roseau parfumé importé d’un pays lointain? Vos holocaustes ne me plaisent pas, vos sacrifices ne me sont pas agréables.	20 Навіщо мені ладан із Шеви і пахуча трость із країв далеких? Ваші всепалення не люблю я, і ваші жертви мені не довподоби.“
21 C’est pourquoi, voici ce que dit Yahvé: Je vais mettre des pierres sur leur chemin, ils trébucheront et périront tous ensemble, le père avec son fils, l’homme et son compagnon.	21 Тому Господь так каже: „Оце покладу спотики перед отим народом, об які батьки й сини спотикнуться разом, сусід і його приятель погинуть.“
22 Ainsi parle Yahvé: Un peuple arrive du nord, une grande nation se lève des extrémités de la terre.	22 Так говорить Господь: „Ось іде народ з північної країни, великий люд здіймається з найдальших закутин світу.
23 Ce sont des barbares sans pitié, qui savent manier l’arc et le javelot. On dirait le grondement de la mer: ils arrivent sur leurs chevaux comme un seul homme, prêts à combattre, fille de Sion.	23 В руках їхніх лук зо списом; вони жорстокі, не мають милосердя. Голос їхній реве, як море; вони верхи на конях. Готові як один до бою проти тебе, дочко Сіону.“
24 Quand nous avons appris la nouvelle, nos mains sont restées sans force, l’inquiétude nous a saisis, une douleur comme celle de la femme qui enfante.	24 Почули ми про нього вістку, помліли у нас руки; туга нас огорнула, біль, як у породіллі.
25 Ne sortez pas dans les champs, ne vous aventurez pas sur les routes, car l’épée de l’ennemi est là: c’est la terreur de tous côtés.	25 У поле не виходьте і по дорозі не ходіте, бо там ворожий меч і жах навколо.
26 Habille-toi d’un sac, fille de mon peuple, roule-toi dans la cendre et porte le deuil comme pour un fils unique, pousse des lamentations déchirantes, car d’un seul coup le dévastateur est là sur nous.	26 Дочко мого народу, підпережись вереттям і в попелі качайся! Справляй жалобу, мов по синові одинакові, лементуй прегірко, бо раптом надійде на нас погубник.
27 Je t’ai demandé de passer au creuset mon peuple, de connaître et d’éprouver leur conduite.	27 Я баштою й твердинею зробив тебе в моїм народі, щоб ти розпізнавав і випробовував їхню дорогу.
28 Ce sont tous des rebelles, ils ont la tête dure comme le bronze ou le fer; ils ne font tous que détruire.	28 Всі вони бунтарі запеклі, наклеп розносять. Вони: мідь і залізо — всі зіпсовані.
29 Le soufflet a soufflé si fort que le plomb a disparu dans le feu; mais le fondeur a perdu ses efforts car les impuretés ne sont pas parties.	29 Міх дме сильно, щоб оливо вогнем пожерти. Ливар витоплює надармо: жужлі не відділились.
30 On les appellera “argent de balayures” car Yahvé les a mis aux ordures.	30 Негодящим сріблом їх звати будуть, Господь бо їх відкинув.