Livre d'Isaïe 7

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Voici ce qui arriva au temps d’Akaz fils de Yotam, fils d’Ozias roi de Juda: Razone, roi d’Aram, et Pékah, fils de Rémalyas, roi d’Israël, s’avancèrent sur Jérusalem pour l’attaquer, mais ils ne purent s’en emparer.	1 За часів царя юдейського Ахаза, сина Йотама, сина Уззії, виступив Рецін, цар сирійський, і Пеках, син Ремалії, цар ізраїльський, проти Єрусалиму, щоб його звоювати; та не здолали його здобути.
2 On apporta la nouvelle au palais de David: “Aram a installé son camp sur le territoire d’Éphraïm.” Alors le cœur du roi et le cœur du peuple commencèrent à s’agiter, comme sous le vent s’agitent les arbres de la forêt.	2 Якже сповіщено домові Давида: Арам, мовляв, розтаборився в Ефраїмі, — серце царя й народу затремтіло, як тремтить дерево в лісі від вітру.
3 Yahvé dit alors à Isaïe: “Sors avec ton fils Chéar-Yachoub à la rencontre d’Akaz; il est près de l’extrémité du canal de la piscine supérieure, sur le chemin du Champ-du-Foulon.	3 Господь же сказав до Ісаї: «Вийди назустріч Ахазові, ти й син твій Шеар-Ашув, на край водогону з верхнього ставу, на шлях, що йде через поле шаповала,
4 Tu lui diras ceci: Reste donc calme! N’aie pas peur et ne tremble pas devant ces deux braises fumantes; qu’est-ce que la fureur de Razone roi d’Aram, et celle du fils de Rémalyas?	4 та й скажи йому: Вважай, мовляв, і будь спокійний! Не бійся, і серце твоє нехай не тривожиться перед отими двома недогарками-головешками, що куряться, дарма що палає гнівом Рецін і сирійці та син Ремалії.
5 “Aram, Éphraïm et le fils de Rémalyas ont bien décidé ta perte, ils ont dit:	5 Через те, що Сирія задумала на тебе лихо, кажучи:
6 Attaquons Juda, jetons-y la panique; nous le détruirons et nous y installerons comme roi le fils de Tabéel.	6 — Двигнімось проти Юди, налякаймо його, звоюймо його й настановім над ним сина Тавела царем, —
7 Mais voici que le Seigneur Yahvé a parlé; il a dit: Cela ne se réalisera pas, cela ne sera pas!	7 так говорить Господь Бог: Нічого з того не буде, так воно не станеться.
8 “Car Damas n’est que la capitale d’Aram et Razone n’est que le chef de Damas. (Eh bien, encore 65 ans, et Éphraïm aura cessé d’être un peuple)	8 Бо голова Сирії — Дамаск, а голова Дамаску — Рецін. Ще шістдесят п’ять років, і Ефраїм, зруйнований, перестане бути народом.
9 Samarie n’est que la capitale d’Éphraïm, et le fils de Rémalyas n’est que la tête de Samarie. Mais si vous ne croyez pas, vous ne tiendrez pas.”	9 Голова Ефраїма — Самарія, і голова Самарії — син Ремалії. А як не вірите, не встоїтеся.»
10 De nouveau il y eut une parole de Yahvé pour Akaz:	10 І заговорив Господь знову до Ахаза, кажучи:
11 “Demande un signe à Yahvé ton Dieu, jusque dans le monde d’en bas si tu veux, ou bien là-haut dans le ciel.”	11 «Проси собі знаку в Господа, Бога твого, або глибоко з-під землі, або вгорі високо!»
12 Akaz répondit: “Je ne demanderai rien, je ne mettrai pas Yahvé à l’épreuve.”	12 Ахаз же відказав: «Не проситиму і не буду спокушати Господа.»
13 Alors le prophète lui dit: “Écoutez, maison de David! Il ne vous suffit donc pas de fatiguer tout le monde, voulez-vous aussi fatiguer mon Dieu?	13 Тоді він сказав: «Слухайте ж, доме Давида: мало з вас докучати людям, що докучаєте ще й Богові моєму?
14 “Eh bien, le Seigneur lui-même va vous donner un signe. Voici: La jeune femme est enceinte, elle enfante un fils et lui donne ce nom: Emmanuel, “Dieu-avec-nous”.	14 Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала, і породить сина і дасть йому ім’я Еммануїл.
15 “L’enfant se nourrira de lait caillé et de miel jusqu’à ce qu’il sache rejeter le mal et choisir le bien.	15 Молоком і медом буде він живитись, аж поки не навчиться цуратися зла й вибирати добро.
16 Car avant que l’enfant ne sache rejeter le mal et choisir le bien, le pays dont tu redoutes les deux rois sera dévasté.	16 Бо перш, ніж те хлоп’я навчиться цуратися зла й вибирати добро, земля обох царів, якої ти боїшся, буде спустошена.
17 Et pour toi, pour ton peuple et la maison de ton père, Yahvé fera venir des temps tellement désastreux qu’il n’y en a pas eu de semblables depuis le jour où Éphraïm s’est séparé de Juda.”	17 Та й на тебе й на народ твій і на дім батька твого напустить Господь такі дні, яких не було з того часу, коли Ефраїм відпав від Юди.
18 Oui, en ces jours-là, Yahvé sifflera, et des canaux d’Égypte viendront les mouches, de l’Assyrie, les abeilles.	18 Накличе Господь того дня мух, що на кінці єгипетських річок, та бджіл, що в країні асирійській.
19 Toutes elles viendront et se poseront dans les ravins des torrents et dans les fentes des rochers, sur tous les petits arbres et sur tous les cours d’eaux.	19 І налетять вони і посідають усі разом на крутих байраках та по щілинах у скелях, по всіх кущах тернових, по всіх пасовиськах.
20 Le Seigneur en ce jour-là, prendra un rasoir au-delà du Fleuve: (c’est le roi d’Assyrie.) Le rasoir enlèvera les cheveux, les poils des jambes et la barbe.	20 Того дня пообголює Господь бритвою, найнятою по тім боці Ефрату, голову й волосся на ногах, ба й саму бороду геть обітне.
21 Ce jour-là chacun élèvera une vache et deux brebis;	21 Того часу держатимуть лиш одну корову й дві вівці;
22 cela fera beaucoup de lait et tous ceux qui seront laissés dans le pays, se nourriront de crème et de miel.	22 і вони даватимуть стільки молока, що кожен їстиме квасне молоко. Так, квасне молоко з медом їстиме кожен, хто зостанеться в країні.
23 En ce jour-là, dans un vignoble de mille pieds de vigne d’une valeur de mille pièces d’argent, on ne trouvera plus que ronces et épines.	23 Того часу кожне місце, де росла тисяча виноградних лоз ціною тисячі срібних, поросте терниною й колючими глодами.
24 On y entrera avec l’arc et les flèches car le pays ne sera plus que ronces et épines.	24 Зо стрілами й луком доведеться туди продиратися, бо вся земля покриється терниною й колючими глодами.
25 Par crainte des ronces et des épines, on n’amènera plus la charrue sur les collines qui étaient cultivées. On y lâchera les bœufs et les brebis les piétineront.”	25 Ні на який горб, що його сапою сапали, не зважишся піти зо страху перед терниною й колючими глодами; туди пускатимуть хібащо волів на вигін і баранів на попас.»