Livre d'Isaïe 42

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Voici mon serviteur que je soutiens, mon élu, celui qu’il m’a plu de choisir. J’ai mis mon esprit sur lui: il établira la justice parmi les nations.	1 Ось мій Слуга, якого я підтримую, мій вибраний, якого вподобало моє серце. Я поклав на нього дух мій: він сповістить народам правду.
2 Il ne crie pas, il n’élève pas la voix, on n’entend pas ses proclamations sur les places.	2 Він не буде кричати, ані вигукувати, і голосу свого на вулиці не дасть почути.
3 Il ne brise pas le roseau qui plie, il n’éteint pas la mèche qui faiblit; en toute vérité il fait avancer la justice	3 Надломленої очеретини не доламає; льону, що куриться, він не погасить; оповістить ретельно правду.
4 Il ne faiblira pas, on ne le brisera pas, qu’il n’ait établi sa justice sur la terre: les îles attendent sa loi.	4 Він не ослабне, не подасться, аж покіль не встановить на землі правди, бо острови чекають його науки.
5 Voici ce que dit Yahvé, le Dieu qui a créé les cieux et les a déroulés, qui a mis en place la terre avec ses produits, et qui donne le souffle aux peuples qui l’habitent, l’esprit, à ceux qui la parcourent:	5 Так говорить Бог, Господь, який створив небеса і розпростер їх, який ствердив землю з усім, що вона родить; він, який дає на ній дихання людям, дух тим, що по ній ходять:
6 “Moi, Yahvé, je t’ai appelé pour la juste cause, et je t’ai pris par la main et je t’ai façonné; j’ai fait de toi l’alliance du peuple, la lumière des nations,	6 «Я, Господь, покликав тебе для перемоги, держатиму тебе за руку, я берегтиму тебе, поставлю тебе у завіт люду, світло народам,
7 pour ouvrir les yeux des aveugles, pour faire sortir de prison les captifs, et du cachot ceux qui sont assis dans les ténèbres.	7 щоб сліпим очі відкривати, виводити з в’язниці в’язнів, з темниці тих, що сидять у темряві.
8 Je suis Yahvé, c’est mon nom, je ne laisserai pas ma gloire à un autre, ni mon honneur aux idoles.	8 Я — Господь: це моє ім’я! Я другому не поступлюся славою моєю, ані моєю честю — різьбленим божищам.
9 Les premières choses sont bien arrivées: j’en annonce de nouvelles et vous les fais connaître avant qu’elles n’arrivent.”	9 Перші пророцтва вже здійснились; нові вам звіщаю, перш ніж стануться, вам їх оповіщаю.»
10 Chantez à Yahvé un chant nouveau! que sa louange parvienne aux extrémités du monde! Que les gens de la mer et tout ce qu’elle contient, et les îles et leurs habitants;	10 Співайте Господові нову пісню! Нехай його хвала несеться з кінців світу! Хай ликує море і все, що в ньому, острови і їхні мешканці!
11 que le désert avec ses villes élève la voix, comme les campements où réside Kédar! Que les habitants de la Roche l’acclament, et que leur chant résonne jusqu’au haut des montagnes!	11 Нехай озветься голосно пустиня з її містами, оселі, де живе Кедар! Нехай ликують тії, що живуть на скелях, нехай радісно з вершин гірських гукають!
12 Que les îles rendent gloire à Yahvé, et proclament ses louanges!	12 Нехай воздають Господові славу, хвалу його на островах хай розголосять!
13 Yahvé s’avance comme un brave, il s’échauffe et s’excite comme un vaillant; le voici qui lance le cri de guerre et rugit, puis il fond sur ses ennemis.	13 Господь виходить, немов велет; неначе воїн, розбуджує завзяття; дає воєнний клич, гукає і витязем на ворогів виступає.
14 “Depuis longtemps j’ai gardé le silence, je me taisais, je me retenais de parler; comme la femme qui enfante je gémissais, je soufflais, j’étais haletant.	14 Я мовчав довго, не говорив, я стримував себе. Але тепер кричатиму, наче породілля, стогнучи й задихуючись тяжко.
15 Je vais ravager les monts et les collines, je dessécherai leur verdure, je ferai tarir les fleuves, et mettrai à sec les étangs.	15 Я спустошу гори й пагорби, я висушу всю їхню зелень, я з рік зроблю пустиню, я висушу озера.
16 Je conduirai les aveugles sur la route, je les mènerai par des sentiers qu’ils ne connaissaient pas. Les ténèbres pour eux deviendront lumière, je leur aplanirai les endroits difficiles; voilà ce que je ne manquerai pas de faire.”	16 Я поведу сліпих незнаним для них шляхом, спрямую їх невідомими їм стежками. Я перед ними темряву оберну на світло, криві дороги — на прості. Таке я їм учиню, нічого не пропущу.
17 Ceux qui mettent leur confiance dans les idoles reculeront de honte et seront couverts de confusion, ceux qui disent à des statues: Vous êtes nos dieux.	17 Вони повернуться назад, окриті великим соромом, вони, що на кумирів уповали та до бовванів казали: Ви боги наші!
18 Sourds, entendez! Aveugles, regardez et voyez!	18 Слухайте, глухі! Глядіть, сліпі, дивіться! 19. А хто сліпий, як не слуга мій і хто глухий, як не посланець мій якого я посилаю? Хто такий сліпий як друг мій, глухий, як раб Господній?
19 Qui est aveugle, sinon mon serviteur? Qui est sourd comme le messager que j’envoie? Qui est aveugle comme celui que j’ai racheté, et sourd comme le serviteur de Yahvé?	19 Багато бачив ти, та не зауважив; ти відкрив вуха, але не чув нічого.
20 Tu as vu beaucoup de choses mais tu n’as pas fait attention, tu ouvrais les oreilles, mais tu n’entendais pas.	20 Господь зволив, заради своєї правди, звеличити й прославити закон свій.
21 Pour son honneur, Yahvé voulait rendre la Loi grande et glorieuse,	21 Та це народ пограбований, обдертий; усіх їх кинуто в печери, заховано в темницях. Їх грабують, а визволителя немає; їх обдирають, а нікому сказати: Віддай!
22 mais voilà un peuple pillé et dépouillé! On les a tous jetés dans des cachots, enfermés dans des prisons; ils sont livrés au pillage et personne ne les délivre, on les vole et personne n’est là pour dire: Tu vas rendre!	22 А хто з-поміж вас це чує, вважає та міркує, що з того буде?
23 Qui de vous prêtera l’oreille à ces choses? Qui donnera son attention et commencera d’écouter?	23 Хто видав Якова на грабунок, Ізраїля — дряпіжникам? Хіба ж то не Господь, що проти нього ми згрішили, його дорогами ходити не хотіли, не слухали його закону?
24 Qui a livré Jacob au pillage, qui a vendu Israël? N’est-ce pas Yahvé contre qui nous avions péché? Ils n’avaient pas voulu suivre ses voies, ni écouter sa Loi,	24 Тому й вилив на нього обурення свого гніву і лють війни. Вона палала кругом нього, та йому ні гадки; вона його палила, та йому байдуже.
25 et lui a déversé sur eux le feu de sa colère, la violence de la guerre. Tout a flambé, mais eux n’ont pas compris; tout a été consumé, ils n’ont pas fait attention.