Livre d'Isaïe 26

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 En ce jour-là sur la terre de Juda on chantera ce chant: Nous avons une ville forte; avec son mur et son avant-mur elle est notre salut.	1 І того дня в землі Юдейській буде співатися ця пісня: «Є у нас міцне місто; мури й вали він нам дав, щоб нас захищати.
2 Ouvrez les portes, laissez entrer la nation juste, qui demeure fidèle	2 Відчиніть ворота! Нехай увійде народ праведний, що любить правду,
3 et qui reste ferme. Tu la gardes en paix car elle a mis en toi sa confiance.	3 що твердий духом, зберігає глибокий мир і на тебе вповає!
4 Mettez votre confiance en Yahvé, toujours, car Yahvé sera toujours un rocher.	4 На Господа покладайтесь повіки, бо Господь — скеля вічна,
5 Il a abaissé les habitants de là-haut, il a jeté à terre la cité imprenable, il l’a réduite en poussière.	5 бо він принизив тих, що жили на узвишшях, — високе місто; скинув його, скинув його на землю, жбурнув у порох:
6 Maintenant on la piétine, sur elle passent les pieds des petits, les pas des pauvres.	6 ноги вбогих, стопи нужденних його топчуть.
7 Le chemin pour le juste est toujours droit, tu aplanis, toi, le sentier du juste.	7 Дорога праведного проста. Ти, справедливий, вирівнюєш путь праведному.
8 Tu le sais, Yahvé, nous ne cherchons rien hors du chemin de tes commandements. Ton nom, ton souvenir font le bonheur de nos âmes;	8 На стежці присудів твоїх ми, Господи, тебе чекали; до твого імени, до споминання тебе змагає душа наша.
9 de nuit mon âme aspire à toi, et dès le matin mon esprit est en éveil. Lorsque tes sentences atteignent la terre, les habitants du monde apprennent la justice;	9 Душа моя вночі тебе прагне, мій дух шукає тебе ревно, бо коли присуди твої сходять на землю, мешканці світу справедливости вчаться.
10 mais fait-on grâce au méchant, il n’apprend pas la justice, il commet le mal dans le pays de la droiture, il ne voit pas la majesté de Yahvé.	10 Як змилуватися над грішним, він правоти не навчиться; в країні правди чинить кривду і не вважає на Господню велич.
11 Yahvé, ta main menace mais ils ne le voient pas. Qu’ils voient ton amour pour ton peuple et qu’ils en soient couverts de honte. Que le feu de ta colère dévore tes ennemis.	11 Твоя рука, о Господи, піднята, та вони її не бачать. Нехай же, засоромлені, побачать твою ревність супроти народу твого! Вогонь, призначений для твоїх ворогів, пожере їх!
12 Ô Yahvé, donne-nous la paix, toi seul peux mener à bien ce que nous faisons.	12 О Господи! Ти нам мир даруєш, бож усі діла наші — ти їх чинив нам.
13 Yahvé, notre Dieu, d’autres maîtres que toi nous ont dominés, mais nous ne connaissons que toi et nous célébrons ton nom.	13 Господи, Боже наш! Інші владики — не ти! Над нами панували, та ми лише тебе — ім’я твоє — шануєм.
14 Les morts ne revivront pas, les ombres ne se relèveront pas, car tu les as jugés, tu les as fait périr; tu as effacé jusqu’à leur souvenir.	14 Мертві не оживуть уже більше, тіні вже більш не встануть, бо ти їх покарав і знищив, їхню пам’ять знищив цілковито.
15 Yahvé, tu as fait grandir la nation, tu l’as fait grandir pour ta gloire et tu as repoussé les frontières du pays.	15 Колись намножив єси люд, Господи, намножив, прославився, поширив усі границі краю.
16 Dans le malheur nous t’avons recherché, au temps de l’oppression et de tes châtiments.	16 О Господи, у скруті ми тебе шукали, від гніту ми кричали, бо твоя кара на нас упала.
17 Tu nous vois, Yahvé, semblables à la femme enceinte sur le point d’enfanter, qui se tord et crie dans les douleurs.	17 Немов вагітна, коли настане час родити, в’ється, кричить у болях — отак були й ми перед тобою.
18 Nous avons conçu, nous avons connu les douleurs, mais nous n’avons enfanté que le vent, nous n’avons pas apporté le salut à la terre, et les nouveaux habitants du monde ne sont pas nés.	18 І ми були зачали, були в муках, але родили хібащо вітер. Ми не дали землі спасіння, і не народжуються більше мешканці на світі.
19 Que tes morts revivent, que tes cadavres se relèvent! Que se réveillent et crient de joie ceux qui sont retournés à la poussière! Car ta rosée est rosée de lumière, et la terre nous rendra vivants ses morts.	19 Та твої мерці оживуть, їхні трупи встануть. Просніться, веселіться, ви, що лежите в поросі, бо роса в тебе — роса світла, і земля поверне назад тіні!
20 Va, mon peuple! Entre dans tes chambres, ferme la porte derrière toi, cache-toi ne serait-ce qu’un instant, le temps que passe la Colère!	20 Іди, народе мій, увійди у свої кімнати й замкни за собою двері, сховайся на часинку, поки гнів не перейде!
21 Car voici que Yahvé sort de sa retraite pour faire payer leurs crimes aux habitants de la terre. La terre laissera voir le sang répandu, elle ne cachera plus ceux qu’on a massacrés.	21 Бо ось Господь виходить із свого місця карати мешканців землі за їхню провину. І земля видасть кров, що ввіссала в себе, і не таїтиме більше своїх убитих.»