Livre de Job 2

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Et voici que revint le jour où les Fils de Dieu se présentaient devant Yahvé. Satan vint aussi, parmi eux, et se présenta devant Yahvé.	1 І сталось одного дня, прибули сини Божі, щоб стати перед Господом; прийшов також і Сатана між ними, щоб стати перед Господом.
2 Yahvé lui dit: "D’où viens-tu?” Il répondit: “Je viens de parcourir la terre, je suis passé un peu partout.”	2 Господь спитав Сатану: «Звідкіля прийшов?» Сатана відповів Господеві й мовив: «Кружляв я по землі та обійшов її навколо.»
3 Yahvé reprit: "As-tu remarqué mon serviteur Job? Il n’a pas son pareil sur la terre: c’est un homme intègre et droit, il craint Dieu et évite le mal. C’est bien inutilement que tu m’as arraché la permission de le perdre, car il se maintient dans sa parfaite fidélité.”	3 Господь сказав Сатані: «Чи звернув ти увагу на мого слугу Іова? Нема бо на землі нікого, як він, щирого й праведного, богобоязливого й такого, що цурався б зла. Він усе ще держиться своєї досконалости, дарма що ти навів мене на нього, щоб його безвинно погубити.»
4 Mais Satan répliqua à Yahvé: "Peau pour peau! On donne tout ce qu’on a pour rester en vie!	4 Сатана відповів Господеві й мовив: «Шкуру за шкуру! Усе, що має чоловік, віддасть за свою душу.
5 Peut-être pourrais-tu étendre la main pour le frapper dans ses os et sa chair. Alors sûrement il te maudirait en face!”	5 Та простягни лиш твою руку і торкнись його костей і тіла, і побачиш, чи не лихословитиме тебе увічі.»
6 Yahvé dit à Satan: "Soit! Je te le livre, mais respecte sa vie.”	6 І промовив Господь до Сатани: «Ось він у твоїй руці! Лише життя його пощади.»
7 Satan se retira de devant Yahvé et il frappa Job de plaies purulentes, depuis la plante des pieds jusqu’au sommet de la tête.	7 Вийшов Сатана геть з-перед Господа й ударив Іова лютою проказою від стіп до голови.
8 Job s’assit alors sur un tas de cendres et ramassa un morceau de poterie pour se gratter.	8 Взяв Іов черепок, щоб ним чухатися, і сів на попелищі.
9 Sa femme lui dit: "Vas-tu te maintenir dans ta parfaite fidélité? Maudis Dieu et meurs!”	9 І каже йому жінка його: «Іще тримаєшся твоєї досконалости? Лихослови Бога і умри!»
10 Il lui répondit: "Tu parles comme une insensée! Si nous acceptons le bonheur que Dieu nous donne, pourquoi n’accepterions-nous pas aussi le malheur?” En tout cela, Job ne pécha pas en paroles.	10 А він до неї: «Неначе б говорила яка дурна, отаке й ти говориш. Приймали ми добро від Бога, а лиха то й не приймати?» У всьому тому не согрішив Іов своїми устами.
11 En apprenant tous les malheurs qui étaient arrivés à Job, trois de ses amis voulurent le visiter, et ils vinrent, chacun de son pays. C’étaient Élifaz de Téman, Bildad de Chouah et Sofar de Nahama. Ils s’étaient mis d’accord pour aller le plaindre et le consoler.	11 Зачувши три приятелі Іовові про все те нещастя, що спіткало його, прийшли, кожен зо свого місця: Еліфаз із Теману, Білдад із Шуаху та Цофар з Наамату. Умовились вони разом, щоб прийти й утішити та розважити його.
12 Quand de loin ils levèrent les yeux et le virent, ils ne purent le reconnaître. Ils commencèrent à se lamenter et à pleurer; chacun déchira son manteau, puis ils jetèrent en l’air de la poussière qui leur retombait sur la tête.	12 Сиділи вони так коло нього на землі сім день і сім ночей. І ні один не говорив до нього й слова, бачили бо, що біль був великий вельми.
13 Ils restèrent ainsi sept jours et sept nuits près de lui, assis par terre. Aucun d’eux ne lui adressait la parole, car ils voyaient combien grande était sa douleur.