Livre de Tobit 11

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Comme on arrivait à Kasérim, en face de Ninive,	1 Коли вони наблизились до Касеріну, що навпроти Ніневії, Рафаїл сказав до Товії:
2 Raphaël dit: “Tu sais dans quel état nous avons laissé ton père.	2 «Ти знаєш, яким ми лишили твого батька.
3 Prenons de l’avance sur ta femme, allons préparer la maison le temps qu’ils arrivent.”	3 Ходімо швидко попереду твоєї жінки й приготуймо дім, тим часом як вона з іншими йде позаду.»
4 Ils firent le chemin tous les deux; il lui avait bien recommandé d’emporter le fiel, et le chien les suivait.	4 І як пустились наперед обидва разом, Рафаїл сказав до нього: «Візьми з собою жовч.» А й пес біг іззаду з ними.
5 Ana était assise, elle surveillait la route par laquelle viendrait son fils.	5 Анна сиділа, виглядаючи на дорогу, якою мав прибути її син.
6 Tout à coup elle eut un pressentiment et elle dit au père: “Voici ton fils qui arrive avec son compagnon!”	6 Нараз побачила, що йде, і сказала його батькові: «Дивись! Твій син іде разом з тим чоловіком, що був пішов з ним.»
7 Raphaël avait dit à Tobie avant qu’il ne rejoigne son père: “Je te promets que les yeux de ton père vont s’ouvrir.	7 Рафаїл же, перед тим, як наблизились до батька, сказав Товії: «Напевне знаю, що очі твого батька відкриються.
8 Tu lui appliqueras sur l’œil le fiel du poisson. Le remède fera effet et tu lui retireras des yeux comme une petite peau blanche. Alors ton père retrouvera la vue et il verra la lumière.”	8 Помаж риб’ячою жовчю його очі, і ці ліки стягнуть більма й зроблять так, що вони впадуть з очей твого батька, та й прозріє він і знову побачить світло.»
9 La mère alla se jeter au cou de son fils: “Maintenant, disait-elle, je peux mourir, car je t’ai retrouvé.” Et elle pleura.	9 Побігла мати, припала синові на шию й сказала: «Я побачила тебе, моя дитино! Тепер хоч би і вмерти!» Та й заплакала.
10 Tobit se leva, il marchait en trébuchant mais il réussit à franchir la porte de la cour. Tobie courut à sa rencontre;	10 Товит же підвівся і, спотикаючись, вийшов до дверей, що вели надвір.
11 il avait à la main le fiel du poisson et il lui dit: “Aie confiance, père!” Puis il lui appliqua le remède et le laissa quelque temps.	11 Товія, з риб’ячою жовчю в руці побіг йому назустріч, подув йому в очі й, узявши за руку, мовив: «Бадьорся, батьку!» Приклав він ліки й додав їх ще більше.
12 Ensuite, de chaque main, il lui ôta une petite peau au coin des yeux.	12 Опісля обома руками зняв з кутків очей більма.
13 Alors son père tomba à son cou,	13 А батько кинувся синові на шию і, плачучи, сказав: «Я бачу тебе, сину, світло моїх очей.»
14 il pleura et s’écria: “Je te vois mon fils! Tu es la lumière de mes yeux!” Et il ajouta: “Béni soit Dieu! Béni soit son saint Nom! Bénis soient tous ses saints anges! Béni soit son grand Nom, pour les siècles des siècles!	14 Далі ж він промовив: «Благословен Бог! Благословенне його велике ім’я! Благословенні всі ангели його святії! Нехай його святе ім’я буде над нами! Благословенні всі ангели по всі віки! Бо він, скаравши мене, знову зглянувсь надо мною, і ось я бачу Товію, мого сина.»
15 Car il m’avait frappé, mais il a eu pitié de moi, et aujourd’hui je vois mon fils Tobie.” Tobie entra dans la maison. Tout joyeux, il bénissait Dieu à haute voix; puis il raconta son voyage à son père: il rapportait l’argent, il avait épousé Sarra fille de Ragouël, qui arrivait derrière lui et déjà n’était plus loin des portes de Ninive.	15 Тоді ввійшов Товія з радістю й на ввесь свій голос благословляв Бога. Оповів Товія батькові, що його подорож була щаслива, що приніс він із собою гроші, що взяв за жінку дочку Рагуела Сару, та що вона ось іде слідом за ним і вже близько брами Ніневії.
16 Tobit se rendit aux portes de Ninive à la rencontre de sa belle-fille, et dans sa joie il louait Dieu. Lorsque les habitants de Ninive le virent marcher sans personne pour lui tenir la main, s’avancer d’un pas alerte comme autrefois, ils furent émerveillés.	16 Тоді Товит, благословивши Бога з радости, вийшов назустріч невістці до брами Ніневії. Коли мешканці Ніневії побачили, що він ходив без усякого проводиря, та ще й виступав, повний сили, здивувались. Товит же об’явив прилюдно перед ними, що Бог змилувавсь над ним і відкрив йому очі.
17 Alors, devant eux, Tobit proclama que Dieu avait eu pitié de lui et lui avait ouvert les yeux. Puis Tobit s’approcha de Sarra, la femme de son fils Tobie, et il la bénit: “Sois bienvenue, ma fille! Béni soit Dieu qui t’a fait venir chez nous, ma fille! Béni soit ton père, béni soit mon fils Tobie, bénie sois-tu ma fille; sois la bienvenue chez toi, dans la joie et dans la bénédiction. Entre ma fille!” Ce jour-là on fit une fête pour tous les Juifs de Ninive,	17 Опісля підійшов він до Сари, жінки Товії, свого сина, і поблагословив її словами: «Просимо повну здоров’я до господи, дочко! Благословен Бог, що привів тебе до нас, дочко! Благословен твій батько й благословен мій син Товія; благословенна й ти, доню! Ввійди в твою господу, повна здоров’я, радости й благословення! Увійди, доню!»
18 et les cousins de Tobie, Ahikar et Nadab, vinrent partager sa joie.	18 Того дня настала радість для всіх юдеїв, що були в Ніневії.
	19 Прибули також Ахіяхар і Надав, братаничі Товита, щоб з Товією повеселитись. Сім день тягнулося весілля.