Actus Apostolorum 2

VULGATA	Біблія
1 Et cum complerentur dies Pentecostes, erant omnes pariter in eodem loco :	1 А як настав день П’ятидесятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці.
2 et factus est repente de cælo sonus, tamquam advenientis spiritus vehementis, et replevit totam domum ubi erant sedentes.	2 Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи.
3 Et apparuerunt illis dispertitæ linguæ tamquam ignis, seditque supra singulos eorum :	3 І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них.
4 et repleti sunt omnes Spiritu Sancto, et cœperunt loqui variis linguis, prout Spiritus Sanctus dabat eloqui illis.	4 Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти.
5 Erant autem in Jerusalem habitantes Judæi, viri religiosi ex omni natione quæ sub cælo est.	5 А перебували в Єрусалимі між юдеями побожні люди з усіх народів, що під небом.
6 Facta autem hac voce, convenit multitudo, et mente confusa est, quoniam audiebat unusquisque lingua sua illos loquentes.	6 І як зчинився той шум, зійшлась велика юрба і хвилювалася, бо кожний чув, як вони говорили його мовою.
7 Stupebant autem omnes, et mirabantur, dicentes : Nonne ecce omnes isti qui loquuntur, Galilæi sunt ?	7 Здивовані й остовпілі, вони один до одного казали: «Хіба не галилеяни всі оці, що розмовляють?
8 et quomodo nos audivimus unusquisque linguam nostram in qua nati sumus ?	8 Як же воно, що кожний з нас чує нашу рідну мову:
9 Parthi, et Medi, et Ælamitæ, et qui habitant Mespotamiam, Judæam, et Cappadociam, Pontum, et Asiam,	9 партяни, мідяни, еламії, і мешканці Месопотамії, Юдеї і Каппадокії, Понту й Азії,
10 Phrygiam, et Pamphyliam, Ægyptum, et partes Libyæ quæ est circa Cyrenen : et advenæ Romani,	10 Фригії і Памфілії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Кирени, римляни, що тут перебувають,
11 Judæi quoque, et Proselyti, Cretes, et Arabes : audivimus eos loquentes nostris linguis magnalia Dei.	11 юдеї і прозеліти, крітяни й араби — ми чуємо їх, як вони нашими мовами проголошують величні діла Божі?»
12 Stupebant autem omnes, et mirabantur ad invicem, dicentes : Quidnam vult hoc esse ?	12 Всі дивувались і, збентежені, один до одного казали: «Що б це могло бути?»
13 Alii autem irridentes dicebant : Quia musto pleni sunt isti.	13 Інші ж з насмішкою казали: «То вони молодим вином повпивалися.»
14 Stans autem Petrus cum undecim, levavit vocem suam, et locutus est eis : Viri Judæi, et qui habitatis Jerusalem universi, hoc vobis notum sit, et auribus percipite verba mea.	14 Тоді Петро виступив з одинадцятьма, підняв свій голос і так до них промовив: «Мужі юдейські та всі ви, мешканці Єрусалиму! Нехай це буде вам відомим, і вислухайте моє слово:
15 Non enim, sicut vos æstimatis, hi ebrii sunt, cum sit hora diei tertia :	15 Люди ці не п’яні, як ви гадаєте, бо тільки третя година дня.
16 sed hoc est quod dictum est per prophetam Joël :	16 Але це те, що був сказав Пророк Йоіл:
17 Et erit in novissimis diebus, dicit Dominus, effundam de Spiritu meo super omnem carnem : et prophetabunt filii vestri et filiæ vestræ, et juvenes vestri visiones videbunt, et seniores vestri somnia somniabunt.	17 — І буде останніми днями, — каже Бог, — я виллю мого Духа на всяке тіло. Ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати, і ваші юнаки будуть бачити видіння, і старшим вашим будуть сни снитись.
18 Et quidem super servos meos, et super ancillas meas, in diebus illis effundam de Spiritu meo, et prophetabunt :	18 І на слуг моїх і на слугинь моїх я сими днями виллю мого Духа, і вони будуть пророкувати.
19 et dabo prodigia in cælo sursum, et signa in terra deorsum, sanguinem, et ignem, et vaporem fumi :	19 І я дам чуда вгорі на небі, і знаки внизу на землі: кров, вогонь і кіптяву диму.
20 sol convertetur in tenebras, et luna in sanguinem, antequam veniat dies Domini magnus et manifestus.	20 Сонце обернеться у темряву, місяць у кров, перш, ніж настане день Господній, великий і славний.
21 Et erit : omnis quicumque invocaverit nomen Domini, salvus erit.	21 А кожний, хто призве ім’я Господнє, той спасеться.
22 Viri Israëlitæ, audite verba hæc : Jesum Nazarenum, virum approbatum a Deo in vobis, virtutibus, et prodigiis, et signis, quæ fecit Deus per illum in medio vestri, sicut et vos scitis :	22 Мужі ізраїльські! Послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, якого Бог засвідчив серед вас силою, чудами і знаками, що їх Бог зробив між вами через нього, як ви самі знаєте, —
23 hunc, definito consilio et præscientia Dei traditum, per manus iniquorum affligentes interemistis :	23 отого (Ісуса), згідно з визначеною постановою і передбаченням Божим, ви видали і вбили руками беззаконних, прибивши до хреста;
24 quem Deus suscitavit, solutis doloribus inferni, juxta quod impossibile erat teneri illum ab eo.	24 його Бог воскресив, порвавши пута смерти, бо неможливо було, щоб вона держала його в своїй владі.
25 David enim dicit in eum : Providebam Dominum in conspectu meo semper : quoniam a dextris est mihi, ne commovear :	25 Бо Давид про нього казав: Я бачив Господа передо мною завжди, бо він у мене по правиці, щоб я не захитався.
26 propter hoc lætatum est cor meum, et exsultavit lingua mea, insuper et caro mea requiescet in spe :	26 Ось чому звеселилось моє серце і зрадів мій язик. До того й тіло моє відпочине в надії.
27 quoniam non derelinques animam meam in inferno, nec dabis sanctum tuum videre corruptionem.	27 Бо ти не зоставиш душі моєї в аді і не даси твоєму святому бачити зітління.
28 Notas mihi fecisti vias vitæ : et replebis me jucunditate cum facie tua.	28 Ти дав мені дороги життя знати; сповниш мене радощами перед твоїм видом.
29 Viri fratres, liceat audenter dicere ad vos de patriarcha David, quoniam defunctus est, et sepultus : et sepulchrum ejus est apud nos usque in hodiernum diem.	29 Мужі брати! Дозвольте мені сміло вам сказати про патріярха Давида, що помер і був похований, і гріб його у нас по цей день.
30 Propheta igitur cum esset, et sciret quia jurejurando jurasset illi Deus de fructu lumbi ejus sedere super sedem ejus :	30 Але, бувши пророком і знавши, що Бог клятвою йому поклявся посадити на його престолі потомка з його лона,
31 providens locutus est de resurrectione Christi, quia neque derelictus est in inferno, neque caro ejus vidit corruptionem.	31 він предвидів і говорив про Христове воскресіння, що ані його душа не була зоставлена в аді, ані його тіло не бачило зітління.
32 Hunc Jesum resuscitavit Deus, cujus omnes nos testes sumus.	32 Оцього Ісуса Бог воскресив, — ми всі цьому свідки.
33 Dextera igitur Dei exaltatus, et promissione Spiritus Sancti accepta a Patre, effudit hunc, quem vos videtis et auditis.	33 Він, отже, вознесений Божою правицею, одержав від Отця обіцяного Святого Духа й вилив його: ось воно те, що ви бачите й чуєте.
34 Non enim David ascendit in cælum : dixit autem ipse : Dixit Dominus Domino meo : Sede a dextris meis,	34 Давид бо не зійшов на небо, сам же він каже: Господь мовив Владиці моєму: Сядь праворуч мене,
35 donec ponam inimicos tuos scabellum pedum tuorum.	35 поки не покладу ворогів твоїх підніжком ніг твоїх.
36 Certissime sciat ergo omnis domus Israël, quia et Dominum eum et Christum fecit Deus hunc Jesum, quem vos crucifixistis.	36 Нехай, отже, ввесь дім Ізраїля напевно знає, що Бог зробив Господом і Христом оцього Ісуса, якого ви розіп’яли.»
37 His autem auditis, compuncti sunt corde, et dixerunt ad Petrum et ad reliquos Apostolos : Quid faciemus, viri fratres ?	37 Почувши це, вони розжалобилися серцем і сказали до Петра й до інших апостолів: «Що нам робити, мужі брати?»
38 Petrus vero ad illos : Pœnitentiam, inquit, agite, et baptizetur unusquisque vestrum in nomine Jesu Christi in remissionem peccatorum vestrorum : et accipietis donum Spiritus Sancti.	38 Петро ж до них: «Покайтесь», каже, «і нехай кожний з вас охриститься в ім’я Ісуса Христа на відпущення гріхів ваших, і ви приймете дар Святого Духа.
39 Vobis enim est repromissio, et filiis vestris, et omnibus qui longe sunt, quoscumque advocaverit Dominus Deus noster.	39 Для вас бо ця обітниця і для дітей ваших та й для всіх тих, що далеко, скільки б їх покликав Господь, наш Бог.»
40 Aliis etiam verbis plurimis testificatus est, et exhortabatur eos, dicens : Salvamini a generatione ista prava.	40 І ще іншими багатьма словами він свідчив їм та умовляв їх: «Рятуйтеся від цього лукавого поріддя.»
41 Qui ergo receperunt sermonem ejus, baptizati sunt : et appositæ sunt in die illa animæ circiter tria millia.	41 Ті ж, що прийняли його слово, охристились, і того дня до них пристало яких три тисячі душ.
42 Erant autem perseverantes in doctrina Apostolorum, et communicatione fractionis panis, et orationibus.	42 Вони постійно перебували в апостольській науці та спільності, на ламанні хліба й молитвах.
43 Fiebat autem omni animæ timor : multa quoque prodigia et signa per Apostolos in Jerusalem fiebant, et metus erat magnus in universis.	43 І страх напав на кожну душу: багато було чудес і знаків, що їх апостоли робили.
44 Omnes etiam qui credebant, erant pariter, et habebant omnia communia.	44 Всі віруючі були вкупі й усе мали спільним.
45 Possessiones et substantias vendebant, et dividebant illa omnibus, prout cuique opus erat.	45 Вони продавали свої маєтки та достатки й роздавали їх усім, як кому чого треба було.
46 Quotidie quoque perdurantes unanimiter in templo, et frangentes circa domos panem, sumebant cibum cum exsultatione et simplicitate cordis,	46 Щодня вони однодушно перебували у храмі, ламали по домах хліб і споживали харчі з радістю і в простоті серця;
47 collaudantes Deum et habentes gratiam ad omnem plebem. Dominus autem augebat qui salvi fierent quotidie in idipsum.	47 хвалили Бога і втішалися любов’ю всього люду. Господь же додавав щодня (до церкви) тих, що спасалися.