Giosuè (يشوع) 2

SMITH VAN DYKE	Біблія
1 فارسل يشوع بن نون من شطّيم رجلين جاسوسين سرّا قائلا اذهبا انظرا الارض واريحا. فذهبا ودخلا بيت امرأة زانية اسمها راحاب واضطجعا هناك.	1 З Шіттіму послав Ісус Навин двох чоловіків потай на розглядини, наказавши їм: «Ідіть, обстежте країну, особливо ж Єрихон.» Пішли вони та й зайшли в хату блудниці, на ім’я Рахав, та й заночували там.
2 فقيل لملك اريحا هوذا قد دخل الى هنا الليلة رجلان من بني اسرائيل لكي يتجسّسا الارض.	2 Але цареві єрихонському було донесено: «Ось прийшли сюди цієї ночі якісь люди з ізраїльтян на розглядини краю.»
3 فارسل ملك اريحا الى راحاب يقول اخرجي الرجلين اللذين أتيا اليك ودخلا بيتك لانهما قد أتيا لكي يتجسّسا الارض كلها.	3 І послав цар єрихонський до Рахав з наказом: «Виведи людей, що прибули до тебе та й увійшли до тебе в хату, бо вони прийшли обстежити всю країну.»
4 فاخذت المرأة الرجلين وخبّأتهما وقالت نعم جاء اليّ الرجلان ولم اعلم من اين هما.	4 А молодиця, що взяла була й сховала обох чоловіків, каже: «Воно правда, що прийшли були до мене чоловіки, та звідкіль вони, мені не відомо.
5 وكان نحو انغلاق الباب في الظلام انه خرج الرجلان. لست اعلم اين ذهب الرجلان. اسعوا سريعا وراءهما حتى تدركوهما.	5 Але як смеркалось і мали замикатись брами, вони вийшли; не знаю, кудою подалися ці люди. Поспішіться за ними, то й наздоженете їх.»
6 واما هي فاطلعتهما على السطح ووارتهما بين عيدان كتان لها منضّدة على السطح.	6 Сама ж, вивівши їх на покрівлю, сховала у льнянім бадиллі, що було складене в неї на горищі.
7 فسعى القوم وراءهما في طريق الاردن الى المخاوض. وحالما خرج الذين سعوا وراءهما اغلقوا الباب.	7 От люди й кинулися за ними навздогін шляхом до Йордану, до броду; і зараз же, як вийшли ті, що гналися за ними, замкнено (міську) браму.
8 واما هما فقبل ان يضطجعا صعدت اليهما الى السطح	8 Перше ніж поклалися ті спати, вийшла вона до них на горище,
9 وقالت للرجلين علمت ان الرب قد اعطاكم الارض وان رعبكم قد وقع علينا وان جميع سكان الارض ذابوا من اجلكم.	9 та й каже до них: «Я знаю, що Господь дав вам цей край, бо на нас напав страх перед вами, й усі мешканці краю помліли перед вами;
10 لاننا قد سمعنا كيف يبّس الرب مياه بحر سوف قدامكم عند خروجكم من مصر وما عملتموه بملكي الاموريين اللذين في عبر الاردن سيحون وعوج اللذين حرّمتموهما.	10 чували ми про те, як Господь висушив був воду у Червонім морі перед вами, як ви виходили з Єгипту, і про те, що ви були вчинили обом царям аморійським, Сихонові та Огові, по тім боці Йордану, що ви їх вигубили.
11 سمعنا فذابت قلوبنا ولم تبق بعد روح في انسان بسببكم. لان الرب الهكم هو الله في السماء من فوق وعلى الارض من تحت.	11 Почули ми про це, й охляло серце наше, і ні в кого нема більш духу перед вами, бо Господь, Бог ваш — Бог на небі вгорі і на землі внизу.
12 فالآن احلفا لي بالرب واعطياني علامة امانة. لاني قد عملت معكما معروفا. بان تعملا انتما ايضا مع بيت ابي معروفا.	12 Отож кляніться мені, прошу, Господом, що за мою добрість до вас і ви теж покажете добрість домові батька мого, вдайте мені певний знак,
13 وتستحييا ابي وامي واخوتي واخواتي وكل ما لهم وتخلّصا انفسنا من الموت.	13 що зоставите живими батька мого й матір мою, і братів моїх, і сестер моїх, і всіх тих, що їм належать, і вирятуєте життя наше від смерти.»
14 فقال لها الرجلان نفسنا عوضكم للموت ان لم تفشوا امرنا هذا. ويكون اذا اعطانا الرب الارض اننا نعمل معك معروفا وامانة.	14 І відказали їй чоловіки: «Душі наші позакладаємо за вас, якщо ви не розголосите цієї нашої справи; а коли Господь дасть нам цю землю, ми виявимо до тебе добрість і вірність.»
15 فانزلتهما بحبل من الكوّة لان بيتها بحائط السور وهي سكنت بالسور.	15 Тоді вона спустила їх через вікно мотузком додолу, бо хата її була при самім мурі.
16 وقالت لهما اذهبا الى الجبل لئلا يصادفكما السعاة واختبئا هناك ثلاثة ايام حتى يرجع السعاة ثم اذهبا في طريقكما.	16 І сказала їм: «Ідіть у гори, щоб не надибала вас погоня, й переховайтесь там три дні, поки не повернеться погоня назад, а тоді підете собі вашою дорогою.»
17 فقال لها الرجلان نحن بريئان من يمينك هذا الذي حلّفتنا به.	17 Відказали їй чоловіки: «Ми хочемо виконати клятву, якою ти змусила нас поклястись.
18 هوذا نحن نأتي الى الارض فاربطي هذا الحبل من خيوط القرمز في الكوّة التي انزلتنا منها واجمعي اليك في البيت اباك وامّك واخوتك وسائر بيت ابيك.	18 Ось як ми увійдемо в землю, ти прив’яжеш до вікна, через яке спустила нас долів, оту червоноткану мотузку й збереш до себе в хату твого батька і твою матір, і твоїх братів, і всю родину твого батька.
19 فيكون ان كل من يخرج من ابواب بيتك الى خارج فدمه على راسه ونحن نكون بريئين. واما كل من يكون معك في البيت فدمه على راسنا اذا وقعت عليه يد.	19 Хто ж вийде за двері твоєї хати на вулицю, кров його буде на його голові, а ми будемо безвинні. Усіх же тих, що будуть із тобою в хаті — кров їх на нашій голові, якби хто до них приторкнувся.
20 وان افشيت امرنا هذا نكون بريئين من حلفك الذي حلّفتنا.	20 Коли ж ти розголосиш про цю нашу справу, ми будемо вільні від клятви, якою ти нас примусила поклястись.»
21 فقالت هو هكذا حسب كلامكما. وصرفتهما فذهبا. وربطت حبل القرمز في الكوّة.	21 Вона їм каже: «Гаразд, нехай буде по вашому.» І відпустила їх, і як вони пішли, прив’язала червону мотузку до вікна.
22 فانطلقا وجاءا الى الجبل ولبثا هناك ثلاثة ايام حتى رجع السعاة. وفتش السعاة في كل الطريق فلم يجدوهما.	22 Пішли ті і, прибувши в гори, просиділи там три дні, аж поки не повернулася погоня, що їх шукала скрізь по дорозі, але не найшла.
23 ثم رجع الرجلان ونزلا عن الجبل وعبرا وأتيا الى يشوع بن نون وقصّا عليه كل ما اصابهما.	23 Тоді оті два чоловіки, спустившися з гір, повернулися назад, перейшли (через Йордан), прийшли до Ісуса Навина і розповіли йому все, що їх спіткало.
24 وقالا ليشوع ان الرب قد دفع بيدنا الارض كلها وقد ذاب كل سكان الارض بسببنا	24 І сказали вони Ісусові: «Господь віддав нам у руки всю землю, а всі її мешканці отетеріли перед нами.»