Seconda lettera ai Corinzi (2 كورنثوس) 5

SMITH VAN DYKE	Біблія
1 لاننا نعلم انه ان نقض بيت خيمتنا الارضي فلنا في السموات بناء من الله بيت غير مصنوع بيد ابدي.	1 Бо знаємо, що коли земне наше житло, намет, розпадається, то маємо будівлю Божу, будинок нерукотворний, вічний на небі.
2 فاننا في هذه ايضا نئن مشتاقين الى ان نلبس فوقها مسكننا الذي من السماء.	2 Тому в ньому й зідхаємо, бажаючи надягнути поверх того наше небесне житло,
3 وان كنا لابسين لا نوجد عراة.	3 якщо будемо ще вдягнені, а не нагі.
4 فاننا نحن الذين في الخيمة نئن مثقلين اذ لسنا نريد ان نخلعها بل ان نلبس فوقها لكي يبتلع المائت من الحياة.	4 Доки ми в цім наметі, — стогнемо під гнітом, бо не хочемо роздягнутися, лише — вдягнутися, аби те, що в нас смертне, було проглинуте життям.
5 ولكن الذي صنعنا لهذا عينه هو الله الذي اعطانا ايضا عربون الروح.	5 Бог же, що створив нас саме для цього, він дав нам завдаток Духа.
6 فاذا نحن واثقون كل حين وعالمون اننا ونحن مستوطنون في الجسد فنحن متغربون عن الرب.	6 Увесь час, отже, ми повні відваги і знаємо, що поки в тілі живемо, перебуваємо далеко від Господа,
7 لاننا بالايمان نسلك لا بالعيان.	7 — бо ходимо вірою, а не видінням, —
8 فنثق ونسرّ بالأولى ان نتغرب عن الجسد ونستوطن عند الرب.	8 ми ж відважні й радше воліємо вийти з тіла, щоб жити біля Господа.
9 لذلك نحترس ايضا مستوطنين كنا او متغربين ان نكون مرضيين عنده.	9 Тому й намагаємося з усіх сил йому подобатися: чи ми в тілі, чи поза тілом.
10 لانه لا بد اننا جميعا نظهر امام كرسي المسيح لينال كل واحد ما كان بالجسد بحسب ما صنع خيرا كان ام شرا	10 Всім бо нам треба з’явитися перед судом Христовим, щоб кожний прийняв згідно з тим, що зробив, як був у тілі: чи добре, чи зле.
11 فاذ نحن عالمون مخافة الرب نقنع الناس. واما الله فقد صرنا ظاهرين له وارجو اننا قد صرنا ظاهرين في ضمائركم ايضا.	11 Знаючи, отже, що таке острах Господній, ми переконуємо людей; Богові ж ми стали явні, та надіюся, що й у ваших сумліннях ми — явні.
12 لاننا لسنا نمدح انفسنا ايضا لديكم بل نعطيكم فرصة للافتخار من جهتنا ليكون لكم جواب على الذين يفتخرون بالوجه لا بالقلب.	12 Не хочемо самих себе вам знову поручати, але даємо вам нагоду хвалитися нами, щоб ви мали що відповісти тим, які хваляться видимим, — не тим, що в серці.
13 لاننا ان صرنا مختلين فللّه. او كنا عاقلين فلكم.	13 Бо коли ми не при собі, то для Бога; а коли розсудливі, то для вас.
14 لان محبة المسيح تحصرنا. اذ نحن نحسب هذا انه ان كان واحد قد مات لاجل الجميع فالجميع اذا ماتوا.	14 Бо любов до Христа спонукує в нас цю думку: Коли один умер за всіх, то всі вмерли.
15 وهو مات لاجل الجميع كي يعيش الاحياء فيما بعد لا لانفسهم بل للذي مات لاجلهم وقام.	15 А він умер за всіх, щоб ті, що живуть, жили вже не для самих себе, а для того, хто за них умер і воскрес.
16 اذا نحن من الآن لا نعرف احدا حسب الجسد. وان كنا قد عرفنا المسيح حسب الجسد لكن الآن لا نعرفه بعد.	16 Так що віднині по-людському ми не знаємо нікого. Коли ж і уявляли собі Христа по-людському, то його вже тепер так собі не уявляємо.
17 اذا ان كان احد في المسيح فهو خليقة جديدة. الاشياء العتيقة قد مضت. هوذا الكل قد صار جديدا.	17 Тому, коли хтось у Христі, той — нове створіння. Старе минуло, настало нове.
18 ولكن الكل من الله الذي صالحنا لنفسه بيسوع المسيح واعطانا خدمة المصالحة	18 Усе ж від Бога, який примирив нас із собою через Христа і дав нам службу примирення.
19 اي ان الله كان في المسيح مصالحا العالم لنفسه غير حاسب لهم خطاياهم وواضعا فينا كلمة المصالحة.	19 Бо то Бог у Христі примирив собі світ, не враховуючи людям їхніх переступів, поклавши в нас слово примирення.
20 اذا نسعى كسفراء عن المسيح كأن الله يعظ بنا. نطلب عن المسيح تصالحوا مع الله.	20 Ми ж посли замість Христа, немов би сам Бог напоумлював через нас. Ми вас благаємо замість Христа: Примиріться з Богом!
21 لانه جعل الذي لم يعرف خطية خطية لاجلنا لنصير نحن بر الله فيه	21 Того, хто не знав гріха, він за нас зробив гріхом, щоб ми стали Божою праведністю в ньому.