| 1 وكان في السنة السابعة في الشهر الخامس في العاشر من الشهر ان اناسا من شيوخ اسرائيل جاءوا ليسألوا الرب فجلسوا امامي. | 1 Сьомого року, п’ятого місяця, десятого дня місяця прийшли до мене мужі зо старших Ізраїля, щоб спитати Господа, та й посідали передо мною. |
| 2 فكان اليّ كلام الرب قائلا | 2 І надійшло до мене таке слово Господнє: |
| 3 يا ابن آدم كلم شيوخ اسرائيل وقل لهم. هكذا قال السيد الرب. هل انتم آتون لتسألوني. حيّ انا لا أسأل منكم يقول السيد الرب. | 3 «Сину чоловічий! Промов до старших Ізраїля та й скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ви прийшли питати мене? Клянусь, як от живу я: Не дозволю вам мене питати! — слово Господа Бога. |
| 4 هل تدينهم. هل تدين يا ابن آدم. عرفهم رجاسات آبائهم | 4 Хочеш їх судити? Хочеш їх судити, сину чоловічий? Постав на очі їм гидоти їх батьків. |
| 5 وقل لهم. هكذا قال السيد الرب في يوم اخترت اسرائيل ورفعت يدي لنسل بيت يعقوب وعرفتهم نفسي في ارض مصر ورفعت لهم يدي قائلا انا الرب الهكم | 5 Скажи їм: Так говорить Господь Бог: Того часу, як вибрав я Ізраїля, підняв я руку мою перед потомками дому Якова й об’явив їм себе в Єгипетській землі, підняв мою руку перед ними і сказав їм: Я — Господь, Бог ваш! |
| 6 في ذلك اليوم رفعت لهم يدي لاخرجهم من ارض مصر الى الارض التي تجسستها لهم تفيض لبنا وعسلا هي فخر كل الاراضي | 6 Тоді підняв я мою руку, клянучись їм, що виведу їх з Єгипетської землі в землю, яку я для них призначив, землю, що тече молоком та медом, оздобу над усіма землями. |
| 7 وقلت لهم اطرحوا كل انسان منكم ارجاس عينيه ولا تتنجسوا باصنام مصر. انا الرب الهكم. | 7 Я сказав їм: Відкиньте кожен гидоти з очей ваших і не поганьтесь єгипетськими бовванами: я — Господь, Бог ваш! |
| 8 فتمردوا عليّ ولم يريدوا ان يسمعوا لي ولم يطرح الانسان منهم ارجاس عينيه ولم يتركوا اصنام مصر. فقلت اني اسكب رجزي عليهم لأتمّ عليهم سخطي في وسط ارض مصر. | 8 Та вони збунтувались проти мене й не хотіли слухати мене; ніхто не відкинув гидот з очей своїх; вони не відцурались бовванів єгипетських. І я подумав: Виллю на них обурення моє, зжену на них мій гнів посеред Єгипетської землі. |
| 9 لكن صنعت لاجل اسمي لكيلا يتنجس امام عيون الامم الذين هم في وسطهم الذين عرّفتهم نفسي امام عيونهم باخراجهم من ارض مصر | 9 Та я вчинив інакше з уваги на моє ім’я, щоб воно не сквернилось перед очима народів, між якими вони перебували, перед очима яких я об’явився, щоб вивести їх з Єгипетської землі. |
| 10 فاخرجتهم من ارض مصر وأتيت بهم الى البرية. | 10 І вивів я їх з Єгипетської землі й привів у пустиню. |
| 11 واعطيتهم فرائضي وعرّفتهم احكامي التي ان عملها انسان يحيا بها. | 11 І дав їм заповіді мої та об’явив їм мої установи, щоб людина, додержуючи їх, жила ними. |
| 12 واعطيتهم ايضا سبوتي لتكون علامة بيني وبينهم ليعلموا اني انا الرب مقدسهم | 12 Дав я їм також і мої суботи, щоб були знаком між мною та ними, та щоб вони знали, що то я — Господь — освячую їх. |
| 13 فتمرد عليّ بيت اسرائيل في البرية. لم يسلكوا في فرائضي ورفضوا احكامي التي ان عملها انسان يحيا بها ونجسوا سبوتي كثيرا. فقلت اني اسكب رجزي عليهم في البرية لافنائهم. | 13 Та дім Ізраїля збунтувався проти мене в пустині. В заповідях моїх вони не ходили і відкинули мої установи, які мусить додержувати людина, щоб ними жити; та й суботи мої вони тяжко осквернили. Я вже намірився був вилити на них моє обурення в пустині, щоб вигубити їх. |
| 14 لكن صنعت لاجل اسمي لكي لا يتنجس امام عيون الامم الذين اخرجتهم امام عيونهم. | 14 Та проте я вчинив інакше з уваги на моє ім’я, щоб воно не сквернилось перед очима народів, що в них на очу я вивів їх. |
| 15 ورفعت ايضا يدي لهم في البرية باني لا آتي بهم الى الارض التي اعطيتهم اياها تفيض لبنا وعسلا هي فخر كل الاراضي. | 15 Я підняв мою руку проти них у пустині й заприсягся, що не приведу їх у землю, яку їм призначив, — у землю, що тече молоком та медом, оздобу над усіма землями; |
| 16 لانهم رفضوا احكامي ولم يسلكوا في فرائضي بل نجسوا سبوتي لان قلبهم ذهب وراء اصنامهم. | 16 за те, що вони відкинули мої установи, у заповідях моїх не ходили і суботи мої осквернили, бо серце їхнє було прив’язане до бовванів. |
| 17 لكن عيني اشفقت عليهم عن اهلاكهم فلم افنهم في البرية. | 17 Та моє око зглянулось на них, щоб їх не губити, і я не винищив їх дощенту в пустині. |
| 18 وقلت لآبنائهم في البرية لا تسلكوا في فرائض آبائكم ولا تحفظوا احكامهم ولا تتنجسوا باصنامهم. | 18 Я говорив до їхніх синів у пустині: Слідом ваших батьків не ходіте, установ їх не заховуйте й бовванами їхніми не поганьтесь. |
| 19 انا الرب الهكم فاسلكوا في فرائضي واحفظوا احكامي واعملوا بها | 19 Я — Господь, Бог ваш: у моїх заповідях ходіте, мої установи зберігайте та виконуйте. |
| 20 وقدسوا سبوتي فتكون علامة بيني وبينكم لتعلموا اني انا الرب الهكم. | 20 Суботи мої держіть свято, щоб вони були знаком між мною та вами, щоб було знано, що я — Господь, Бог ваш. |
| 21 فتمرد الابناء عليّ. لم يسلكوا في فرائضي ولم يحفظوا احكامي ليعملوها التي ان عملها انسان يحيا بها ونجسوا سبوتي فقلت اني اسكب رجزي عليهم لأتمّ سخطي عليهم في البرية. | 21 Та бо й сини збунтувались проти мене: в заповідях моїх не ходили, установ моїх, що їх мусить виконувати людина, щоб могла жити ними, — не виконували. Вони суботи мої оскверняли. От я й намірився вилити на них моє обурення й зігнати гнів мій на них у пустині. |
| 22 ثم كففت يدي وصنعت لاجل اسمي لكيلا يتنجس امام عيون الامم الذين اخرجتهم امام عيونهم. | 22 Але я стримав мою руку й чинив з уваги на моє ім’я, щоб воно не сквернилося перед очима народів що на їх очу я їх вивів. |
| 23 ورفعت ايضا يدي لهم في البرية لافرقهم في الامم واذريهم في الاراضي | 23 І знову зняв я мою руку проти них у пустині і заприсягся, що порозкидаю їх між народами й порозвіваю їх по чужих землях, |
| 24 لانهم لم يصنعوا احكامي بل رفضوا فرائضي ونجسوا سبوتي وكانت عيونهم وراء اصنام آبائهم. | 24 за те, що вони моїх установ не виконували й мої заповіді відкинули, і мої суботи оскверняли та звертали очі на бовванів своїх батьків. |
| 25 واعطيتهم ايضا فرائض غير صالحة واحكاما لا يحيون بها | 25 Отак я законам лишив їх напризволяще недобрим та приписам, якими вони не могли жити. |
| 26 ونجّستهم بعطاياهم اذ اجازوا في النار كل فاتح رحم لابيدهم حتى يعلموا اني انا الرب | 26 Я дозволив їм оскверняти себе приносами-дарами, коли вони проводили через вогонь кожного первородного, щоб їх покарати, щоб знали, що я — Господь. |
| 27 لاجل ذلك كلم بيت اسرائيل يا ابن آدم وقل لهم. هكذا قال السيد الرب. في هذا ايضا جدّف عليّ آباؤكم اذ خانوني خيانة | 27 Тому, сину чоловічий, говори домові Ізраїля і скажи їм: Так говорить Господь Бог: От іще чим образили мене батьки ваші, поводившися зо мною віроломно: |
| 28 لما أتيت بهم الى الارض التي رفعت لهم يدي لاعطيهم اياها فرأوا كل تل عال وكل شجرة غبياء فذبحوا هناك ذبائحهم وقربوا هناك قرابينهم المغيظة وقدموا هناك روائح سرورهم وسكبوا هناك سكائبهم. | 28 як я привів їх у землю, що під урочистою присягою обіцяв їм дати, то вони, де тільки бачили високий горб і дерево гіллясте, приносили там свої жертви, і клали там свої дражливі приноси, складали там свої пахощі й возливали там свої ливні жертви. |
| 29 فقلت لهم ما هذه المرتفعة التي تاتون اليها. فدعي اسمها مرتفعة الى هذا اليوم. | 29 І я сказав їм: Що то за висота, куди ви ходите? І ця назва „Висота“ була дана їй по цей день. |
| 30 لذلك قل لبيت اسرائيل هكذا قال السيد الرب. هل تنجستم بطريق آبائكم وزنيتم وراء ارجاسهم. | 30 Тому скажи домові Ізраїля: Так каже Господь Бог: Чи ж ви не оскверняєте себе, як батьки ваші, і не блудуєте за їхніми гидотами, |
| 31 وبتقديم عطاياكم واجازة ابنائكم في النار تتنجسون بكل اصنامكم الى اليوم. فهل أسأل منكم يا بيت اسرائيل. حيّ انا يقول السيد الرب لا أسأل منكم. | 31 приносячи ваші дари, проводячи через вогонь ваших дітей, — чи не оскверняєте себе вашими бовванами по цей день? І я б то дозволив вам мене питатися, доме Ізраїля? Клянусь, як от живу я, — слово Господа Бога, — я не дозволю вам мене питатися! |
| 32 والذي يخطر ببالكم لن يكون اذ تقولون نكون كالامم كقبائل الاراضي فنعبد الخشب والحجر. | 32 А те, що в вас на думці, напевно ніколи не станеться. Ви бо кажете: Ми хочемо бути, як народи, як чужоземні племена, служити дереву та камінню. |
| 33 حيّ انا يقول السيد الرب اني بيد قوية وبذراع ممدودة وبسخط مسكوب املك عليكم. | 33 Клянусь, як от живу я, — слово Господа Бога, — я царюватиму над вами потужною рукою, простягнутим рам’ям, як виллю гнів мій. |
| 34 واخرجكم من بين الشعوب واجمعكم من الاراضي التي تفرقتم فيها بيد قوية وبذراع ممدودة وبسخط مسكوب. | 34 Я виведу вас із-між народів і позбираю вас із земель, де ви розсіяні, потужною рукою, простягнутою правицею, як виллю гнів мій. |
| 35 وآتي بكم الى برية الشعوب واحاكمكم هناك وجها لوجه. | 35 Я приведу вас у пустиню народів, і судитимусь там з вами віч-на-віч. |
| 36 كما حاكمت آباءكم في برية ارض مصر كذلك احاكمكم يقول السيد الرب. | 36 Як я судився у єгипетській пустині з вашими батьками, так судитимуся з вами, — слово Господа Бога. |
| 37 وامرّكم تحت العصا وادخلكم في رباط العهد. | 37 Я проведу вас під берло і приведу вас у малім числі. |
| 38 واعزل منكم المتمردين والعصاة عليّ. اخرجهم من ارض غربتهم ولا يدخلون ارض اسرائيل فتعلمون اني انا الرب | 38 Я вилучу з-між вас бунтарів та тих, що відступили від мене. Я виведу їх із землі, де вони перебували чужинцями, але в землю Ізраїля вони не ввійдуть, і ви взнаєте, що я — Господь. |
| 39 اما انتم يا بيت اسرائيل فهكذا قال السيد الرب. اذهبوا اعبدوا كل انسان اصنامه وبعد ان لم تسمعوا لي فلا تنجسوا اسمي القدوس بعد بعطاياكم وباصنامكم. | 39 Ви ж, доме Ізраїля, — так говорить Господь Бог: Нехай кожен із вас іде служити своїм бовванам, але потім ви будете мені слухняні й не будете більше сквернити моє святе ім’я вашими дарами та вашими бовванами. |
| 40 لانه في جبل قدسي في جبل اسرائيل العالي يقول السيد الرب هناك يعبدني كل بيت اسرائيل كلهم في الارض. هناك ارضى عنهم وهناك اطلب تقدماتكم وباكورات جزاكم مع جميع مقدساتكم. | 40 Бо на святій горі моїй, на високій горі ізраїльській, — слово Господа Бога, — там служитиме мені ввесь дім Ізраїля, увесь, скільки його на землі. Там я буду ласкаво приймати й там буду жадати ваших приношень, найліпших ваших дарів, що присвятите. |
| 41 برائحة سروركم ارضى عنكم حين اخرجكم من بين الشعوب واجمعكم من الاراضي التي تفرقتم فيها واتقدس فيكم امام عيون الامم | 41 Неначе любі пахощі, я прийму вас ласкаво, як повиводжу вас із-поміж народів і позбираю вас із чужих земель, де ви розсіялись, і появлю у вас мою святість перед очима народів. |
| 42 فتعلمون اني انا الرب حين آتي بكم الى ارض اسرائيل الى الارض التي رفعت يدي لاعطي آباءكم اياها. | 42 І взнаєте, що я — Господь, як я приведу вас в Ізраїльську землю, в землю, яку я, піднявши руку, клявся дати батькам вашим. |
| 43 وهناك تذكرون طرقكم وكل اعمالكم التي تنجستم بها وتمقتون انفسكم لجميع الشرور التي فعلتم. | 43 Там ви згадаєте вашу поведінку й усі ваші вчинки, якими ви себе сквернили, і гидуватимете самі собою з-за злочинів ваших, що ви творили. |
| 44 فتعلمون اني انا الرب اذا فعلت بكم من اجل اسمي. لا كطرقكم الشريرة ولا كاعمالكم الفاسدة يا بيت اسرائيل يقول السيد الرب | 44 Тоді ви зрозумієте, що я — Господь, як я чинитиму так з вами з уваги на моє святе ім’я, а не згідно з вашою лихою поведінкою та з вашими мерзенними вчинками, доме Ізраїля», — слово Господа Бога. |
| 45 وكان اليّ كلام الرب قائلا | |
| 46 يا ابن آدم اجعل وجهك نحو التيمن وتكلم نحو الجنوب وتنبأ على وعر الحقل في الجنوب | |
| 47 وقل لوعر الجنوب اسمع كلام الرب. هكذا قال السيد الرب. هانذا اضرم فيك نارا فتأكل كل شجرة خضراء فيك وكل شجرة يابسة. لا يطفأ لهيبها الملتهب وتحرق بها كل الوجوه من الجنوب الى الشمال. | |
| 48 فيرى كل بشر اني انا الرب اضرمتها. لا تطفأ. | |
| 49 فقلت آه يا سيد الرب. هم يقولون أما يمثّل هو امثالا | |
