Luke 7

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 When he had finished all his words to the people, he entered Capernaum.	1 Коли Ісус скінчив усі слова свої до народу, який слухав його, ввійшов у Капернаум.
2 A centurion there had a slave who was ill and about to die, and he was valuable to him.	2 А був там в одного сотника слуга хворий, що мав умирати; він був дорогий для нього.
3 When he heard about Jesus, he sent elders of the Jews to him, asking him to come and save the life of his slave.	3 Почувши про Ісуса, він послав до нього старших юдейських, благаючи його, щоб прийшов і вирятував слугу його.
4 They approached Jesus and strongly urged him to come, saying, "He deserves to have you do this for him,	4 Прийшли ті до Ісуса й почали наполегливо його просити, кажучи «Він достойний, щоб ти йому зробив це
5 for he loves our nation and he built the synagogue for us."	5 любить бо народ наш і збудував нам синагогу.»
6 And Jesus went with them, but when he was only a short distance from the house, the centurion sent friends to tell him, "Lord, do not trouble yourself, for I am not worthy to have you enter under my roof.	6 І пішов Ісус з ними. Та як він уже недалеко був від дому, сотник вислав друзів, щоб йому сказати «Господи, не трудися, бо я недостойний, щоб ти зайшов під мою крівлю.
7 Therefore, I did not consider myself worthy to come to you; but say the word and let my servant be healed.	7 Тому я й не насмілився іти до тебе; але скажи лиш слово, й одужає слуга мій.
8 For I too am a person subject to authority, with soldiers subject to me. And I say to one, 'Go,' and he goes; and to another, 'Come here,' and he comes; and to my slave, 'Do this,' and he does it."	8 Бо й я чоловік, що стою під владою, маю вояків під собою і кажу одному Іди, і той іде; а іншому Ходи сюди, і той приходить; і слузі моєму Зроби це, і той робить.»
9 When Jesus heard this he was amazed at him and, turning, said to the crowd following him, "I tell you, not even in Israel have I found such faith."	9 Почувши це Ісус, здивувався ним, і, обернувшись, сказав до народу, що йшов за ним «Кажу вам, що навіть в Ізраїлі я не знайшов такої віри.»
10 When the messengers returned to the house, they found the slave in good health.	10 І коли послані повернулися додому, знайшли слугу здоровим.
11 Soon afterward he journeyed to a city called Nain, and his disciples and a large crowd accompanied him.	11 Потім пішов у місто, що зветься Наїн, а з ним ішли його учні й сила народу.
12 As he drew near to the gate of the city, a man who had died was being carried out, the only son of his mother, and she was a widow. A large crowd from the city was with her.	12 Коли ж вони наблизились до міської брами, якраз виносили мертвого сина, єдиного в матері своєї, що була вдовою; і було з нею досить людей з міста.
13 When the Lord saw her, he was moved with pity for her and said to her, "Do not weep."	13 Побачивши її, Господь зглянувся над нею і сказав до неї «Не плач.»
14 He stepped forward and touched the coffin; at this the bearers halted, and he said, "Young man, I tell you, arise!"	14 І приступивши, доторкнувсь до мар, і ті, що несли, зупинились. Тоді Ісус сказав «Юначе, кажу тобі, встань!»
15 The dead man sat up and began to speak, and Jesus gave him to his mother.	15 І мертвий підвівся і почав говорити. І він віддав його матері.
16 Fear seized them all, and they glorified God, exclaiming, "A great prophet has arisen in our midst," and "God has visited his people."	16 Страх огорнув усіх, і вони прославляли Бога та й говорили «Великий пророк устав між нами», і «Бог навідався до народу свого.»
17 This report about him spread through the whole of Judea and in all the surrounding region.	17 Чутка про Ісуса розійшлася по всій Юдеї і по всій країні.
18 The disciples of John told him about all these things. John summoned two of his disciples	18 Учні Йоана сповістили його про це все. Тоді Йоан покликав двох із своїх учнів
19 and sent them to the Lord to ask, "Are you the one who is to come, or should we look for another?"	19 і послав їх до Господа сказати «Ти той, що має прийти, чи іншого нам ждати»
20 When the men came to him, they said, "John the Baptist has sent us to you to ask, 'Are you the one who is to come, or should we look for another?'"	20 Прийшовши ті мужі до нього, кажуть «Йоан Христитель послав нас до тебе спитати Ти той, що має прийти, чи іншого нам ждати»
21 At that time he cured many of their diseases, sufferings, and evil spirits; he also granted sight to many who were blind.	21 Саме того часу Ісус оздоровив багатьох від недуг, немочей та від злих духів і багатьом сліпим дарував прозріння.
22 And he said to them in reply, "Go and tell John what you have seen and heard: the blind regain their sight, the lame walk, lepers are cleansed, the deaf hear, the dead are raised, the poor have the good news proclaimed to them.	22 У відповідь Ісус сказав їм «Ідіть, повідомте Йоана, що ви бачили й що чули сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищуються, глухі чують, мертві воскресають, бідним звіщається Добра Новина;
23 And blessed is the one who takes no offense at me."	23 і блаженний той, хто не спотикнеться через мене.»
24 When the messengers of John had left, Jesus began to speak to the crowds about John. "What did you go out to the desert to see--a reed swayed by the wind?	24 А коли Йоанові посланці відійшли, Ісус почав говорити до народу про Йоана: «На що ви вийшли дивитися в пустиню? На тростину, що її колише вітер?
25 Then what did you go out to see? Someone dressed in fine garments? Those who dress luxuriously and live sumptuously are found in royal palaces.	25 На що ж вийшли ви глядіти? На чоловіка, одягненого в м’які шати? Таж ті, що в пишних шатах і в розкошах, сидять у царських палацах.
26 Then what did you go out to see? A prophet? Yes, I tell you, and more than a prophet.	26 На що ж тоді ви вийшли подивитись? На пророка? Так, кажу вам, і навіть більше, ніж пророка.
27 This is the one about whom scripture says: 'Behold, I am sending my messenger ahead of you, he will prepare your way before you.'	27 Це той, про кого написано: Ось я посилаю посланця мого перед твоїм обличчям, що приготує путь твою перед тобою.
28 I tell you, among those born of women, no one is greater than John; yet the least in the kingdom of God is greater than he."	28 Кажу вам: Між народженими з жінок нема нікого більшого понад Йоана; а найменший у Царстві Божім — більший від нього.»
29 (All the people who listened, including the tax collectors, and who were baptized with the baptism of John, acknowledged the righteousness of God;	29 І ввесь народ, що його слухав, навіть і митарі, визнали справедливість Божу й христилися хрищенням Йоана.
30 but the Pharisees and scholars of the law, who were not baptized by him, rejected the plan of God for themselves.)	30 А фарисеї та законники відкинули Божий про них намір і не христились від нього.
31 "Then to what shall I compare the people of this generation? What are they like?	31 «До кого, отже, мені порівняти людей оцього роду? До кого ж вони подібні?
32 They are like children who sit in the marketplace and call to one another, 'We played the flute for you, but you did not dance. We sang a dirge, but you did not weep.'	32 Вони подібні до дітваків, що на майдані сидять і одні до одних кличуть та промовляють: Ми грали вам на сопілці, та ви не танцювали! Ми вам співали жалобної, та ви не плакали!
33 For John the Baptist came neither eating food nor drinking wine, and you said, 'He is possessed by a demon.'	33 Прийшов бо Йоан Христитель, що не їсть хліба і не п’є вина, а ви кажете Він біса має!
34 The Son of Man came eating and drinking and you said, 'Look, he is a glutton and a drunkard, a friend of tax collectors and sinners.'	34 Прийшов Син Чоловічий, що їсть і п’є, а ви кажете Це ненажера і п’яниця, приятель митарів та грішників.
35 But wisdom is vindicated by all her children."	35 І всі діти мудрости виправдали її.»
36 A Pharisee invited him to dine with him, and he entered the Pharisee's house and reclined at table.	36 Просив його хтось із фарисеїв, щоб їв з ним. І ввійшов Ісус до фарисея в хату й сів за столом.
37 Now there was a sinful woman in the city who learned that he was at table in the house of the Pharisee. Bringing an alabaster flask of ointment,	37 Аж тут жінка, що була грішниця у місті, довідавшись, що він був за столом у хаті фарисея, принесла алябастрову, повну пахощів, плящинку
38 she stood behind him at his feet weeping and began to bathe his feet with her tears. Then she wiped them with her hair, kissed them, and anointed them with the ointment.	38 і ставши, вся у сльозах, коло ніг Ісуса ззаду, почала обмивати слізьми йому ноги, потім волоссям своєї голови обтирати, та й цілувати ноги й мастити пахощами.
39 When the Pharisee who had invited him saw this he said to himself, "If this man were a prophet, he would know who and what sort of woman this is who is touching him, that she is a sinner."	39 Побачивши те фарисей, що покликав його, міркував собі, кажучи Якби це був пророк, він знав би, хто й яка це жінка, що доторкається його це ж грішниця!
40 Jesus said to him in reply, "Simon, I have something to say to you." "Tell me, teacher," he said.	40 Тоді Ісус заговорив до нього «Симоне, маю тобі щось сказати.» Той відповів «Кажи, Учителю».
41 "Two people were in debt to a certain creditor; one owed five hundred days' wages and the other owed fifty.	41 «Два довжники були в одного позикодавця; один був винен п’ятсот динаріїв, а другий п’ятдесят.
42 Since they were unable to repay the debt, he forgave it for both. Which of them will love him more?"	42 А що вони не мали звідки віддати, обидвом він простив. Котрий, отже, з них більше буде його любити»
43 Simon said in reply, "The one, I suppose, whose larger debt was forgiven." He said to him, "You have judged rightly."	43 Озвався Симон і каже «Гадаю, той, якому подарував більше.» Ісус сказав до нього «Ти судив добре.»
44 Then he turned to the woman and said to Simon, "Do you see this woman? When I entered your house, you did not give me water for my feet, but she has bathed them with her tears and wiped them with her hair.	44 І, обернувшися до жінки, промовив до Симона «Ти бачиш оцю жінку Прибув я у твій дім, і ти не дав води мені на ноги. Вона ж слізьми обмила мені ноги й витерла своїм волоссям.
45 You did not give me a kiss, but she has not ceased kissing my feet since the time I entered.	45 Поцілунку ти мені не дав; вона ж, відколи я ввійшов, не перестала цілувати мені ноги.
46 You did not anoint my head with oil, but she anointed my feet with ointment.	46 Оливою не намастив ти голови моєї; вона ж миром пахучим намастила мені ноги.
47 So I tell you, her many sins have been forgiven; hence, she has shown great love. But the one to whom little is forgiven, loves little."	47 Тому кажу тобі, прощаються її гріхи численні, бо багато полюбила. Кому ж мало прощається, той мало любить.»
48 He said to her, "Your sins are forgiven."	48 Потім сказав до жінки «Прощаються тобі гріхи.»
49 The others at table said to themselves, "Who is this who even forgives sins?"	49 І почали ті, що з ним за столом сиділи, говорити між собою «Хто це такий, що й гріхи відпускає
50 But he said to the woman, "Your faith has saved you; go in peace."	50 До жінки ж він промовив «Віра твоя спасла тебе; іди в мирі.»