Ecclesiastes/Qohelet 9

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 All this I have kept in mind and recognized: the just, the wise, and their deeds are in the hand of God. Love from hatred man cannot tell; both appear equally vain,	1 Усе це я розважив у моїм серці й зрозумів, що праведні й мудрі та й діла їхні в руці Божій. Не знає чоловік, чи він любови, чи ненависти вартий: усе перед ними — марнота.
2 in that there is the same lot for all, for the just and the wicked, for the good and the bad, for the clean and the unclean, for him who offers sacrifice and him who does not. As it is for the good man, so it is for the sinner; as it is for him who swears rashly, so it is for him who fears an oath.	2 Усе однаково всім приходить; однака доля: праведному та безбожному, доброму й чистому та нечистому; тому, хто приносить жертви, й тому, хто їх не приносить. Однаково і доброму і грішникові, і тому, хто клянеться, і тому, хто боїться клятви.
3 Among all the things that happen under the sun, this is the worst, that things turn out the same for all. Hence the minds of men are filled with evil, and madness is in their hearts during life; and afterward they go to the dead.	3 Це ж бо й біда в усьому, що діється під сонцем, що доля однакова для всіх та що серце людське повне злоби, і безум у їхньому серці, покіль віку їхнього; а потім — до мертвих!
4 Indeed, for any among the living there is hope; a live dog is better off than a dead lion.	4 Поки хто належить до всіх живих, має ще надію: бо ліпший живий пес, ніж лев мертвий.
5 For the living know that they are to die, but the dead no longer know anything. There is no further recompense for them, because all memory of them is lost.	5 Живі бо знають, що помруть, а мертві нічогісінько не знають; нема їм більш уже заплати, пам’ять бо про них забулась.
6 For them, love and hatred and rivalry have long since perished. They will never again have part in anything that is done under the sun.	6 Любов їхня, ненависть їхня, ревнощі їхні — усе вже пропало: вони не матимуть повіки участи ні в чому, що діється під сонцем.
7 Go, eat your bread with joy and drink your wine with a merry heart, because it is now that God favors your works.	7 їж отже хліб весело, пий вино щасливим серцем, бо Бог благословив уже твоє діло.
8 At all times let your garments be white, and spare not the perfume for your head.	8 Хай завжди буде на тобі одежа світла, і олія хай не сходить з голови твоєї.
9 Enjoy life with the wife whom you love, all the days of the fleeting life that is granted you under the sun. This is your lot in life, for the toil of your labors under the sun.	9 Живи собі весело з жінкою, що її любиш, усі дні життя марноти твоєї, яку Господь дав тобі під сонцем, бо всі дні марноти твоєї — це твоя частка в житті й у твоїй праці, якою трудишся під сонцем.
10 Anything you can turn your hand to, do with what power you have; for there will be no work, nor reason, nor knowledge, nor wisdom in the nether world where you are going....	10 Усе, що потрапить тобі під руку, роби, поки живеш, бо у Шеолі, куди простуєш, нема ні роботи, ні мізкування, ні знання, ні мудрости.
11 Again I saw under the sun that the race is not won by the swift, nor the battle by the valiant, nor a livelihood by the wise, nor riches by the shrewd, nor favor by the experts; for a time of calamity comes to all alike.	11 Знову зауважив я під сонцем, що не все швидкі бігають, хоробрі воюють, мудрі хліб їдять, розумні багатіють, а вчені осягають ласку, і що час недолі всіх їх спіткає.
12 Man no more knows his own time than fish taken in the fatal net, or birds trapped in the snare; like these the children of men are caught when the evil time falls suddenly upon them.	12 Чоловік свого часу не знає: немов ті риби, що ловляться у вражий невід, або як птахи, що заплутуються в сильце, так само й люди потрапляють у знегоду, коли вона злетить на них зненацька.
13 On the other hand I saw this wise deed under the sun, which I thought sublime.	13 Бачив я ще й таку мудрість під сонцем, і вона мені великою здалася:
14 Against a small city with few men in it advanced a mighty king, who surrounded it and threw up great siegeworks about it.	14 було собі якесь маленьке місто, і людей у ньому було мало. Прийшов під нього великий цар, обліг його і висипав вали високі проти нього.
15 But in the city lived a man who, though poor, was wise, and he delivered it through his wisdom. Yet no one remembered this poor man.	15 Аж ось знайшовся в ньому чолов’яга, бідний, але мудрий; і мудрістю своєю врятував те місто, але ніхто і не згадав. отого бідолахи.
16 Though I had said, "Wisdom is better than force," yet the wisdom of the poor man is despised and his words go unheeded.	16 І я сказав: Мудрість ліпша, ніж сила, та, проте, мудрість бідного в погорді, і слів його не хочуть слухати.
17 "The quiet words of the wise are better heeded than the shout of a ruler of fools"--!	17 Тихе слово мудрих варт більше, ніж крик ватажка дурнів.
18 "A fly that dies can spoil the perfumer's ointment, and a single slip can ruin much that is good."	18 Мудрість ліпша від військової зброї. Одна хиба нищить багато добра.