Ecclesiastes/Qohelet 1

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 The words of David's son, Qoheleth, king in Jerusalem:	1 Слова Когелета, Давидового сина, царя в Єрусалимі.
2 Vanity of vanities, says Qoheleth, vanity of vanities! All things are vanity!	2 Марнота марнот, каже Когелет, марнота марнот — геть усе марнота.
3 What profit has man from all the labor which he toils at under the sun?	3 Що за користь людині з усіх її трудів, які вона завдає собі під сонцем?
4 One generation passes and another comes, but the world forever stays.	4 Рід відходить і рід приходить, земля ж перебуває повіки.
5 The sun rises and the sun goes down; then it presses on to the place where it rises.	5 Так само і сонце сходить, і сонце заходить і поспішає до свого місця, де має сходити.
6 Blowing now toward the south, then toward the north, the wind turns again and again, resuming its rounds.	6 Вітер віє на південь, і звертає на північ: знай крутиться та й крутиться, повіваючи, та й знов повертається до своїх кругобігів.
7 All rivers go to the sea, yet never does the sea become full. To the place where they go, the rivers keep on going.	7 Усі ріки течуть у море, та море не наповнюється. До місця, звідки течуть ріки, туди вони повертаються знову.
8 All speech is labored; there is nothing man can say. The eye is not satisfied with seeing nor is the ear filled with hearing.	8 Усякі речі втомлюють людину, а чому — ніхто не каже. Око не насититься баченим, вухо не наповниться слуханим.
9 What has been, that will be; what has been done, that will be done. Nothing is new under the sun.	9 Те, що було, є те саме, що буде; те, що зробилось, є те саме, що зробиться. Нема нічого нового під сонцем.
10 Even the thing of which we say, "See, this is new!" has already existed in the ages that preceded us.	10 Як є щось, про що кажуть: «Глянь: ось нове!» — то воно вже давно було у віках, які були перед нами.
11 There is no remembrance of the men of old; nor of those to come will there be any remembrance among those who come after them.	11 Немає згадки про минулих, та й про тих, що будуть потім, — не згадають про них ті, що прийдуть опісля.
12 I, Qoheleth, was king over Israel in Jerusalem,	12 Я, Когелет, був царем над Ізраїлем в Єрусалимі.
13 and I applied my mind to search and investigate in wisdom all things that are done under the sun. A thankless task God has appointed for men to be busied about.	13 Віддався я всім серцем розслідуванням та мудрим вивідуванням усього, що під сонцем. Це ж невдячне заняття, що Бог дав людям, щоб вони клопоталися.
14 I have seen all things that are done under the sun, and behold, all is vanity and a chase after wind.	14 Я бачив усе, що діється під сонцем, і що ж? Усе марнота й гонитва за вітром.
15 What is crooked cannot be made straight, and what is missing cannot be supplied.	15 Криве не може стати прямим, і того, що бракує, не можна полічити.
16 Though I said to myself, "Behold, I have become great and stored up wisdom beyond all who were before me in Jerusalem, and my mind has broad experience of wisdom and knowledge";	16 Подумав я у серці: ось я придбав собі велику і глибоку мудрість, понад усіх, що були передо мною над Єрусалимом, і серце моє дознало велемудрости й знання.
17 yet when I applied my mind to know wisdom and knowledge, madness and folly, I learned that this also is a chase after wind.	17 Я віддався моїм серцем, щоб спізнати мудрість, спізнати глупоту і безумство, і я довідався, що й це гонитва за вітром,
18 For in much wisdom there is much sorrow, and he who stores up knowledge stores up grief.	18 бо у великій мудрості — велика журба, хто додає знання, додає страждання.