Livre des Juges 9

JERUSALEM	Біблія
1 Abimélek, fils de Yerubbaal, s'en vint à Sichem auprès des frères de sa mère et il leur adressa cesparoles, ainsi qu'à tout le clan de la maison paternelle de sa mère:	1 Авімелех, син Єрувваала, прибув у Сихем до братів матері своєї і мовив до них і до всієї родини дому матері своєї:
2 "Faites donc entendre ceci, je vous prie, aux notables de Sichem: Que vaut-il mieux pour vous? Avoirpour maîtres 70 personnes, tous les fils de Yerubbaal, ou n'en avoir qu'un seul? Souvenez-vous d'ailleurs que jesuis, moi, de vos os et de votre chair!"	2 «Скажіть так, щоб було чути всім господарям Сихему: що, мовляв, краще для вас: чи щоб правили вами 70 чоловік, тобто всі сини Єрувваала, а чи щоб правив вами один? Та пам’ятайте, що я ваша кість і ваше тіло.»
3 Les frères de sa mère parlèrent de lui à tous les notables de Sichem dans les mêmes termes, et leurcoeur pencha pour Abimélek, car ils se disaient: "C'est notre frère!"	3 Брати його матері сказали все те мешканцям Сихему так, що чули всі, і прихилилося їхнє серце до Авімелеха, бо вони говорили: «Він брат нам.»
4 Ils lui donnèrent donc 70 sicles d'argent du temple de Baal-Berit et Abimélek s'en servit poursoudoyer des gens de rien, des aventuriers, qui s'attachèrent à lui.	4 То й дали вони йому сімдесят шеклів срібла з капища Ваал-Беріта; за них найняв Авімелех пройдисвітів та зухвальців, що пішли за ним.
5 Il se rendit alors à la maison de son père à Ophra et il massacra ses frères, les fils de Yerubbaal, 70hommes, sur une même pierre. Yotam cependant, le plus jeune fils de Yerubbaal, échappa, car il s'était caché.	5 Наскочив він на дім батька свого в Офрі та й повбивав братів своїх, синів Єрувваала, сімдесят чоловік, на одному камені. Один тільки Йотам, найменший син Єрувваала, лишився живим, бо сховався.
6 Puis tous les notables de Sichem et tout Bet-Millo se réunirent et ils proclamèrent roi Abimélek prèsdu chêne de la stèle qui est à Sichem.	6 Зібралися тоді мешканці Сихему й увесь Бет-Мілло та пішли й обрали собі Авімелеха за царя під пам’ятковим дубом, що був біля Сихему.
7 On l'annonça à Yotam. Il vint se poster sur le sommet du mont Garizim et il leur cria à haute voix:"Ecoutez-moi, notables de Sichem, pour que Dieu vous écoute!	7 Коли переказано це Йотамові, він вийшов і став на верху гори Герізім і голосно кликнув до них, кажучи: «Слухайте мене, городяни сихемські, щоб і Бог вас слухав!
8 Un jour les arbres se mirent en chemin pour oindre un roi qui régnerait sur eux. Ils dirent à l'olivier:Sois notre roi!	8 Давно колись пустились дерева в дорогу, щоб помазати царя над собою. І сказали вони до оливки: Царюй над нами!
9 L'olivier leur répondit: Faudra-t-il que je renonce à mon huile, qui rend honneur aux dieux et auxhommes, pour aller me balancer au-dessus des arbres?	9 Оливка ж їм відповіла: Чи я ж мою оливу занедбаю, якою шанують Бога і людей, і піду хитатися над деревами?
10 Alors les arbres dirent au figuier: Viens, toi, sois notre roi!	10 Тоді сказали дерева до смоковниці: Ходи ти, царюй над нами!
11 Le figuier leur répondit: Faudra-t-il que je renonce à ma douceur et à mon excellent fruit, pour allerme balancer au-dessus des arbres?	11 Смоковниця ж їм відказала: Чи то ж солодощі мої занедбаю та смачний плід мій, і піду хитатися над деревами?
12 Les arbres dirent alors à la vigne: Viens, toi, sois notre roi!	12 Тоді до виноградини дерева сказали: Ходи вже ти, царюй над нами!
13 La vigne leur répondit: Faudra-t-il que je renonce à mon vin, qui réjouit les dieux et les hommes,pour aller me balancer au-dessus des arbres?	13 А й виноградина їм каже: Чи то я могла б та вино моє занедбати, що звеселяє Бога й людей, та піти гойдатися над деревами?
14 Tous les arbres dirent alors au buisson d'épines: Viens, toi, sois notre roi!	14 Нарешті всі дерева кажуть до тернини: Іди хоч ти, царюй над нами!
15 Et le buisson d'épines répondit aux arbres: Si c'est de bonne foi que vous m'oignez pour régner survous,	15 Тернина ж до дерев відказала: Коли ви справді хочете помазати мене царем над вами, то йдіть у моїм холодку ховайтесь; а як ні, вибухне огонь з тернини та й пожере кедри ливанські.
16 "Ainsi donc, si c'est de bonne foi et en toute loyauté que vous avez agi et que vous avez fait roiAbimélek, si vous vous êtes bien conduits envers Yerubbaal et sa maison, si vous l'avez traité selon le mérite deses action,	16 Отож, якщо ви чесно й правдиво вчинили, наставивши царем Авімелеха, і якщо ви гарно вчинили з Єрувваалом і з його домом, і якщо ви відплатили йому добродійства по заслузі, —
17 alors que mon père a combattu pour vous, qu'il a exposé sa vie, qu'il vous a délivrés de la main deMadiân,	17 за вас бо воював мій батько і покладав свою душу і визволив вас із рук мідіян,
18 vous, aujourd'hui, vous vous êtes levés contre la maison de mon père, vous avez massacré ses fils, 70hommes sur une même pierre, et vous avez établi roi sur les notables de Sichem Abimélek, le fils de son esclave,parce qu'il est votre frère! --	18 ви ж сьогодні постали проти дому батька мого, і синів його, сімдесят чоловік, стяли на однім камені та й поставили Авімелеха, сина його рабині, царем над городянами Сихему, бо він брат вам;
19 si donc c'est de bonne foi et en toute loyauté qu'aujourd'hui vous avez agi envers Yerubbaal et enverssa maison, alors qu'Abimélek fasse votre joie et vous la sienne!	19 якщо сьогодні, кажу, ви чесно й правдиво вчинили з Єрувваалом та з його домом, то тіштеся собі Авімелехом, і нехай він втішається вами.
20 Sinon, qu'un feu sorte d'Abimélek et qu'il dévore les notables de Sichem et de Bet-Millo, et qu'un feusorte des notables de Sichem et Bet-Millo pour dévorer Abimélek!"	20 Якщо ж ні, то нехай вибухне вогонь від Авімелеха й пожере городян Сихему й Бет-Мілло, і нехай вибухне вогонь від мешканців Сихему й Бет-Мілло й пожере Авімелеха!»
21 Puis Yotam prit la fuite, il se sauva et se rendit à Béer, où il s'établit pour échapper à son frèreAbimélek.	21 І втік Йотам щоскоріш та, прибувши до Бееру, оселився там далеко від Авімелеха, брата свого.
22 Abimélek exerça le pouvoir pendant trois ans sur Israël.	22 Три роки царював Авімелех над Ізраїлем.
23 Puis Dieu envoya un esprit de discorde entre Abimélek et les notables de Sichem, et les notables deSichem trahirent Abimélek.	23 Тоді попустив Бог злому духові ввійти між Авімелеха та мешканців сихемських, так що городяни сихемські перестали йому коритися,
24 C'était afin que le crime commis contre les 70 fils de Yerubbaal fût vengé et que leur sang retombâtsur Abimélek leur frère, qui les avait massacrés, ainsi que sur les notables de Sichem qui l'avaient aidé àmassacrer ses frères.	24 щоб відомстився злочин супроти сімдесятьох синів Єрувваала й щоб кров їхня впала на Авімелеха, їхнього брата, який повбивав їх, і на мешканців сихемських, які допомогли йому вбити своїх братів.
25 Les notables de Sichem placèrent donc contre lui des embuscades au sommet des montagnes et ilsdévalisaient quiconque passait près d'eux par le chemin. On le fit savoir à Abimélek.	25 Отож влаштували мешканці сихемські на нього засідку на верхах гір і грабували кожного, хто проходив тудою проз них; і донесено про це Авімелехові.
26 Gaal, fils d'Obed, accompagné de ses frères, vint à passer par Sichem et il gagna la confiance desnotables de Sichem.	26 Тим часом Гаал, син Еведа, трапився проходом з братією своєю в Сихемі, й сихемські мешканці звірились на нього.
27 Ceux-ci sortirent dans la campagne pour vendanger leurs vignes, ils foulèrent le raisin, organisèrentdes réjouissances et entrèrent dans le temple de leur dieu. Ils y mangèrent et burent et maudirent Abimélek.	27 І вийшовши в поле, визбирали виноград свій і видавили вино та й весело забенкетували, а далі ввійшли в капище бога свого та їли й пили і кляли Авімелеха.
28 Alors Gaal, fils d'Obed, s'écria: "Qui est Abimélek, et qu'est-ce que Sichem, pour que nous luisoyons asservis? Ne serait-ce pas au fils de Yerubbaal et à Zebul, son lieutenant, de servir les gens de Hamor,père de Sichem? Pourquoi lui serions-nous asservis, nous?	28 Ось тут Гаал, син Еведа, й промовив: «Яке право має Авімелех до Сихему, щоб ми йому служили? Чи син Єрувваала та його намісник Зевул не служили колись людям Хамора, пращура Сихема? То чого ж маємо ми йому служити?
29 Qui me mettra ce peuple dans la main, afin que je chasse Abimélek, et je lui dirais: Renforce tonarmée et sors!"	29 Коли б так народ цей був під моїми наказами! Я прогнав би Авімелеха й сказав би йому: Досить уже твого володіння, забирайся геть!»
30 Zebul, gouverneur de la ville, apprit les propos de Gaal, fils d'Obed, et il en fut irrité.	30 Дочувся Зевул, начальник міста, про слова Гаала, сина Еведа, і запалав він гнівом;
31 Il envoya en secret des messagers vers Abimélek, pour dire: "Voici que Gaal, fils d'Obed, avec sesfrères, est arrivé à Sichem, et ils excitent la ville contre toi.	31 і послав він посланців до Авімелеха в Аруму, щоб йому сказати: «Прийшов оце Гаал, син Еведа, зо своєю братією в Сихем та й підбурюють проти тебе місто.
32 En conséquence, lève-toi de nuit, toi et les gens que tu as avec toi, et mets-toi en embuscade dans lacampagne,	32 Тож вирушай цієї ночі, ти й твій люд, що при тобі, та заляж засідкою в полі;
33 puis, le matin, au lever du soleil, tu surgiras et tu t'élanceras contre la ville. Quand Gaal et les gensqui sont avec lui sortiront à ta rencontre, tu les traiteras comme tu pourras."	33 завтра ж уранці, як тільки зійде сонце, встанеш хутко й нападеш на місто. Бо він якраз виходитиме з людьми своїми на тебе, то й зробиш із ним, що і як зможеш.»
34 Abimélek se mit donc en route de nuit avec tous les gens qui étaient avec lui et ils s'embusquèrent enface de Sichem, en quatre groupes.	34 Устав Авімелех вночі з усіма людьми, що мав при собі, та й засіли вони чотирма загонами проти Сихему.
35 Comme Gaal, fils d'Obed, sortait et faisait halte à l'entrée de la porte de la ville, Abimélek et les gensqui étaient avec lui surgirent de leur embuscade.	35 Як же Гаал, син Еведа, вийшов і став при вході в міську браму, Авімелех з людьми, що мав при собі, вискочив із засідки.
36 Gaal vit cette troupe et il dit à Zebul: "Voici des gens qui descendent du sommet des montagnes" --"C'est l'ombre des monts, lui répondit Zebul, et tu la prends pour des hommes."	36 Побачив Гаал людей та й сказав до Зевула: «Он спускається військо з вершин гір.» А Зевул йому: «То тінь від гір здається тобі людьми.»
37 Gaal reprit encore: "Voici des gens qui descendent du côté du Nombril de la Terre, tandis qu'un autregroupe arrive par le chemin du Chêne des Devins."	37 Озвавсь Гаал удруге та й сказав: «Он таки справді спускається військо з середини країни, й один загін простує дорогою від дуба чародіїв.»
38 Zebul lui dit alors: "Qu'as-tu fait de ta langue? Toi qui disais: Qui est Abimélek pour que nous luisoyons asservis? Ne sont-ce pas là les gens que tu méprisais? Sors donc maintenant et livre-lui combat."	38 Тут Зевул йому й каже: «Де ж вона, твоя губа, що нею ти вихвалявся: Хто він такий, отой Авімелех, щоб ми йому служили? Оце ж і є ті люди, що ти зневажав. Вийди тепер і бийся з ними!»
39 Et Gaal sortit à la tête des notables de Sichem et il livra combat à Abimélek.	39 І вирушив Гаал на чолі городян сихемських і став з Авімелехом битися.
40 Abimélek poursuivit Gaal, qui se sauva devant lui, et beaucoup de gens de celui-ci tombèrent mortsavant d'atteindre la porte.	40 Та Авімелех розбив його, й він утік від нього; і полягло багато вбитих аж до самої міської брами.
41 Abimélek demeura alors à Aruma, et Zebul, chassant Gaal et ses frères, les empêcha d'habiter àSichem.	41 Тоді Авімелех повернувся назад у Таруму; Зевул же прогнав Гаала й братію його, так що вони в Сихемі вже більше не жили.
42 Le lendemain, le peuple sortit dans la campagne et Abimélek en fut informé.	42 На другий день вийшов народ у поле, і донесено про це Авімелехові.
43 Il prit ses gens, les partagea en trois groupes et se mit en embuscade dans les champs. Lorsqu'il vitles gens sortir de la ville, il surgit contre eux et les tailla en pièces.	43 Узяв він своїх людей і, розділивши на три загони, засів у полі. Скоро він побачив, що народ виходить з міста, наскочив на них і побив їх
44 Tandis qu'Abimélek et le groupe qui était avec lui s'élançaient et prenaient position à l'entrée de laporte de la ville, les deux autres groupes se jetèrent contre tous ceux qui étaient dans la campagne et lesmassacrèrent.	44 Сам же Авімелех і загін, що був при ньому, кинулись наперед і зайняли становище при вході в міську браму, тим часом, як другі два загони напали на тих, що були в полі, та й повбивали їх.
45 Toute la journée Abimélek donna l'assaut à la ville. L'ayant prise, il en massacra la population,détruisit la ville et y sema du sel.	45 І бив Авімелех на місто увесь той день, завоював його і вибив людей, що були в ньому, саме ж місто зруйнував і засіяв сіллю.
46 A cette nouvelle, les notables de Migdal-Sichem se rendirent tous dans la crypte du temple d'El-Berit.	46 Довідавшись, мешканці Сихемської башти кинулись у вземлища під капищем Ел-Беріта.
47 Dès qu'Abimélek eut appris que tous les notables de Migdal-Sichem s'y étaient rassemblés,	47 Як же донесено Авімелехові, що мешканці Сихемської башти збились у ній докупи,
48 il monta sur le mont Calmôn, lui et toute sa troupe. Prenant en mains une hache, il coupa unebranche d'arbre, qu'il souleva et chargea sur son épaule, en disant aux gens qui l'accompagnaient: "Ce que vousm'avez vu faire, vite, faites-le comme moi."	48 пішов він з усім людом, що мав при собі, на Цалмон-гору і, вхопивши сокиру, відтяв з дерева гілляку, підняв її, закинув собі на плечі та й сказав народові, що був з ним: «Мерщій, що зробив я, зробіть і ви!»
49 Tous ses gens se mirent donc à couper chacun une branche, puis ils suivirent Abimélek et, entassantles branches sur la crypte, ils la brûlèrent sur ceux qui s'y trouvaient. Tous les habitants de Migdal-Sichempérirent aussi, environ mille hommes et femmes.	49 І ввесь народ теж нарубав кожен для себе по гілляці, й вони рушили за Авімелехом, накидали гілляк до вземлищ та й запалили вогонь у ньому так, що мешканці Сихемської башти також загинули, до тисячі душ, чоловіків та жінок.
50 Puis Abimélek marcha sur Tébèç, il l'assiégea et la prit.	50 Тоді рушив Авімелех на Тевец, обложив і здобув його.
51 Il y avait là, au milieu de la ville, une tour fortifiée où se réfugièrent tous les hommes et femmes ettous les notables de la ville. Après avoir fermé la porte derrière eux, ils montèrent sur la terrasse de la tour.	51 Була ж посеред міста кріпка башта. І повтікали туди всі чоловіки й жінки, усі мешканці міста, замкнулись у ній та й повиходили наверх, на покрівлю башти,
52 Abimélek parvint jusqu'à la tour et il l'attaqua. Comme il s'approchait de la porte de la tour pour ymettre le feu,	52 Авімелех підійшов до башти, щоб здобувати її, і наблизився до дверей башти, щоб її підпалити.
53 une femme lui lança une meule de moulin sur la tête et lui brisa le crâne.	53 Та одна жінка кинула йому на голову верхній жорновий камінь і провалила череп.
54 Il appela aussitôt le jeune homme qui portait ses armes et lui dit: "Tire ton épée et tue-moi, pourqu'on ne dise pas de moi: C'est une femme qui l'a tué." Son écuyer le transperça et il mourut.	54 Притьмом кликнув він на джуру зброєносця свого, й повелів йому «Добудь меча твого й убий мене щоб не говорили про мене: баба його, мовляв, убила!» Пробив його тоді джура, й він помер.
55 Quand les gens d'Israël virent qu'Abimélek était mort, ils s'en retournèrent chacun chez soi.	55 Ізраїльтяни ж, побачивши, що Авімелех помер, розійшлися по своїх домівках.
56 Ainsi Dieu fit retomber sur Abimélek le mal qu'il avait fait à son père en égorgeant ses 70 frères.	56 Так відплатив Бог Авімелехові за злочин, що заподіяв батькові своєму, вбивши сімдесятьох братів своїх.
57 Et Dieu fit aussi retomber sur la tête des gens de Sichem toute leur méchanceté. Ainsi s'accomplit sureux la malédiction de Yotam, fils de Yerubbaal.	57 І всі злочини сихемців Бог обернув їм на їхню голову, й проклін Йотама, сина Єрувваала, на них здійснився.