Premier livre des Chroniques 3

JERUSALEM	Біблія
1 Voici les fils de David qui lui naquirent à Hébron: Amnon l'aîné, d'Ahinoam de Yizréel;Daniyyel le deuxième, d'Abigayil de Karmel;	1 Війна між домом Давида й між домом Саула тяглася довго, та Давид дедалі більше закріплювався, а дім Саула дедалі слабшав.
2 Absalom le troisième, fils de Maaka, fille de Talmaï, roi de Geshur; Adonias le quatrième, filsde Haggit;	2 І народилися Давидові сини в Хевроні: перворідень його був Амнон від Ахіноами з Єзреелу,
3 Shephatya le cinquième, d'Abital; Yitréam, le sixième, de Egla sa femme.	3 другий Кілеав від Авігайли, вдови по Навалі з Кармелю, третій Авесалом, син Маахи, дочки Талмая, царя Гешуру,
4 Il y en eut donc six qui lui naquirent à Hébron, où il régna sept ans et six mois. Il régna 33 ansà Jérusalem.	4 четвертий Адонія, син Хаггіти, п’ятий Шефатія, син Авітали,
5 Voici les fils qui lui naquirent à Jérusalem: Shiméa, Shobab, Natân, Salomon, tous quatreenfants de Bat-Shua, fille de Ammiel;	5 шостий Їтреам від Егли, жінки Давидової. Ці народились у Давида в Хевроні.
6 Yibhar, Elishama, Eliphélèt,	6 Тим часом як тяглась війна між домом Саула й домом Давида, Авнер вбився у силу в домі Саула.
7 Nogah, Népheg, Yaphia,	7 Була ж у Саула наложниця на ім’я Ріцпа, дочка Айї. Ішбаал, син Саула, сказав Авнерові: «Чому ти ввійшов до наложниці мого батька?»
8 Elishama, Elyada, Eliphélèt: neuf.	8 Розсердивсь Авнер на слова Ішбаала вельми й мовив: «Хіба я песиголовець? Понині постійно чиню я добро домові Саула, батька твого, його братам та його приятелям, і не допустив, щоб ти потрапив у руки Давида, а ти тепер ще мені докоряєш за жінку!
9 Ce sont là tous les fils de David, sans compter les fils des concubines. Tamar était leur soeur.	9 Хай Бог Авнерові відплатить та ще й причинить, коли я не зроблю Давидові того, в чому Господь йому поклявся:
10 Fils de Salomon: Roboam; Abiyya son fils, Asa son fils, Josaphat son fils,	10 заберу від дому Саула царство й поставлю престол Давида над Ізраїлем і над Юдою від Дану аж до Версавії.»
11 Joram son fils, Ochozias son fils, Joas son fils,	11 І не зваживсь Ішбаал відповісти Авнерові ні слова, бо він боявся його.
12 Amasias son fils, Azarias son fils, Yotam son fils,	12 Послав Авнер послів до Давида сказати йому: кому, мовляв, належить край? А далі: «Уклади союз зо мною, й моя рука буде з тобою, щоб привернути до тебе всього Ізраїля.»
13 Achaz son fils, Ezéchias son fils, Manassé son fils,	13 Той відповів: «Добре! Укладу союз із тобою, тільки одного вимагаю я від тебе: ти не побачиш мого обличчя, якщо не приведеш Міхаль, дочку Саула, коли прибудеш побачитися зо мною.»
14 Amon son fils, Josias son fils.	14 Давид послав послів до Ішбаала, сина Саула, сказати: «Віддай мені мою жінку Міхаль, що я здобув собі за сотню філістимлянських передніх шкірок.»
15 Fils de Josias: Yohanân l'aîné, Joiaqim le deuxième, Sédécias le troisième, Shallum lequatrième.	15 Тоді Ішбаал послав, щоб її взяти в її чоловіка Палтієла, сина Лаїша.
16 Fils de Joiaqim: Jékonias son fils, Sédécias son fils.	16 Чоловік її проводжав її, плачучи в дорозі аж до Бахуріму. Тоді Авнер сказав до нього: «Іди, повертайсь!» І той повернувсь.
17 Fils de Jékonias le captif: Shéaltiel son fils,	17 Авнер увійшов у переговори зо старшими Ізраїля й промовив: «Давно вже ви бажали собі Давида царем над собою.
18 puis Malkiram, Pedaya, Shéneaççar, Yeqamya, Hoshama, Nedabya.	18 Беріться, отже, тепер до діла, бо Господь так сказав був про Давида: Рукою слуги мого Давида я визволю народ мій Ізраїля з рук філістимлян та всіх ворогів його.»
19 Fils de Pedaya: Zorobabel et Shiméï. Fils de Zorobabel: Meshullam et Hananya; Shelomitétait leur soeur.	19 Говорив Авнер також і з Веніямином, а потім пішов у Хеврон переказати Давидові про все, що ухвалив Ізраїль і ввесь дім Веніямина.
20 Fils de Meshullam: Hashuba, Ohel, Bérékya, Hasadya, Yushab-Hésed: cinq.	20 Як же Авнер у товаристві двадцятьох мужів прибув до Давида в Хеврон, Давид справив Авнерові і мужам, що були з ним, бенкет.
21 Fils de Hananya: Pelatya; Yeshaya son fils, Rephaya son fils, Arnân son fils, Obadya sonfils, Shekanya son fils.	21 І каже Авнер до Давида: «Ось я готовий піти й зібрати всього Ізраїля до мого володаря царя: вони укладуть союз із тобою, й ти царюватимеш над усім, як лиш твоя душа захоче.» І відпустив Давид Авнера й він пішов у мирі.
22 Fils de Shekanya: Shemaya, Hattush, Yigéal, Bariah, Néarya, Shaphat: six.	22 Аж ось прийшли слуги Давида з Йоавом із якогось походу й принесли велику здобич. Авнера ж не було вже в Давида в Хевроні, бо Давид відпустив його, й той пішов собі був у мирі.
23 Fils de Néarya: Elyoénaï, Hizqiyya, Azriqam: trois.	23 Коли повернувся Йоав із військом, що було при ньому, Йоавові сказали: «Авнер, син Нера, був у царя, та цей відпустив його, й він пішов у мирі.»
24 Fils d'Elyoénaï: Hodaïvahu, Elyashib, Pelaya, Aqqub, Yohanân, Delaya, Anani: sept.1Chroniques	24 Тоді Йоав увійшов до царя й каже: «Що ти вчинив? Авнер прийшов до тебе, чому ж ти його відпустив і він пішов?
	25 Чи ти ж не знаєш Авнера, сина Нера? Таж він прийшов був, щоб тебе обманути, щоб спізнати твої виходи й входи і довідатись про все, що дієш!»
	26 І коли Йоав вийшов від Давида, послано гінців за Авнером, і завернули його від Сіра-криниці, а Давид не знав про це.
	27 Як же повернувсь Авнер у Хеврон, Йоав відвів його набік від воріт, наче б із ним поговорити тайно, й тут ударив його в живіт, і він умер за кров Азаела, брата Йоава.
	28 Довідався про це Давид пізніше й мовив: «Невинен я і моє царство перед Господом повіки за кров Авнера, сина Нера.
	29 Нехай вона впаде на голову Йоава й на всю родину його батька! Нехай у домі Йоана не переводяться ніколи такі, що недугують на течиво чи на проказу, ті, що лиш до веретена здатні, що падають від меча або сидять без хліба!»
	30 Йоав і його брат Авішай стратили Авнера за те, що він убив їхнього брата Азаела в бою під Гівеоном.
	31 І повелів Давид Йоавові й усім людям, що були при ньому: «Пороздирайте на собі одежу, підпережіться волосяницями і йдіть перед Авнером, голосивши.» Та й цар Давид ішов за марами позаду.
	32 І як Авнера поховали в Хевроні, плакав цар уголос над гробом Авнера. Та й також увесь народ плакав.
	33 Цар співав таку плачевну пісню над Авнером, кажучи: «Чи то ж смертю безумного мусів Авнер умирати?
	34 Руки тобі не зв’язано, ноги тобі не скуто кайданами. Ти поліг, як полягають від розбишаків!» І плакав за ним увесь народ ще більше.
	35 Ввесь народ, поки був день, прийшов просити Давида, щоб їв щось, та він заклявся: «Хай мені Бог відплатить і гіршим, коли я буду їсти хліб або щось інше перед заходом сонця.»
	36 Довідався про те народ, і воно було йому довподоби, та й усе, що цар чинив, подобалось людям.
	37 Увесь народ і ввесь Ізраїль того дня впевнився, що то не з волі царя вбито Авнера, сина Нера.
	38 Цар сказав своїм слугам: «Чи знаєте, що цього дня поліг князь і великий муж у Ізраїлі?
	39 Я нині ще слабий, хоч і помазаний на царя, а ті люди, сини Церуї, сильніші за мене. Нехай Господь відплатить по заслузі тому, хто чинить зло!»