Das zweite Buch der Chronik 10

EINHEITSUBERSETZUNG BIBEL	Біблія
1 Rehabeam begab sich nach Sichem; denn dorthin war ganz Israel gekommen, um ihn zum König zu machen.	1 Ровоам пішов у Сихем, бо в Сихемі зійшлись ізраїльтяни, щоб окликнути його царем.
2 Jerobeam, der Sohn Nebats, hörte davon, während er in Ägypten war, wohin er vor dem König Salomo hatte fliehen müssen; er kehrte jetzt aus Ägypten zurück.	2 Зачув про це Єровоам, син Навата, що був у Єгипті, втікши туди від царя Соломона, і повернувся з Єгипту.
3 Man sandte zu ihm und ließ ihn rufen. So kamen also Jerobeam und ganz Israel (nach Sichem) und sie sagten zu Rehabeam:	3 Послали по нього й покликали його; прийшов Єровоам і ввесь Ізраїль, і заговорили до Ровоама так:
4 Dein Vater hat uns ein hartes Joch auferlegt. Erleichtere jetzt den harten Dienst deines Vaters und das schwere Joch, das er uns auferlegt hat. Dann wollen wir dir dienen.	4 «Батько твій наклав на нас важке ярмо; тож полегши тверде рабство твого батька й тяжке ярмо, що його він наклав на нас, і ми будемо тобі служити.»
5 Er antwortete ihnen: Kommt nach drei Tagen wieder zu mir! Als sich das Volk entfernt hatte,	5 Він відповів їм: «Через три дні прийдіть знов до мене.» І розійшовсь народ.
6 beriet sich König Rehabeam mit den älteren Männern, die zu Lebzeiten seines Vaters Salomo in dessen Dienst gestanden hatten. Er fragte sie: Welchen Rat gebt ihr mir? Was soll ich diesem Volk antworten?	6 Тоді цар Ровоам узяв радитись із старшими, що служили його батькові Соломонові за його життя, й спитав: «Як ви порадите відповісти цьому народові?»
7 Sie sagten zu ihm: Wenn du gut gegen dieses Volk bist, ihnen zu Willen bist und freundlich mit ihnen redest, dann werden sie immer deine Diener sein.	7 Ті йому сказали: «Коли ти будеш добрий до цього народу і догодиш їм, і говоритимеш з ними ласкаво, то вони будуть завжди твоїми слугами.»
8 Doch er verwarf den Rat, den die Älteren ihm gegeben hatten, und beriet sich mit den jungen Leuten, die mit ihm groß geworden waren und jetzt in seinem Dienst standen.	8 Та він відкинув раду старших, яку вони йому дали, й почав радитися з молодими людьми, що зросли вкупі з ним і йому служили.
9 Er fragte sie: Welchen Rat gebt ihr mir? Was sollen wir diesem Volk antworten, das zu mir sagt: Erleichtere das Joch, das dein Vater uns auferlegt hat.	9 Він спитав їх: «Як ви порадите відповісти цьому народові, що сказав мені так: Полегши нам ярмо, яке наклав на нас твій батько!»
10 Die jungen Leute, die mit ihm groß geworden waren, sagten zu ihm: So sollst du dem Volk antworten, das zu dir sagt: Dein Vater hat uns ein schweres Joch auferlegt. Erleichtere es uns! So sollst du zu ihnen sagen: Mein kleiner Finger ist stärker als die Lenden meines Vaters.	10 Молоді люди, що зросли з ним укупі, йому відповіли: «Так скажи народові, що говорив до тебе: — Твій батько наклав на нас тяжке ярмо, але ти полегши його нам! — скажи їм так: Мізинець мій грубший за клуби мого батька!
11 Hat mein Vater euch ein schweres Joch aufgebürdet, so werde ich es noch schwerer machen. Mein Vater hat euch mit Peitschen gezüchtigt, ich werde euch mit Skorpionen züchtigen.	11 Батько мій наклав на вас тяжке ярмо, а я зроблю ваше ярмо ще тяжчим. Батько мій вас карав бичами, а я — скорпіонами.»
12 Am dritten Tag kamen Jerobeam und das ganze Volk zu Rehabeam; denn der König hatte ihnen gesagt: Kommt am dritten Tag wieder zu mir!	12 Єровоам і ввесь народ прийшли до Ровоама третього дня, як звелів цар, сказавши: Прийдіть, мовляв, до мене знов через три дні, —
13 Der König gab ihnen nun eine harte Antwort. Er verwarf den Rat der Älteren	13 та цар відповів їм жорстоко; покинув бо цар Ровоам раду старших
14 und antwortete ihnen nach dem Rat der jungen Leute: Mein Vater hat euer Joch schwer gemacht. Ich werde es noch schwerer machen. Mein Vater hat euch mit Peitschen gezüchtigt, ich werde euch mit Skorpionen züchtigen.	14 і говорив їм так, як пораяли йому молоді: «Батько мій наклав на вас тяжке ярмо, а я зроблю його ще тяжчим! Батько мій вас карав бичами, а я — скорпіонами!»
15 Der König hörte also nicht auf das Volk; denn Gott hatte es so bestimmt, um das Wort wahr zu machen, das er durch Ahija von Schilo zu Jerobeam, dem Sohn Nebats, gesprochen hatte.	15 І не послухав цар народу, бо так було призначено від Бога, щоб справдилося слово, що Господь вирік був через Ахію з Шіло до Єровоама, сина Навата.
16 Als alle Israeliten sahen, dass der König nicht auf sie hörte, gaben sie ihm zur Antwort: Welchen Anteil haben wir an David? Wir haben keinen Erbbesitz beim Sohn Isais. In deine Zelte, Israel! Nun kümmere dich um dein Haus, David!So begab sich ganz Israel zu seinen Zelten.	16 Увесь Ізраїль побачив, що цар його не слухає. Тоді народ відповів цареві: «Яка у нас частка з Давидом? Нема у нас спадщини з сином Єссея. Кожен, Ізраїлю, до своїх наметів! А ти, Давиде, гляди за твоїм домом!» І розійшлись ізраїльтяни по своїх шатрах.
17 Nur über die Israeliten, die in den Städten Judas wohnten, blieb Rehabeam König.	17 Однак щодо синів Ізраїля, які жили в містах Юдеї, то над ними царював Ровоам.
18 Und als er den Fronaufseher Hadoram hinschickte, steinigten ihn die Israeliten zu Tode. Dem König Rehabeam gelang es, den Wagen zu besteigen und nach Jerusalem zu entkommen.	18 Цар Ровоам послав Адорама, начальника над примусовими роботами, але сини Ізраїля закидали його камінням, і він умер, а цар Ровоам скочив на колісницю, щоб утекти в Єрусалим.
19 So fiel Israel vom Haus David ab und ist abtrünnig bis zum heutigen Tag.	19 Так відпав Ізраїль від дому Давида по цей день.