Genesis 30

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 And Rachel, seeing herself without children, envied her sister, and said to her husband: Give me children, otherwise I shall die.	1 Як же Рахиль побачила, що не народжує Яковові дітей, стала заздрити своїй сестрі і сказала до Якова: Дай мені діток, а то вмру.
2 And Jacob being angry with her, answered: Am I as God, who hath deprived thee of the fruit of thy womb?	2 Спалахнув Яків гнівом проти Рахилі й каже: Хіба ж то я можу бути замість Бога, який відмовив тобі плідности лона?
3 But she said: I have here my servant Bala: go in unto her, that she may bear upon my knees, and I may have children by her.	3 Тоді вона й каже: Ось моя слугиня Білга; увійди до неї, нехай уродить мені у прийми, щоб і мені розвинутись через неї.
4 And she gave him Bala in marriage: who,	4 Тож дала йому Білгу, свою слугиню, за жінку, і Яків зійшовся з нею.
5 When her husband had gone in unto her, conceived and bore a son.	5 Зачала Білга і вродила Яковові сина.
6 And Rachel said: The Lord hath judged for me, and hath heard my voice, giving me a son, and therefore she called his name Dan.	6 Тоді Рахиль і каже: Бог судив мені й почув також мій голос та й дав мені сина. Тому й дала йому ім’я Дан.
7 And again Bala conceived and bore another,	7 Знову зачала Білга, слугиня Рахилі, і родила Якову другого сина.
8 For whom Rachel said: God hath compared me with my sister, and I have prevailed: and she called him Nephtali.	8 А Рахиль сказала: Великим змаганням змагалась я з моєю сестрою і подолала. Тому й дала йому ім’я Нафталі.
9 Lia, perceiving that she had left off bearing, gave Zelpha her handmaid to her husband.	9 Але й Лія, побачивши, що перестала родити, взяла Зілпу, свою служницю, і дала її Яковові за жінку.
10 And when she had conceived and brought forth a son,	10 Та й родила Зілпа, служниця Лії, Яковові сина.
11 She said: Happily. And therefore called his name Gad.	11 І каже Лія: Прийшло щастя! Тому назвала його ім’ям Гад.
12 Zelpha also bore another.	12 Потім родила Зілпа, служниця Лії, Яковові другого сина.
13 And Lia said: This is for my happiness: for women will call me blessed. Therefore she called him Aser.	13 Та й каже Лія: Яка ж я щаслива! — бо жінки будуть мене щасливою вітати. І дала йому ім’я Ашер.
14 And Ruben, going out in the time of the wheat harvest into the field, found mandrakes: which he brought to his mother Lia. And Rachel said: Give me part of thy son's mandrakes.	14 Вийшов якось Рувим під час пшеничних жнив і знайшов на полі любовні яблука та й приніс їх Лії, своїй матері. Тоді каже Рахиль до Лії: дай мені, з ласки, любовних яблук твого сина.
15 She answered: Dost thou think it a small matter, that thou hast taken my husband from me, unless thou take also my son's mandrakes? Rachel said: He shall sleep with thee this night, for thy son's mandrakes.	15 А ця до неї: Мало ще того, що забрала мого чоловіка? Хочеш узяти й любовні яблука мого сина? Рахиль каже: Тому нехай цієї ночі, спить він з тобою за любовні яблука твого сина.
16 And when Jacob returned at even from the field, Lia went out to meet him, and said: Thou shalt come in unto me, because I have hired thee for my son's mandrakes. And he slept with her that night.	16 Як прийшов Яків з поля ввечері, вийшла Лія йому назустріч і каже: Ти мусиш увійти до мене, бо я тебе найняла за любовні яблука мого сина. І спав з нею тієї ночі.
17 And God heard her prayers: and she conceived and bore the fifth son,	17 Вислухав Бог Лію, і вона зачала та й породила Яковові п’ятого сина.
18 And said: God hath given me a reward, because I gave my handmaid to my husband. And she called his name Issachar.	18 І каже Лія: Бог дав мені плату за те, що я дала свою служницю чоловікові своєму. Тож і назвала його ім’ям Іссахар.
19 And Lia conceived again, and bore the sixth son,	19 Знову зачала Лія й родила Яковові шостого сина;
20 And said: God hath endowed me with a good dowry: this turn also my husband will be with me, because I have borne him six sons: and therefore she called his name Zabulon.	20 та й каже Лія: Бог дав мені гарний дарунок; тепер чоловік мій буде жити зо мною, бо я породила йому шістьох синів. І дала йому ім’я Завулон.
21 After whom she bore a daughter, named Diana.	21 Потім же вона породила дочку й дала їй ім’я Діна.
22 The Lord also remembering Rachel, heard her, and opened her womb.	22 Але згадав Бог і про Рахиль та й вислухав її і відімкнув Бог їй лоно.
23 And she conceived, and bore a son, saying: God hath taken my reproach.	23 Вона зачала й породила сина, й каже: Бог увільнив мене від безчестя!
24 And she called his name Joseph, saying: The Lord give me also another son.	24 Тож назвала його ім’ям Йосиф, кажучи: Дай мені, Господи, ще й другого сина.
25 And when Joseph was born, Jacob said to his father in law: Send me away that I may return into my country, and to my land.	25 Сталось, як уродила Рахиль Йосифа, то Яків сказав до Лавана: Відпусти мене, нехай іду на рідне місце, на свою батьківщину.
26 Give me my wives, and my children, for whom I have served thee, that I may depart: thou knowest the service that I have rendered thee.	26 Дай мені моїх жінок з дітьми, що за них я служив тобі, щоб я міг піти собі; бож знаєш мою службу, яку я відбув для тебе.
27 Laban said to him: Let me find favour in thy sight: I have learned by experience, that God hath blessed me for thy sake.	27 А Лаван каже йому: Дозволь мені сказати тобі таке: по деяких знаках я зауважував, що Господь благословив мене через тебе.
28 Appoint thy wages which I shall give thee.	28 І додав: Скажи мені, скільки тобі платити, і я дам.
29 But he answered: Thou knowest how I have served thee, and how great thy possession hath been in my hands.	29 Тоді Яків сказав до нього: Ти сам знаєш, як я служив тобі й якою зробилася твоя скотина в мене.
30 Thou hadst but little before I came to thee, and now thou art become rich: and the Lord hath blessed thee at my coming. It is reasonable therefore that I should now provide also for my own house.	30 Того трошки, що було в тебе передо мною, вельми розрослось, і Господь благословив тебе з моїм приходом. Тепер час би мені попрацювати й для власного дому.
31 And Laban said: What shall I give thee? But he said: I require nothing: but if thou wilt do what I demand, I will feed, and keep thy sheep again.	31 Лаван спитав: Що ж маю тобі дати? На те Яків відповів: Нічого не маєш мені дати! Коли зробиш мені те, що тобі кажу, я піду знову пасти й доглядати твоїх овець.
32 Go round through all thy flocks, and separate all the sheep of divers colours, and speckled: and all that is brown and spotted, and of divers colours, as well among the sheep, as among the goats, shall be my wages.	32 Сьогодні я пройду крізь усю твою отару, вилучу з неї кожну чорну овечку між вівцями й усе красе та клапчасте між козами; то й буде моя плата.
33 And my justice shall answer for me to morrow before thee when the time of the bargain shall come: and all that is not of divers colours, and spotted, and brown, as well among the sheep as among the goats, shall accuse me of theft.	33 Моя чесність невдовзі посвідчить за мене, коли ти прийдеш перевіряти мій заробіток: усе, що не є красе та клапчасте між козами і не є чорне між вівцями, воно вкрадене, якщо знайдеться в мене.
34 And Laban said: I like well what thou demandest.	34 На те Лаван каже: Добре, нехай буде по твоєму слову.
35 And he separated the name day the she goats, and the sheep, and the he goats, and the rams of divers colours, and spotted: and all the flock of one colour, that is, of white and black fleece, he delivered into the hands of his sons.	35 І того ж самого дня він вилучив козлів смугнастих і клапчастих, усіх кіз красих і клапчастих, усе, що на ньому щось біле, і все чорне між вівцями — та й дав у руки своїх синів;
36 And he set the space of three days' journey betwixt himself and his son in law, who fed the rest of his flock.	36 ще й віддалився на три дні ходу між собою та Яковом. Яків же пас решту овець Лавана.
37 And Jacob took green robs of poplar, and of almond, and of place trees, and pilled them in part: so when the bark was taken off, in the parts that were pilled, there appeared whiteness: but the parts that were whole remained green: and by this means the colour was divers.	37 Тоді взяв собі Яків прутів свіжих, тополевих, миґдалевих і чинарових та й покарбував на них білі карби, облуплюючи аж до білого на прутах.
38 And he put them in the troughs, where the water was poured out: that when the flocks should come to drink, they might have the rods before their eyes, and in the sight of them might conceive.	38 Поклав він ті прути, що їх пооблуплював, перед вівцями в корита й у пійла з водою, до яких приходили вівці пити; і як вони приходили пити, то парувались.
39 And it came to pass that in the very heat of coition, the sheep beheld the rods, and brought forth spotted, and of divers colours, and speckled.	39 А парувавшися перед прутами, вони по тому котилися (ягнятами) строкатими, клапчастими і красими.
40 And Jacob separated the flock, and put the rods in the troughs before the eyes of the rams: and all the white and the black were Laban's: and the rest were Jacob's, when the flocks were separated one from the other.	40 Ягнят Яків відділив, ще й поставив овець лицем до себе — строкатих і всіх чорних у Лавановій отарі; і так він уклав отари окремо для себе, та й не укладав їх з вівцями Лавана.
41 So when the ewes went first to ram, Jacob put the rods in the roughs of water before the eyes of the rams, and of the ewes, that they might conceive while they were looking upon them:	41 А до того ж, усюди, де парувалися сильніші вівці, там Яків клав прути в корита перед очі овець, щоб вони парувалися коло тих прутів.
42 But when the latter coming was, and the last conceiving, he did not put them. And those that were late ward, become Laban's: and they of the first time, Jacob's.	42 А коли вівці були слабовиті, він їх не клав; отож слабовиті були для Лавана, а щосильніші для Якова.
43 And the man was enriched exceedingly, and he had many flocks, maid servants and men servants, camels and asses.	43 І збагатився чоловік вельми-превельми, й була в нього сила овець і слугині й слуги, верблюди й осли.