Gálatas 4

EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS	Біблія
1 Voy a ser más explícito: el heredero, mientras es menor de edad, aunque sea propietario de todos sus bienes, en nada se diferencia de un esclavo.	1 Кажу бо: Доки спадкоємець малоліток, він нічим не відрізняється від слуги, хоч він і пан усього,
2 En efecto, hasta la edad fijada por su padre, está bajo la dependencia de sus tutores y administradores.	2 але під опікунами та домоправителями перебуває до призначеного батьком часу.
3 Así también nosotros, cuando éramos menores de edad, estábamos sometidos a los elementos del mundo.	3 Отак і ми, як були малолітками, були підневолені первням світу.
4 Pero cuando se cumplió el tiempo establecido, Dios envió a su Hijo, nacido de una mujer y sujeto a la Ley,	4 Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом,
5 para redimir a os que estaban sometidos a la Ley y hacernos hijos adoptivos.	5 щоб викупити тих, які під законом, щоб ми прийняли усиновлення.
6 Y la prueba de que ustedes son hijos, es que Dios infundió en nuestros corazones el Espíritu de su Hijo, que clama a Dios llamándolo» ¡Abba!, es decir, ¡Padre!	6 А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина свого, який взиває «Авва, Отче!»
7 Así, ya no eres más esclavo, sino hijo, y por lo tanto, heredero por la gracia de Dios.	7 Тому ти вже не раб, а син; а коли син, то спадкоємець завдяки Богові.
8 Antes, cuando ustedes no conocían a Dios, estaban al servicio de dioses que no lo son realmente.	8 Колись то ви, не знавши Бога, служили богам, що не були справді богами.
9 Pero ahora, que conocen a Dios –o mejor dicho, que son conocidos por él– ¿cómo es posible que se vuelvan otra vez a esos elementos sin fuerza ni valor, para someterse nuevamente a ellos?	9 Тепер же, коли ви спізнали Бога, чи радше, коли Бог спізнав вас, — як можете ви повертатися знову до немічних та вбогих первнів, яким, як і колись, хочете знову служити?
10 ¡Observar los días, los meses, las estaciones y los años!	10 Вважаєте пильно на дні, на місяці, на пори та на роки!
11 Francamente, temo haber trabajado inútilmente por ustedes.	11 Побоююся за вас, чи не трудивсь я коло вас даремно!
12 Les ruego, hermanos, que se hagan semejantes a mí, como yo me hice semejante a ustedes. En realidad, no me han ofendido en nada.	12 Благаю вас, брати, будьте як я, бо й я такий, як ви. Ви мене нічим не образили.
13 Ya saben que fue en ocasión de una enfermedad cuando les prediqué por primera vez la Buena Noticia.	13 Ви ж знаєте, як я з-за недуги тіла звістував вам перший раз Євангелію,
14 A pesar de que mi aspecto físico era una prueba para ustedes, no me desdeñaron ni me despreciaron; todo lo contrario, me recibieron como a un ángel de Dios, como a Cristo Jesús.	14 і, не зважаючи на мою недугу, яка була вам спокусою, ви не погордували мною, ані відіпхнули, але, як ангела Божого, прийняли, як Христа Ісуса.
15 ¿Dónde está la alegría que sintieron entonces? Yo mismo puedo atestiguar que, de ser posible, se habrían arrancado los ojos para dármelos.	15 Де ж воно, те ваше щастя? Свідкую вам, що, якби можна було, ви вирвали були б свої очі й мені віддали б!
16 ¿Y ahora me he convertido en enemigo de ustedes por decirles la verdad?	16 Невже я ворогом став вашим, говоривши вам правду?
17 El interés que los otros demuestran por ustedes no es bueno: lo que quieren es separarlos de mí, para que se interesen por ellos.	17 Вони нещиро за вас побиваються; вони вас хочуть від нас відсторонити, щоб ви про них дбали.
18 Está bien interesarse por los demás, con tal que ese interés sea verdadero y para siempre, y no sólo cuando yo estoy entre ustedes.	18 Воно добре — ревнувати, але у добрім; завжди, а не лиш тоді, коли я між вами.
19 ¡Hijos míos, por quienes estoy sufriendo nuevamente los dolores del parto hasta que Cristo sea formado en ustedes!	19 О мої дітоньки, яких я знову народжую в муках, доки Христос вообразиться у вас!
20 Ahora mismo desearía estar allí para hablarles de otra manera, porque ya no sé cómo proceder con ustedes.	20 А я хотів би бути серед вас тепер і змінити свій голос, бо й сам не знаю, що з вами робити!
21 Ustedes que quieren someterse a la Ley, díganme: ¿No entienden lo que dice la Ley?	21 Скажіть мені, ви, що хочете бути під законом, чи ж ви не розумієте закону?
22 Porque está escrito que Abraham tuvo dos hijos: uno de su esclava y otro de su mujer, que era libre.	22 Написано бо, що Авраам мав двох синів: одного від рабині, а другого від вільної.
23 El hijo de la esclava nación según la carne; en cambio, el hijo de la mujer libre, nació en virtud de la promesa.	23 Та той, що від рабині, народився за тілом, а той що від вільної — за обітницею.
24 Hay en todo esto un simbolismo: estas dos mujeres representan las dos Alianzas. La primera Alianza, la del monte Sinaí, que engendró un pueblo para la esclavitud, está representada por Agar,	24 Це має інше значення: оті дві жінки — то два завіти; один з гори Синаю, що рабів родить, це — Агар;
25 porque el monte Sinaí está en Arabia, y corresponde a la Jerusalén actual, ya que ella con sus hijos viven en la esclavitud.	25 а гора Синай в Арабії і відповідає теперішньому Єрусалимові, що дійсно поневолений з дітьми своїми.
26 Pero hay otra Jerusalén, la celestial, que es libre, y ella es nuestra madre.	26 А вишній Єрусалим — вільний, він мати всім нам.
27 Porque dice la Escritura: "¡Alégrate, tú que eres estéril y no das a luz; prorrumpe en gritos de alegría, tú que no conoces los dolores del parto! Porque serán más numerosos los hijos de la mujer abandonada que los hijos de la que tiene marido".	27 Написано бо: «Звеселися, неплідна, що не родиш! Викликуй, рада та весела, ти, що мук не знала, бо у покинутої більше дітей, ніж у тієї, що має чоловіка.»
28 Nosotros, hermanos, somos como Isaac, hijos de la promesa.	28 Ви ж, брати, як Ісаак, діти обітниці.
29 Y así como entonces el hijo nacido según la carne perseguía al hijo nacido por obra del Espíritu, así también sucede ahora.	29 Та як тоді, хто народився за тілом, гонив того, хто родився за духом, так і тепер.
30 Pero dice la Escritura: Echa a la esclava y a su hijo, porque el hijo de la esclava no va a compartir la herencia con el hijo de la mujer libre.	30 Тільки ж що Письмо каже: «Прожени рабиню та її сина, бо син рабині не успадкує з сином вільної.»
31 Por lo tanto, hermanos, no somos hijos de una esclava, sino de la mujer libre.	31 Отак, брати, ми сини не рабині, а вільної.