Mateo 17

EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS	Біблія
1 Seis días después, Jesús tomó a Pedro, a Santiago y a su hermano Juan, y los llevó aparte a un monte elevado.	1 По шістьох днях узяв Ісус Петра, Якова та Йоана, його брата, повів їх окремо на високу гору
2 Allí se transfiguró en presencia de ellos: su rostro resplandecía como el sol y sus vestiduras se volvieron blancas como la luz.
3 De pronto se les aparecieron Moisés y Elías, hablando con Jesús.	3 І ось з’явилися їм Мойсей та Ілля і з ним розмовляли.
4 Pedro dijo a Jesús: «Señor, ¡qué bien estamos aquí! Si quieres, levantará aquí mismo tres carpas, una para ti, otra para Moisés y otra para Elías».	4 Озвавсь Петро й каже до Ісуса: «Господи, добре нам тут бути! Як хочеш, розташую тут три намети: один для тебе, один для Мойсея і один для Іллі.»
5 Todavía estaba hablando, cuando una nube luminosa los cubrió con su sombra y se oyó una voz que decía desde la nube: «Este es mi Hijo muy querido, en quien tengo puesta mi predilección: escúchenlo».	5 Він говорив іще, аж ось ясна хмара огорнула їх і з хмари стало чути голос: «Це — мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте.»
6 Al oír esto, los discípulos cayeron con el rostro en tierra, llenos de temor.	6 Почувши це, учні впали обличчям до землі й злякались вельми.
7 Jesús se acercó a ellos, y tocándolos, les dijo: «Levántense, no tengan miedo».	7 Ісус же підійшов, доторкнувся до них і каже: «Устаньте, не страхайтеся!»
8 Cuando alzaron los ojos, no vieron a nadie más que a Jesús solo.	8 Підвівши свої очі, вони не бачили нікого крім самого Ісуса.
9 Mientras bajaban del monte, Jesús les ordenó: «No hablen a nadie de esta visión, hasta que el Hijo del hombre resucite de entre los muertos».	9 Коли ж сходили з гори, Ісус наказав їм: «Нікому не розповідайте про це видіння аж поки Син Чоловічий не воскресне з мертвих.»
10 Entonces los discípulos le preguntaron: «¿Por qué dicen los escribas que primero debe venir Elías?».	10 Учні його тоді спитали його: «Чому то книжники кажуть, що спершу Ілля має прибути?»
11 El respondió: «Sí, Elías debe venir a poner en orden todas las cosas;	11 Він відповів їм: «Ілля прийде й усе приведе доладу.
12 pero les aseguro que Elías ya ha venido, y no lo han reconocido, sino que hicieron con él lo que quisieron. Y también harán padecer al Hijo del hombre».	12 Проте, кажу вам, що Ілля вже прийшов, та вони його не пізнали, а вчинили з ним, що хотіли. Так і Син Чоловічий має від них постраждати.»
13 Los discípulos comprendieron entonces que Jesús se refería a Juan el Bautista.	13 І збагнули тоді учні, що він їм говорив про Йоана Христителя.
14 Cuando se reunieron con la multitud se le acercó un hombre y, cayendo de rodillas,	14 Коли ж прийшли до народу, тоді приступив до нього один чоловік і, припавши йому до ніг,
15 le dijo: «Señor, ten piedad de mí hijo, que es epiléptico y está muy mal: frecuentemente cae en el fuego y también en el agua.	15 каже: «Господи, змилуйся над моїм сином, бо він причинний і тяжко нездужає: часто кидається в огонь, часто й у воду.
16 Yo lo llevé a tus discípulos, pero no lo pudieron curar».	16 Я був привів його до твоїх учнів, та вони не могли його зцілити.»
17 Jesús respondió: «¡Generación incrédula y perversa! ¿Hasta cuándo estaré con ustedes? ¿Hasta cuándo tendré que soportarlos? Tráiganmelo aquí».	17 «Роде невірний та розбещений, — відповів Ісус, — доки мені з вами бути? Доки я вас терпітиму? Приведіть мені його сюди!»
18 Jesús increpó al demonio, y este salió del niño, que desde aquel momento, quedó curado.	18 Ісус погрозив йому, і біс вийшов з хлопця; тож видужав юнак тієї ж миті.
19 Los discípulos se acercaron entonces a Jesús y le preguntaron en privado: «¿Por qué nosotros no pudimos expulsarlo?».	19 Тоді підійшли учні до Ісуса насамоті й спитали: «Чому ми не могли його вигнати?»
20 «Porque ustedes tienen poca fe, les dijo. Les aseguro que si tuvieran fe del tamaño de un grano de mostaza, dirían a esta montaña: «Trasládate de aquí a allá», y la montaña se trasladaría; y nada sería imposible para ustedes».	20 Ісус сказав їм: «Через вашу малу віру; бо, істинно кажу вам: Коли матимете віру, як зерно гірчиці, то скажете оцій горі: Перенесися звідси туди — і вона перенесеться; і нічого не буде для вас неможливого.
21 [«En cuanto a esta clase de demonios, no se los puede expulsar sino por medio de la oración y del ayuno»].	21 А щодо цього роду бісів, то його виганяють лише молитвою і постом.»
22 Mientras estaban reunidos en Galilea, Jesús les dijo: «El Hijo del hombre va a ser entregado en manos de los hombres:	22 Як вони зібралися в Галилеї, Ісус мовив до них: «Син Чоловічий має бути виданий у руки людям,
23 lo matarán y al tercer día resucitará». Y ellos quedaron muy apenados.	23 і вони його уб’ють, але третього дня він воскресне». І вони тяжко зажурились.
24 Al llegar a Cafarnaúm, los cobradores del impuesto del Templo se acercaron a Pedro y le preguntaron: «¿El Maestro de ustedes no paga el impuesto?».	24 Коли вони прийшли в Капернаум, підійшли збирачі дидрахми до Петра та й питають: «Чи заплатить ваш учитель дидрахму?»
25 «Sí, lo paga», respondió. Cuando Pedro llegó a la casa, Jesús se adelantó a preguntarle: «¿Qué te parece, Simón? ¿De quiénes perciben los impuestos y las tasas los reyes de la tierra, de sus hijos o de los extraños?».	25 «Так», — каже. І як увійшов до хати, випередив його Ісус, мовивши: «Як тобі, Симоне, здається? Земні царі з кого беруть данину чи податок? Із своїх синів чи з чужих?»
26 Y como Pedro respondió: «De los extraños», Jesús le dijo: «Eso quiere decir que los hijos están exentos.	26 А коли відповів: «З чужих», — Ісус сказав до нього: «Отож, сини вільні.
27 Sin embargo, para no escandalizar a esta gente, ve al lago, echa el anzuelo, toma el primer pez que salga y ábrele la boca. Encontrarás en ella una moneda de plata: tómala, y paga por mí y por ti».	27 Однак, щоб вони нам цього не взяли за зле, піди до моря, закинь вудку, візьми першу, яка попадеться, рибу, і відкрий їй рота: там знайдеш ти статир; візьми його й дай їм за мене й за себе.»