| 1 La Sabiduría es el libro de los preceptos de Dios, y la Ley que subsiste eternamente: los que la retienen, alcanzarán la vida, pero los que la abandona, morirán. | 1 Вона — це книга велінь Божих, закон, що перебуває вічно. Усі ті, які пильнують її, будуть жити; а ті що покидають її, повмирають. |
| 2 Vuélvete, Jacob, y tómala, camina hacia el resplandor, atraído por su luz. | 2 Повернись, Якове, вхопись її; простуй до її блиску, до її світла. |
| 3 No cedas a otro tu gloria, ni tus privilegios a un pueblo extranjero. | 3 Не віддавай іншому своєї слави, своїх пільг — народові чужому! |
| 4 Felices de nosotros, Israel, porque se nos dio a conocer lo que agrada a Dios. | 4 Які ж бо ми, Ізраїлю, щасливі, — бо те, що вгодне Богові, знане нам! |
| 5 ¡Animo, pueblo mío, memorial viviente de Israel! | 5 Бадьорся, мій народе, пропам’ятко Ізраїлів! |
| 6 Ustedes fueron vendidos a las naciones, pero no para ser aniquilados; es por haber excitado la ira de Dios, que fueron entregados a sus enemigos. | 6 Ви були продані народам не на загин, але через те, що прогнівили Бога, вас ворогам віддано. |
| 7 Ustedes irritaron a su Creador, ofreciendo sacrificios a los demonios y no a Dios; | 7 Ви бо роздратували того, хто створив вас, жертвувавши не Богові, а демонам. |
| 8 olvidaron al Dios, eterno, el que los sustenta, y entristecieron a Jerusalén, la que los crió. | 8 Забули того, що годував вас, відвічного Бога, і засмутили Єрусалим, вашу годувальницю. |
| 9 Porque ella, al ver que la ira del Señor se desencadenaba contra ustedes, exclamó: «Escuchen, ciudades vecinas de Sión: Dios me ha enviado un gran dolor. | 9 Бо, бачивши той гнів, який зійшов на вас від Бога, вона мовила: «Послухайте, сусідки Сіону! Навів Бог на мене великий смуток. |
| 10 Yo he visto el cautiverio que el Eterno infligió a mis hijos y a mis hijas. | 10 Я бачила неволю моїх синів і моїх дочок, яку наслав на них Предвічний. |
| 11 Yo los había criado gozosamente y los dejé partir con lágrimas y dolor. | 11 Я з радістю годувала їх, а відпустила із плачем та смутком. |
| 12 Que nadie se alegre al verme viuda y abandonada por muchos. Estoy desolada por los pecados de mis hijos, porque se desviaron de la Ley de Dios: | 12 Ніхто хай не радіє надо мною, що стала удовою, покинутою всіма. З-за гріхів дітей моїх я опустіла, бо відхилились вони від Божого закону; |
| 13 ellos no conocieron sus preceptos, no siguieron los caminos de sus mandamientos ni anduvieron por las sendas de la instrucción, conforme a su justicia. | 13 про його заповіді знати не хотіли, шляхом його велінь не простували, ані стежками навчань не ступали, по його правді. |
| 14 ¡Que vengan las vecinas de Sión, y recuerden el cautiverio que el Eterno infligió a mis hijos y a mis hijas! | 14 Хай прийдуть сусідки Сіону! Згадайте про неволю моїх синів і дочок, яку зіслав на них Предвічний. |
| 15 Porque él hizo venir contra ellos a una nación lejana, una nación insolente, de lengua desconocida, que no respetó al anciano ni tuvo compasión del niño; | 15 Бо він наслав на них народ здалека, народ зухвалий, чужомовний який до старих не має шани, який до дітей милосердя не має; |
| 16 que se llevó a los hijos queridos de la viuda y la dejó desolada, privándola de sus hijas. | 16 який забрав геть улюбленців удовиці і лишив її самітною, без дочок. |
| 17 Y yo ¿cómo podré socorrerlos? | 17 Як мені допомогти вам? |
| 18 El mismo que les infligió esos males los librará de las manos de sus enemigos. | 18 Той, хто попустив на вас оті лиха, визволить вас із рук ворогів ваших. |
| 19 ¡Vayan, hijos, vayan, mientras yo me quedo desolada! | 19 Рушайте, діти, рушайте, а я, полишена, залишуся самотою! |
| 20 Yo me quité el vestido de fiesta, me puse ropa de suplicante y clamaré al Eterno mientras viva. | 20 Я скинула одежу щастя, накинула свою молитовну волосяницю; взиватиму до Вічного по всі дні мої. |
| 21 ¡Animo, hijos, clamen a Dios, y él los librará de la tiranía y del poder de sus enemigos! | 21 Бадьортеся, діти, закликайте до Бога! Він визволить вас від насильства, від рук ворожих. |
| 22 Porque yo espero que el Eterno les dará la salvación, y el Santo me ha llenado de alegría por la misericordia que pronto les llegará del Eterno, su Salvador. | 22 Бо я сподіваюсь від Предвічного для вас рятунку, і прийде мені радість від Святого через ту милость, що надійде вам незабаром від Предвічного, вашого Спасителя. |
| 23 Yo los dejé partir con dolor y lágrimas, pero Dios los hará volver a mí, con gozo y alegría para siempre. | 23 Я випровадила вас із смутком та сльозами, та Бог мені вас, із радістю і веселощами, поверне назавжди. |
| 24 Así como ahora las ciudades vecinas de Sión están viendo el cautiverio de ustedes, así verán pronto la salvación que les llegará de Dios, con la gran gloria y el esplendor del Eterno. | 24 Бо як нині сусідки Сіону бачать полон ваш, так узріють вони незабаром, зіслане Богом, спасіння, яке прийде до вас із славою великою та Вічного блиском. |
| 25 Hijos, soporten con paciencia la ira que les ha sobrevenido de parte de Dios. Tu enemigo te ha perseguido, pero pronto verás su ruina y pondrás tu pie sobre su cuello. | 25 Мої діти, терпляче переносіте гнів, що прийшов на вас від Бога. Переслідував тебе ворог твій, але ти скоро його загибель побачиш і на карк йому наступиш. |
| 26 Mis tiernos hijos han recorrido ásperos caminos, fueron llevados como un rebaño arrebatado por el enemigo. | 26 Мої ніжні діти ходили дорогами тряскими, їх ухоплено, неначе череду, яку ворог забирає. |
| 27 ¡Animo, hijos, clamen a Dios, porque aquel que los castigó se acordará de ustedes! | 27 Бадьортеся, дітки, закликайте до Бога, бо той, хто попустив на вас це лихо, про вас згадає! |
| 28 Ya que el único pensamiento de ustedes ha sido apartarse de Dios, una vez convertidos, búsquenlo con un empeño diez veces mayor. | 28 А що ваша думка була звернена на те, щоб блукати геть від Бога, то, навернувшись, удесятеро більш його шукайте. |
| 29 Porque el que atrajo sobre ustedes estos males les traerá, junto con su salvación, la eterna alegría». | 29 Бо той, хто попустив на вас нещастя, поверне вам спасіння й радість вічну.» |
| 30 ¡Animo, Jerusalén! El que te dio un nombre te consolará. | 30 Бадьорся, Єрусалиме, бо той, хто тобі дав ім’я, тебе потішить. |
| 31 ¡Ay de los que te maltrataron y se alegraron de tu caída! | 31 Горе тим, які тебе утискали і раділи твоїм падінням! |
| 32 ¡Ay de las ciudades que esclavizaron a tus hijos, ay de aquella que recibió a tus hijos! | 32 Горе містам, яким служили твої діти! Горе місту, яке твоїх синів узяло в полон! |
| 33 Porque así como ella se alegró de tu caída y se regocijó por tu ruina, así se afligirá por su propia desolación. | 33 Бо як воно раділо твоїм падінням і веселилось твоїм занепадом, так буде сумувати над власним запустінням. |
| 34 Yo le quitaré su alegría de ciudad populosa, y su jactancia se convertirá en duelo. | 34 Я заберу в нього радість велелюдного міста, і його бундючність обернеться на смуток. |
| 35 Caerá fuego sobre ella de parte del Eterno durante muchos días, y será morada de los demonios por muy largo tiempo. | 35 Вічного вогонь опаде його багатоденне, демони житимуть у ньому довгочасно. |
| 36 Mira hacia el Oriente, Jerusalén, y contempla la alegría que te viene de Dios. | 36 Поглянь на схід, Єрусалиме, подивися на радість, що йде тобі від Бога! |
| 37 Ahí llegan tus hijos, los que habías visto partir; llegan reunidos desde el oriente al occidente por la palabra del Santo, llenos de gozo por la gloria de Dios. | 37 Ось бо повертаються твої сини, яких ти була відпустила. Повертаються громадою зі сходу на захід, на веління Святого, радіючи Божого славою. |
