Sabiduría 11

EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS	Біблія
1 Ella hizo prosperar sus empresas gracias a un santo profeta.	1 Ти вивела через святого пророка їхні діла на добре.
2 Ellos atravesaron un desierto inhabitable y levantaron sus carpas en lugares intransitados;	2 Вони пройшли через безлюдну пустиню і і в місцях неприступних намети розіп’яли.
3 enfrentaron a sus enemigos y rechazaron a sus adversarios.	3 Стали проти ворогів і противників відбили.
4 Cuando estaban sedientos, te invocaron, y una roca escarpada les dio agua, una dura piedra les calmó la sed.	4 У своїй спразі вони до тебе візвал | і з стрімкої скелі дана їм була ода, | і лік на згагу з каміння твердого.
5 Así, lo mismo que sirvió de castigo a sus enemigos fue para ellos un beneficio en sus dificultades.	5 І те, чим вороги їхні були покарані, | вийшло їм надобре в їхній скруті.
6 En lugar de la vertiente perenne de un río, enturbiado por una mezcla de sangre y barro,	6 Замість постійних джерел ріки, | що, кари ради за наказ дітей убивати,
7 como castigo por un decreto infanticida, les diste, contra toda esperanza, un agua abundante,	7 скаламутилась брудною кров’ю, | ти дав їм несподівано води подостатком,
8 mostrándoles por la sed que soportaron entonces cómo habías castigado a sus adversarios.	8 унаочнивши тогочасною спрагою, | як ти скарав противників.
9 Por la prueba a que fueron sometidos, aunque eran corregidos con misericordia, comprendieron los tormentos que soportaban los impíos, al ser juzgados con ira.	9 Бо на власному досвіді, хоч і покарання їхнє було милосердне, | вони дізнались, як мучилися безбожні, засуджені суворо.
10 Porque a ellos los probaste como un padre que reprende, pero a los otros los sentenciaste como un rey implacable que condena.	10 Цих ти випробував як батько, що остерігає, | а тих карав як суворий цар, що засуджує.
11 Y tanto lejos como cerca de los tuyos, estaban igualmente atribulados,	11 Чи близько, чи далеко — вони мучились однаково.
12 ya que una doble tristeza se apoderó de ellos y gimieron al recordar el pasado:	12 Бо подвійний огорнув їх смуток, | і, зідхавши, вони споминали минуле:
13 cuando comprendieron que lo que a ellos los castigaba había sido un beneficio para los otros, sintieron la mano del Señor.	13 довідались бо, що їхніми карами | інші були ущасливлені, | тож вбачали вони в тому Господа.
14 Al que antes habían hecho exponer al peligro, y luego rechazaron con desprecio, lo admiraron al final de los acontecimientos, admiraron al que antes habían abandonado en las aguas después de sufrir una sed muy diferente a la de los justos.	14 Того ж, що його колись виставили на наругу й, викинувши, | відцурались, — при кінці подій подивляли, | зазнавши спраги не тієї, що праведні.
15 A causa de sus insensatos e injustos pensamientos, que los extraviaban hasta hacerles rendir culto a reptiles irracionales y a insectos despreciables, tú les enviaste como castigo una multitud de animales irracionales,	15 За їхні думки безглузді, ледачі, | якими зведені з пуття, вони гадюкам безрозумним | та тваринам мізерним честь віддавали, | зіслав ти на них як кару силу тварин нерозумних,
16 para que comprendieran que uno es castigado con lo mismo que le sirve para pecar.	16 щоб знали, що чим хто грішить, тим і карається.
17 Ya que tu mano omnipotente, aquella que creó el mundo de una materia informe bien podía enviar contra ellos una multitud de osos o de leones feroces,	17 Твоїй бо руці всемогутній, | яка створила світ із безформної маси, | не було затяжко наслати на них | силу ведмедів або грізних левів,
18 o fieras desconocidas creadas expresamente, llenas de furor, que exhalaran un aliento de fuego, despidieran un humo nauseabundo, o lanzaran de sus ojos terribles rayos:	18 або звірів новостворених, прелютих, незнаних, | чи таких, що вогнем дишуть, | чи таких, що люто бухають смердючим димом, | чи ще таких, що з очей страшними іскрами сиплють.
19 animales capaces, no sólo de destruirlos de un zarpazo, sino de hacerlos perecer con su aspecto terrorífico.	19 Таких, що не тільки їхня шкідливість могла б погубити, | але й самий їхній страшний вигляд міг би вмертвити;
20 Aún sin esto, ellos podían ser derribados de un soplo, perseguidos por la Justicia, barridos por el soplo de tu poder. Pero tú lo has dispuesto todo con medida, número y peso.	20 ба й без них, від подуву одного, вони могли б упасти, | переслідувані твоєю справедливістю | і зметені подихом твоїм могутнім, | — але ти все впорядкував у міру, рахубу й вагу.
21 Tu inmenso poder está siempre a tu disposición, ¿y quién puede resistir a la fuerza de tu brazo?	21 Бо виявити велику твою силу ти завжди спроможен, | та й хто міг би встрятись потузі рамена твого?
22 El mundo entero es delante de ti como un grano de polvo que apenas inclina la balanza, como una gota de rocío matinal que cae sobre la tierra.	22 Немов та порошина на вазі, ввесь світ перед тобою, | наче роси крапля, що вранці падає на землю.
23 Tú te compadeces de todos, porque todo lo puedes, y apartas los ojos de los pecados de los hombres para que ellos se conviertan.	23 Ти милуєш усіх, бо ти все можеш, | і не зважаєш на гріхи людські, щоб дати їм можливість покаяння.
24 Tú amas todo lo que existe y no aborreces nada de lo que has hecho, porque si hubieras odiado algo, no lo habrías creado.	24 Ти любиш усе, що існує, | і не бридишся нічим з того, що сотворив; | бо якби ти щось ненавидів, то й не витворив би.
25 ¿Cómo podría subsistir una cosa si tú no quisieras? ¿Cómo se conservaría si no la hubieras llamado?	25 Як же щось могло б продовжувати існування, якби ти його не забажав був? | Або як би щось могло зберегтися, | коли б ти його (до існування) не покликав?
26 Pero tú eres indulgente con todos, ya que todo es tuyo, Señor que amas la vida,	26 Та ти щадиш усе, бо воно — твоє, Господи життєлюбний.