Eclesiastés/Qohelet 12

EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS	Біблія
1 Acuérdate de tu Creador en los días de tu juventud, antes que lleguen los días penosos y vengan los años en los que dirás: «No encuentro en ellos ningún placer»;	1 Пам’ятай про твого Творця у дні твоєї молодости, перше, ніж лихі дні прийдуть і роки настануть, що про них скажеш: Вони мені не довподоби;
2 antes que se oscurezcan el sol y la luz, la luna y las estrellas, y vuelvan las nubes cargadas de lluvia.	2 перш, ніж померкне сонце й світло, місяць і зорі, і насунуть по дощі знов хмари;
3 En aquel día temblarán los guardianes de la casa y se encorvarán los hombres vigorosos; se detendrán las moledoras, que ya serán pocas, y se oscurecerán las que miran por las ventanas;	3 тоді, як затремтять сторожі дому, і позгинаються мужі хоробрі, і ті, що мелють, кинуть молоти, бо їх мало, і потемніють ті, що виглядають у вікна,
4 se cerrarán las puertas de la calle, mientras declina el ruido del molino; cesará el canto de los pájaros y enmudecerán las que entonan canciones.	4 і зачиняться на вулицю двері, і притихнуть жорна; замовкне голос пташки, і припиняться пісні;
5 Entonces se temerán las cuestas empinadas y los terrores acecharán por el camino. El almendro estará florecido, se pondrá pesada la langosta y la alcaparra perderá su eficacia. Porque el hombre se va a su morada eterna, mientras las plañideras rondan por la calle.	5 коли здійматись угору буде страшно, ба й на дорогу буде лячно вийти; і дерево цвістиме мигдалеве, і сарана стане тяжкою, і каперс висиплеться, — бо людина відходить до своєї вічної домівки, і плакальники вже по вулиці вештаються;
6 Sí, acuérdate de él antes que se corte la hebra de plata y se quiebre la ampolla de oro, antes que se haga pedazos el cántaro en la fuente y se rompa la cuerda del aljibe;	6 перш, ніж порветься срібна нитка, і золота плящинка розіб’ється, і трісне глечик над водою, колесо поломиться коло криниці,
7 antes que el polvo vuelva a la tierra, como lo que es, y el aliento vuelva a Dios, porque es él quien lo dio.	7 і порох повернеться у землю, звідки взявся, а дух відійде до Бога, що його він дав.
8 ¡Vanidad, pura vanidad!, dice Cohélet. ¡Nada más que vanidad!	8 Марнота марнот, каже Когелет, геть усе марнота.
9 Cohélet, además de ser sabio, también enseñó la ciencia al pueblo; él pesó, examinó y ajustó numerosos proverbios.	9 Та опріч того, що Когелет був мудрий, він навчав ще й людей знання; він зважив, дослідив і уклав багато приповісток.
10 Cohélet trató de encontrar sentencias agradables y escribió exactamente palabras verdaderas	10 Когелет старався дібрати вирази гарні, й вірно списав слова правди.
11 Los dichos de los sabios son como aguijones y las colecciones de sentencias, como mojones bien plantados, dones de un solo pastor.	11 Слова мудрих — як остроги, як гострі цвяхи; їх дав тільки один пастух.
12 Una advertencia más, hijo mío: multiplicar los libros es una cosa interminable y estudiar demasiado deja el cuerpo exhausto.	12 Що понад це, мій сину, ось тобі осторога: писанню численних книг кінця немає, а багато науки втомлює тіло.
13 En conclusión: una vez oído todo esto, teme al Señor y observa sus mandamientos, porque esto es todo para el hombre.	13 Кінець усьому, що чути було, такий: Бога бійся і заповідей його пильнуй, бо в цьому вся людина.
14 Dios llevará a juicio todas las obras, aun loa que está escondido, sea bueno o malo.	14 Усі бо діла Бог приведе на суд: усе, що тайне, чи воно добре, чи лихе.