Évangile selon Matthieu 26

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Après avoir terminé tous ces discours, Jésus dit à ses disciples:	1 Якже Ісус скінчив усі ці слова, сказав до своїх учнів:
2 "Vous savez que dans deux jours c’est la Pâque; le Fils de l’Homme sera livré pour être mis en croix.”	2 «Ви знаєте, що через два дні буде Пасха й Син Чоловічий буде виданий на розп’яття.»
3 Au même moment les chefs des prêtres et les Anciens du peuple se réunissaient à la résidence du Grand Prêtre, qui s’appelait Caïphe.	3 Тоді зібралися первосвященики і старші народу в палаці первосвященика, що звався Каяфа,
4 Là ils se mirent d’accord pour s’emparer de Jésus dans un coup monté et pour le mettre à mort.	4 і радились, як би то підступом схопити Ісуса й убити.
5 Mais ils disaient: "Pas durant la fête, car le peuple pourrait s’agiter.”
6 Tandis que Jésus était à Béthanie dans la maison de Simon le lépreux,	6 І от коли Ісус був у Витанії в домі Симона прокаженого,
7 une femme s’approcha de lui. Elle apportait un vase d’albâtre avec du parfum de myrrhe de grande valeur, et elle répandit le parfum sur sa tête pendant qu’il était allongé avec les invités.	7 підійшла до нього одна жінка з алябастровою плящиною, повною вельми дорогого мира, і вилляла його йому на голову, як він сидів при столі.
8 En voyant cela les disciples s’indignèrent: "Pourquoi ce gâchis?	8 Побачивши це учні, нарікали й казали: «Навіщо таке марнотратство?
9 On aurait pu vendre ce parfum très cher et donner l’argent aux pauvres.”	9 Це можна б було дорого продати й — дати бідним!»
10 Mais Jésus s’en aperçoit et il leur dit: "Pourquoi cherchez-vous des ennuis à cette femme? Ce qu’elle vient de faire pour moi est une bonne œuvre.	10 Ісус зауважив це й сказав їм: «Чому ви докучаєте цій жінці? Вона зробила добре діло для мене.
11 Des pauvres, vous en avez toujours avec vous, mais moi vous ne m’aurez pas toujours.	11 Завжди бо бідних маєте з собою; мене ж не завжди маєте.
12 Elle préparait déjà ma sépulture quand elle a versé sur mon corps ce parfum de myrrhe.	12 Виливши це миро на моє тіло, вона вчинила те на похорон мій.
13 “En vérité je vous le dis, partout où cet Évangile sera proclamé, dans le monde entier, on dira aussi ce qu’elle a fait et on se souviendra d’elle.”	13 Істинно кажу вам: Де тільки буде проповідуватись ця Євангелія по всьому світі, оповідатиметься і про те, що вона зробила, їй на спомин.»
14 À ce moment l’un des Douze, qui s’appelait Judas Iscariote, alla trouver les chefs des prêtres	14 Тоді один із дванадцятьох, що звався Юда Іскаріотський, подався до первосвящеників
15 et leur dit: "Combien me donnerez-vous pour que je vous le livre?” Ils lui donnèrent trente pièces d’argent,	15 і каже: «Що хочете мені дати, і я вам його видам?» Ті відважили йому тридцять срібняків.
16 et dès lors il chercha l’occasion de le livrer.	16 І з того часу він шукав доброї нагоди, щоб його видати.
17 Le premier jour des Pains sans Levain, les disciples vinrent demander à Jésus: "Où mangeras-tu la Pâque? Où veux-tu que nous la préparions?”	17 Першого дня Опрісноків приступили учні до Ісуса й питають: «Де хочеш, щоб ми приготовили тобі їсти Пасху?»
18 Il leur dit: "Allez à la ville, chez un tel, et dites-lui: Le Maître te fait dire: Mon heure est proche, je veux faire la Pâque chez toi avec mes disciples.”	18 Він відповів їм: «Ідіть до такого ось одного в місто й скажіть йому: Учитель каже: Час мій близько, тож у тебе споряджу Пасху з учнями моїми.»
19 Les disciples firent comme Jésus l’avait ordonné et ils préparèrent la Pâque.	19 Учні зробили так, як їм звелів Ісус, і приготовили Пасху.
20 Le soir venu, Jésus se mit à table avec les Douze et,	20 Коли ж настав вечір, сів він до столу з дванадцятьма учнями,
21 pendant qu’ils mangeaient, il leur dit: "En vérité je vous le dis, l’un de vous va me livrer.”	21 і коли вони їли, він промовив: «Істинно, кажу вам: Один з вас мене зрадить.»
22 Ils en étaient profondément peinés et chacun se mit à lui demander: "Ce serait moi, Seigneur?”	22 Засмучені глибоко, почали кожний з них запитувати його: «Чи то часом не я, Господи?»
23 Et lui leur dit: "La main du traître était avec la mienne, prenant du même plat!	23 Він відповів: «Хто вклав зо мною руку в миску, той мене зрадить.
24 Le Fils de l’Homme s’en va comme l’Écriture le dit de lui, mais malheur à cet homme par qui le Fils de l’Homme est livré. Il vaudrait mieux pour lui qu’il ne soit pas né.”	24 Син Чоловічий іде, як написано про нього, та горе тому чоловікові, що зрадить Сина Чоловічого! Ліпше було б тому чоловікові не народитись!»
25 Judas prit également la parole: "Ce serait moi, Seigneur?” Et Jésus répondit: "Tu l’as dit.”	25 А Юда, зрадник його, і собі озвався: «Чи то часом не я, Учителю?» Каже Ісус до нього: «Ти мовив.»
26 Pendant qu’ils mangeaient, Jésus prit du pain, prononça une bénédiction et le rompit. Puis il le donna aux disciples en disant: "Prenez et mangez, ceci est mon corps.”	26 Якже вони їли, Ісус узяв хліб, поблагословив, розламав і дав учням, кажучи: «Беріть, їжте: це моє тіло.»
27 Ensuite il prit la coupe, il rendit grâce et la leur donna en disant: "Buvez-en tous;	27 Потім узяв чашу, воздав хвалу і подав їм, кажучи: «Пийте з неї всі,
28 ceci est mon sang, le sang de l’alliance, qui est versé pour une multitude, pour le pardon des péchés.	28 бо це кров моя (Нового) Завіту, яка за багатьох проливається на відпущення гріхів.
29 “Maintenant je vous le dis: je ne boirai plus de ce produit de la vigne jusqu’au jour où, avec vous, je boirai le vin nouveau dans le Royaume de mon Père.”	29 Кажу вам: Не питиму віднині з цього виноградного плоду аж до дня того, як питиму його новим з вами в Царстві Отця мого.»
30 Après cela ils chantèrent les hymnes et partirent vers le mont des Oliviers.	30 І відспівавши, вийшли вони на Оливну гору.
31 Alors Jésus leur dit: "Cette nuit vous allez tous chuter à cause de moi. Car il est écrit: Je frapperai le pasteur et les brebis du troupeau seront dispersées.	31 Тоді Ісус сказав їм: «Усі ви зневіритесь у мені цієї ночі. Написано бо: Ударю пастиря, і розбіжаться вівці стада.
32 Mais quand je me relèverai, j’irai vous attendre en Galilée.”	32 А після мого воскресіння я випереджу вас у Галилеї.»
33 Pierre lui dit: "Même si tous tombent et abandonnent, moi jamais!”	33 Озвався тоді Петро й каже йому: «Навіть якби всі зневірились у тобі, я не зневірюся ніколи.»
34 Jésus répond: "En vérité je te le dis, cette nuit même, avant que le coq ne chante, tu m’auras renié trois fois.”	34 Ісус же мовив до нього: «Істинно кажу тобі: Цієї ще ночі, перше, ніж заспіває півень, ти тричі мене відречешся.»
35 Mais Pierre continue: "Même s’il me fallait mourir avec toi, je ne te renierais pas.” Et tous les disciples disent la même chose.	35 Каже йому Петро: «Навіть якби я мав з тобою вмерти, не відречуся тебе!» Так само мовили всі учні.
36 Après cela Jésus arrive avec eux à une propriété appelée Gethsémani et il dit aux disciples: "Asseyez-vous ici pendant que j’irai prier là-bas.”	36 Тоді Ісус приходить з ними на місце, зване Гетсиманія, і каже до учнів: «Посидьте тут, поки піду та помолюся там.»
37 Jésus prend avec lui Pierre et les deux fils de Zébédée, et il commence à être envahi par la tristesse et l’angoisse.	37 І взяв Петра з собою і двох синів Заведея, і почав скорбіти та тужити.
38 Il leur dit: "Mon âme est triste à en mourir. Restez ici et veillez avec moi.”	38 Тоді сказав їм: «Смуток у мене на душі — аж до смерти! Зостаньтеся тут і чувайте зо мною.»
39 Puis il s’éloigne un peu et se prosterne face contre terre pour prier, disant: "Mon Père, si c’est possible, que cette coupe s’éloigne de moi. Cependant, non pas comme je veux, mais comme tu veux.”	39 І пройшовши трохи далі, упав обличчям додолу, молившися і промовляючи: «Отче мій, якщо можливо, нехай мине ця чаша мене. Однак не як я бажаю, лише — як ти.»
40 Jésus vient alors vers les disciples et les trouve endormis; il dit à Pierre: "Vous n’avez donc pas été capables de rester une heure éveillés avec moi.	40 Повернувся він до учнів і, знайшовши їх заснулими, каже до Петра: «Отож і однієї години не спромоглися чувати зо мною?
41 Veillez et priez pour ne pas être pris dans la tentation. Car l’esprit est généreux, mais la chair est faible.”	41 Чувайте й моліться, щоб не ввійшли у спокусу, бо дух бадьорий, але тіло немічне.»
42 De nouveau Jésus s’éloigne et il prie une deuxième fois: "Mon Père, si cette coupe ne peut passer sans que je la boive, que ta volonté soit faite!”	42 Знову, вдруге, відійшов він і почав молитися: «Отче мій, коли ця чаша не може минути, щоб я її не пив, хай буде твоя воля!»
43 Il revient et les trouve encore endormis: leurs yeux étaient lourds de sommeil.	43 І, повернувшися, знову знайшов, що вони спали, бо очі в них були отяжілі.
44 Alors il les laisse, et une troisième fois il répète la même prière.	44 Залишив він їх, пішов знову й почав молитись утретє, повторюючи ті самі слова.
45 Lorsqu’il revient vers les disciples il leur dit: "C’est bien le moment de dormir et de vous reposer! L’heure est venue, et le Fils de l’Homme va être livré entre les mains des pécheurs.	45 Потім повернувся до учнів і каже до них: «Спіть собі й відпочивайте; наблизилась уже година, і Син Чоловічий буде виданий грішникам у руки.
46 Levez-vous, allons! Celui qui me trahit est déjà là.”	46 Уставайте, ходімо! Ось наблизився мій зрадник.»
47 Jésus parlait encore lorsque arriva Judas, l’un des Douze, et avec lui les gens des chefs des prêtres et des Anciens du peuple, toute une troupe armée d’épées et de gourdins.	47 Він говорив ще, як надійшов Юда, один з дванадцятьох, а з ним і сила народу з мечами та дрючками — від первосвящеників та старших народу.
48 Celui qui le trahissait leur avait donné un signe: "C’est celui que j’embrasserai. Arrêtez-le.”	48 Зрадник його дав їм знак, мовивши: «Кого я поцілую, це він, беріть його.»
49 Aussitôt il approcha de Jésus et lui dit: "Salut, maître.” Et il l’embrassa.	49 І відразу ж підійшов він до Ісуса й каже: «Радуйся, мій Учителю!» — та й поцілував його.
50 Jésus lui dit: "Ami, fais donc ce qui t’amène.” Alors ils mirent la main sur lui et l’arrêtèrent	50 Тоді питає його Ісус: «Чого прийшов єси, друже?!» — І зараз ті приступили, наклали на Ісуса руки і схопили його.
51 À ce moment, un de ceux qui étaient avec Jésus tira son épée, frappa le serviteur du Grand Prêtre et lui coupa l’oreille.	51 Аж тут один із тих, що були з Ісусом, простягнув руку, вихопив свого меча й, ударивши. слугу первосвященика, відтяв йому вухо.
52 Alors Jésus lui dit: "Remets ton épée à sa place. Tous ceux qui prennent l’épée périssent par l’épée.	52 Тоді Ісус сказав до нього: «Вклади твій меч назад до піхви: всі бо, що за меч беруться, від меча загинуть.
53 Crois-tu que je ne pourrais pas faire appel à mon Père et il m’enverrait sur-le-champ douze légions d’anges?	53 Чи гадаєш, що я не міг би попросити Отця мого, і він зараз же не дав би мені більш як дванадцять легіонів ангелів?
54 Si les Écritures disent que cela doit être, ne doivent-elles pas s’accomplir?”	54 Як же то збулися б Писання, що воно так мусить статися?»
55 À ce moment Jésus dit à la foule: "Pour m’arrêter vous êtes venus avec épées et gourdins, comme si j’étais un brigand! Tous les jours pourtant j’allais m’asseoir dans le Temple pour y enseigner, et vous ne m’avez pas arrêté!
56 Mais tout cela s’est fait de façon que s’accomplissent les écrits prophétiques.” À ce moment-là tous les disciples l’abandonnèrent et s’enfuirent.	56 Та все це сталося, щоб збулися Писання пророків.» Тоді всі учні залишили його й повтікали.
57 Ceux qui avaient arrêté Jésus l’amenèrent chez le Grand Prêtre Caïphe. Là se réunirent les maîtres de la Loi et les Anciens.	57 Ті, що схопили Ісуса, повели його до первосвященика Каяфи, де зібралися книжники та старші.
58 Pierre avait suivi de loin, jusqu’à la résidence du Grand Prêtre; il entra et s’assit avec les hommes de la police du Temple pour voir la fin.	58 Петро ж ішов слідом за ним оподалік, аж до палацу первосвященика й, увійшовши до середини, сів із слугами, щоб побачити, чим воно скінчиться.
59 Les chefs des prêtres et tout le conseil du Sanhédrin cherchaient un faux témoignage pour condamner Jésus à mort.	59 Первосвященики та ввесь синедріон шукали ложного свідоцтва на Ісуса, щоб його вбити,
60 Plusieurs faux témoins se présentèrent, mais on ne trouva rien. Voici pourtant que deux se présentent	60 і не знайшли, дарма, що було з’явилось багато ложних свідків. Нарешті прийшло двоє
61 et déclarent: "Cet homme a dit: Je suis capable de détruire le Temple de Dieu et de le rebâtir en trois jours.”	61 і кажуть: «Цей сказав: Я можу зруйнувати храм Божий і за три дні його відбудувати.»
62 Alors le Grand Prêtre se lève et lui demande: "Tu ne réponds rien? Quelle est cette histoire dont ils t’accusent?”	62 Тут підвівся первосвященик і сказав до нього: «Нічого не заперечуєш, що вони на тебе свідчать?»
63 Mais Jésus gardait le silence. Alors le Grand Prêtre lui dit: "Au nom du Dieu vivant, je t’ordonne de nous dire si tu es le Messie, le Fils de Dieu.”	63 Але Ісус мовчав. Первосвященик каже до нього: «Заклинаю тебе живим Богом, щоб ти сказав нам, чи ти Христос, син Божий.»
64 Et Jésus répond: "Tu l’as dit! Et j’ajoute que dès maintenant vous verrez le Fils de l’Homme siéger à la droite du Tout-Puissant et venir sur les nuées du ciel.”	64 Тоді Ісус сказав до нього: «Ти мовив. Тільки ж кажу вам: Віднині ви побачите Чоловічого Сина, який сидітиме праворуч Всемогутнього й ітиме на небесних хмарах.»
65 Aussitôt le Grand Prêtre déchire ses vêtements en disant: "Il a blasphémé! Qu’avons-nous à faire de témoins? Vous venez d’entendre le blasphème.	65 Тоді первосвященик роздер свою одежу і заявляє: «Він сказав богохульство! Нащо нам ще свідків? Оце ж ви щойно чули богохульство!
66 Quel est votre avis?” Ils répondent: "Il mérite la mort!”	66 Як вам здається?» Ті відповіли; «Він — винен смерти.»
67 À ce moment on commence à le gifler et à lui cracher à la figure; d’autres le frappent	67 Тоді вони почали плювати йому в обличчя та бити кулаками; інші ж били його в обличчя
68 en disant: "Messie, fais le prophète, dis-nous qui t’a frappé!”	68 і промовляли: «Проречи нам, Христе, хто тебе вдарив?»
69 Pierre était toujours assis dehors dans la cour. Or voici qu’une petite servante s’approche et lui dit: "Toi aussi, tu étais avec Jésus le Galiléen.”	69 Петро ж сидів надворі. Аж тут одна служниця підійшла до нього й каже: «І ти був з Ісусом Галилеєм.»
70 Mais lui le nie devant tout le monde et il répond: "Je ne sais pas ce que tu veux dire.”	70 Але той перед усіма відрікся і заявив: «Не знаю, що таке говориш.»
71 Comme il se rapproche de la porte pour sortir, une autre le voit et dit à ceux qui sont là: "Il accompagnait Jésus, le Nazaréen.”	71 Коли ж: він вийшов до воріт, уздріла його інша й каже до тих, що там були: «Цей був з Ісусом з Назарету.»
72 De nouveau Pierre nie et même il jure: "Je ne connais pas cet homme!”	72 Він знову, клявшися, відрікся: «Не знаю я цього чоловіка.»
73 Un peu plus tard ceux qui sont présents disent à Pierre: "Tu es sûrement l’un des leurs, tu as bien l’accent de là-bas.”	73 Десь трохи згодом приступили ті, що там стояли, і заговорили до Петра: «Ти таки справді один з них, бо й твоя вимова тебе виявляє.»
74 Mais lui commence à lancer des malédictions et à jurer: "Je ne connais pas cet homme!” Presque aussitôt un coq chante	74 Тоді Петро почав клястися та божитися: «Не знаю я цього чоловіка.» І враз заспівав півень.
75 et Pierre se rappelle le mot que Jésus lui a dit: "Avant que le coq ne chante, tu m’auras renié trois fois.” Alors il sort et il pleure amèrement.	75 І Петро згадав те слово, що Ісус сказав був: «Раніше, ніж півень заспіває, ти тричі зречешся мене.» І вийшовши звідтіль, заплакав гірко.