Deuxième livre des Macchabées 3

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Au temps où les habitants de la Ville Sainte connaissaient une véritable paix, en un temps où les lois étaient scrupuleusement observées grâce à la piété du grand prêtre Onias qui détestait le mal,	1 Тоді, коли правління у святому місті відбувалось у повному мирі й закони, завдяки благочестю та ненависті до зла в первосвященика Онії, береглись якнайкраще,
2 il arrivait que les rois eux-mêmes honorent le Saint Lieu et ornent le Temple de dons magnifiques.	2 траплялось, що й самі царі шанували храм і прославляли святиню найкращими дарами;
3 C’est ainsi que Séleucus roi d’Asie assurait par ses revenus personnels toutes les dépenses nécessaires au service des sacrifices.	3 тож і Селевк, цар Азії, давав з власних прибутків усе, що було конечне для видатків на богослужебні жертви.
4 Mais il arriva qu’un certain Simon, de la tribu de Benjamin, qui était administrateur du Temple, entra en conflit avec le grand prêtre au sujet de la police des marchés de la ville.	4 Та якийсь Симон з покоління Веніямина, наставник храму, не погодився з первосвящеником щодо управи ринку в місті,
5 Comme il n’arrivait pas à imposer son point de vue à Onias, il alla trouver Apollonius fils de Thraséos, qui était à cette époque le gouverneur de Cœlé-Syrie et de Phénicie.	5 а не мігши Онію подолати, подався на зустріч з Аполлонієм з Тарсу, під цю пору правителем Келесирії та Фінікії,
6 Il lui raconta que le trésor de Jérusalem contenait des sommes énormes, une quantité incroyable de richesses qui n’avaient pas de rapport avec les dépenses nécessaires pour les sacrifices: il serait donc possible de faire passer tout ce trésor dans les mains du roi.	6 і оповів, що скарбниця в Єрусалимі повна нечуваних багатств, що там сила грошей була незліченна та що не всі вони були призначені на жертви, тож цареві можна б їх узяти в руки.
7 Au cours d’une rencontre avec le roi, Apollonius lui parla des richesses qu’on lui avait signalées et le roi choisit Héliodore, qui était à la tête des affaires de l’État; il l’envoya avec l’ordre de confisquer toutes les richesses dont on avait parlé.	7 В розмові з царем, Аполлоній розповів йому про багатства, про які йому донесено, і цар вибрав Геліодора, свого першого намісника, і вислав його з наказом забрати вищезгадані багатства.
8 Aussitôt Héliodore se mit en route sous prétexte d’inspecter les villes de Cœlé-Syrie et de Phénicie, mais en fait pour exécuter l’ordre du roi.	8 Геліодор вирушив негайно в дорогу, буцімто щоб навідатися до міст Келесирії та Фінікії, в дійсності ж, щоб виконати намір царський.
9 Arrivé à Jérusalem, Héliodore fut reçu amicalement par le grand prêtre et par la ville. Il raconta alors ce qu’on lui avait dit, il dévoila le but de sa visite et demanda si tout cela était exact.	9 Прибувши в Єрусалим, де його первосвященик міста прийняв доброзичливо, він, Геліодор, сказав про те, що було йому об’явлено, та й заявив причину, з-за якої прийшов, ще й спитав, чи воно справді так і є.
10 Le grand prêtre lui expliqua que le trésor contenait les dépôts des veuves et des orphelins,	10 Первосвященик же пояснив йому, що то були вклади вдів і сиріт;
11 qu’une partie appartenait à Hyrcan fils de Tobiyas, un homme très important, mais que contrairement aux mensonges de Simon, cet homme impie, le trésor se réduisait à 400 talents d’argent et 200 talents d’or.	11 дещо належало Гірканові, синові Товії, дуже знатному мужеві; що воно не було так, як, говоривши неправду, повідав був нечестивий Симон; що всього було 400 талантів срібла й 200 талантів золота;
12 Il était d’autre part impossible de dépouiller ceux qui avaient mis leur confiance dans la sainteté de ce lieu et dans la majesté intouchable d’un temple vénéré dans tout l’univers.	12 і що, нарешті, аж ніяк не можна було робити кривди тим, хто звірилися на святість місця, на велич і недоторканість храму, вшановуваного в цілому світі.
13 Mais Héliodore, en vertu des ordres qu’il avait reçus du roi, soutenait que de toute façon cet argent devait être confisqué au profit du trésor royal.	13 Але Геліодор відповів, що, силою даного йому наказу царського, ці багатства мали бути конечно перевезені в царську скарбницю.
14 Au jour qu’il avait fixé pour entrer dans la salle du trésor et pour faire le compte de toutes ces richesses, la ville entière était retournée.	14 Коли ж у призначений день він увійшов, щоб оглянути багатства, по всьому місті зчинилося велике занепокоєння.
15 Les prêtres s’étaient prosternés devant l’autel, revêtus de leurs habits sacerdotaux; ils invoquaient le Ciel qui avait donné la loi sur les dépôts, ils lui demandaient de conserver ces biens intacts à ceux qui les avaient déposés.	15 Тоді священики у священичих одежах, припавши до землі перед вівтарем, благали Небо, що встановило закони про вклади, щоб зберегло їх цілими для тих, що дали їх на схов.
16 En voyant le visage du grand prêtre on était bouleversé, car son visage défait, sa pâleur, montraient bien l’angoisse de son âme.	16 Хто споглядав на обличчя первосвященика, то в того серце краялося від болю: вид бо його й змінений колір виявляли душевний біль.
17 Il était pris d’une frayeur qui faisait trembler tout son corps, et tous étaient témoins de la souffrance qu’il ressentait.	17 Страх і тремтіння охопили тіло його, з чого всі бачили, хто тільки дивився на нього, те страждання, яке опанувало його серце.
18 Les habitants se précipitaient par groupes hors des maisons et priaient pour que le Lieu Saint ne connaisse pas la honte.	18 Люди ж кидалися купами з домів, щоб молитися всі разом, бо храм ось-ось мав бути осквернений.
19 Les femmes serrées dans des sacs au-dessous des seins remplissaient les rues, les jeunes filles encore tenues à la maison couraient aux portes ou montaient sur le rempart, d’autres se penchaient aux fenêtres.	19 Жіноцтво з волосяницями, які сягали по груди, висипало на вулиці. Щождо дівчат, які були замкнені по домах, то деякі збігались до дверей, деякі ставали на мури, а деякі виглядали крізь вікна.
20 Toutes les mains se tendaient vers le Ciel criant leur prière;	20 А всі вони, простягнувши руки до неба, проказували благальні моління.
21 l’angoisse de cette foule unie dans un même abattement et l’attente anxieuse du grand prêtre faisaient peine à voir.	21 Жаль було дивитися на натовп, який у безладді припав до землі, та на вельми прибитого первосвященика у великому страсі.
22 Pendant qu’on suppliait le Seigneur Tout-Puissant de garder les dépôts intacts et saufs à ceux qui les avaient confiés,	22 Вони отже взивали до Господа Вседержителя, щоб він зберіг повірені вклади цілими та в повній безпеці для тих, хто повірили їх.
23 Héliodore faisait comme il avait dit.	23 Тим часом Геліодор брався виконувати наказ.
24 Il était déjà avec sa garde près du trésor, lorsque à cet endroit même le Souverain des esprits et des puissants de tout ordre fit une grande apparition; tous ceux qui avaient osé pénétrer là restèrent sans forces ni courage, comme paralysés par la force de Dieu.	24 Він зо своїми прибічниками був уже там, де була скарбниця, коли Володар духів і всякої влади вчинив там велику появу; а вчинив він це так, що всі, хто були відважилися ввійти, побиті Божою силою, знепритомніли й занепали на дусі.
25 Un cheval leur apparut, monté par un cavalier terrible et richement équipé, qui paraissait porter une armure d’or; il se précipita droit sur Héliodore et lança sur lui ses sabots de devant.	25 їм бо з’явивсь якийсь кінь із страшним вершником на собі, прибраний у пишну упряж; він кинувся з усієї сили й передніми копитами став бити Геліодора. А той, хто сидів на ньому, видавалося, мав золоту зброю.
26 En même temps lui apparurent deux autres jeunes hommes, pleins de force, éclatants de lumière, et vêtus d’habits magnifiques. Ils se placèrent de chaque côté d’Héliodore et se mirent à le fouetter, faisant tomber sur lui une grêle de coups.	26 Крім того, двоє юнаків з’явились йому — неабиякої сили, прегарної вроди, зодягнені в чудові шати. Вони, ставши з обох боків Геліодора, били його безустанку, завдавши йому безліч ударів.
27 Héliodore tomba à terre et se retrouva dans de profondes ténèbres. On le ramassa, on le mit sur une civière,	27 Коли ж він, повитий густою темрявою, впав зненацька на землю, його вхопили і, поклавши на ноші, винесли,
28 et cet homme qui venait d’entrer dans la chambre du trésor avec une suite nombreuse de gardes et d’hommes armés, fut emporté incapable de s’aider lui-même: la puissance de Dieu s’était ainsi manifestée à tous.	28 і визнали явно Божу силу: безпомічний бо був той, хто щойно з великим почетом та з прибічниками ввійшов був в оту скарбницю.
29 Pendant qu’il était là, sous le coup de la force divine, muet et sans espoir de guérison,	29 І коли він, побитий Божою могутністю, лежав там німий, без жадної надії на рятунок і покинутий,
30 les Juifs bénissaient le Seigneur qui avait glorifié son Saint Lieu; le Temple, qui un instant plus tôt était habité par l’épouvante et l’inquiétude, se remplit de joie et d’allégresse à la suite de la manifestation du Seigneur Tout-Puissant.	30 юдеї благословляли Господа, який прославив своє святе місце; храм же, недавно ще переповнений страхом та неладом, завдяки появі Бога Вседержителя сповнився веселощами та радістю.
31 Aussitôt, quelques-uns des compagnons d’Héliodore demandèrent à Onias de prier le Très-Haut et d’accorder la vie à celui qui était là couché à terre à demi-mort.	31 Втім, деякі з товаришів Геліодора заходилися відразу просити Онію, щоб він візвав до Всевишнього, і щоб Всевишній дарував життя сердезі, який був уже при останньому віддиху.
32 Le grand prêtre accepta et offrit un sacrifice pour la vie de cet homme: il était à craindre en effet que le roi pense à un attentat des Juifs contre Héliodore.	32 Боявшися, щоб цар не підозрівав юдеїв, мовляв, то вони скоїли якесь лихо Геліодорові, священик приніс жертву за здоров’я цього мужа.
33 Pendant que le grand prêtre offrait le sacrifice de réparation, les mêmes jeunes gens apparurent de nouveau à Héliodore, habillés des mêmes vêtements; se tenant debout à côté de lui, ils lui dirent: “Tu peux dire un grand merci au grand prêtre Onias, car c’est à cause de lui que le Seigneur te conserve en vie.	33 Коли ж первосвященик приносив жертву, щоб надолужити переблаганням, ті самі юнаки знов з’явилися Геліодорові, зодягнені в ті ж самі шати, і, стоячи, сказали: «Подякуй вельми Онії первосвященикові, бо завдяки йому Господь дає тобі ласкаво життя.
34 Tu as été fouetté par le Ciel, tu feras donc connaître à tous la grande puissance de Dieu.” Après avoir dit cela, ils disparurent.	34 А по цій карі з неба повідай усім про велич Божої могутности.» Сказавши це, вони зникли.
35 Héliodore offrit un sacrifice au Seigneur et fit de longues prières à celui qui lui avait conservé la vie; puis, après avoir promis à Onias son amitié, il repartit avec ses hommes vers le roi.	35 Геліодор же, принісши Господеві жертву й зробивши якнайбільші обітниці тому, хто врятував йому життя, люб’язно попрощався з Онією і повернувся з військом до царя.
36 À tous il rendait témoignage de cette intervention du Dieu très grand qu’il avait vue de ses propres yeux.	36 Він свідчив усім про діла превеликого Бога, які він бачив сам на власні очі.
37 Comme le roi demandait à Héliodore qui était le plus indiqué pour aller de nouveau à Jérusalem, Héliodore répondit:	37 А коли цар спитав Геліодора, кого б, на його думку, можна ще раз послати в Єрусалим, він відповів:
38 “Si tu as un ennemi ou quelqu’un qui fait du tort à l’État, envoie-le là-bas et il te reviendra déchiré par les fouets, si toutefois il en réchappe, car il y a vraiment là une force divine;	38 «Як маєш якогось ворога або ворохобника, то пошли його туди, і побачиш, як буде покараний, якщо пощастить йому врятуватись, бо довкола того місця є направду якась Божа сила.
39 celui qui habite dans le Ciel veille sur ce lieu et le protège. Il frappe et fait mourir ceux qui y viennent avec de mauvaises intentions.”	39 Сам бо той, хто має житло на небі, наглядає й захищає те місце, а тих, що туди приходять із злими замірами, він б’є і губить на смерть.»
40 Voici donc comment se déroula l’affaire d’Héliodore et comment le trésor fut protégé.	40 Отак воно було з Геліодором, і тим робом була врятована скарбниця.