Epistola di Santo Paulo alli Romani 9

BIBBIA VOLGARE	Біблія
1 La verità dico in (Dio Iesù) Cristo; e non mento, rendendomi la conscienza mia testimonianza. collo Spirito Santo,	1 Я кажу в Христі правду, не обманюю, як свідчить мені моя совість у Святім Дусі.
2 che in me io abbo grande tristizia, e dolore che non viene meno nel mio cuore.	2 Смуток мені великий і безнастанний біль у моїм серці.
3 Chè fu tale tempo, che io desiderava d'essere spartito da Cristo per li miei fratelli, li quali son parenti secondo la carne,	3 Бо я бажав би сам бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних мені тілом;
4 cioè li iudei, li quali in qua drieto furono chiamati figliuoli, ed ebbero lode e gloria (di Dio) e la legge e il testamento, e serviti furono dalli angioli [secondo] la promissione.	4 вони — ізраїльтяни, їм належить усиновлення і слава, і завіти, і законодавство, і богослужба, й обітниці;
5 E Cristo nacque di loro schiatta secondo la carne, il qual sia benedetto sopra tutte le cose, e tutti i secoli, amen.	5 їхні отці, з них і Христос тілом, який над усім — Бог, благословенний повіки. Амінь.
6 Ma la parola di Dio non cade; però che tutti quelli, che sono della circoncisione, non sono però della schiatta d' Israel;	6 Воно не так, щоб слово Боже не здійснилося: бо не всі ті, що від Ізраїля — ізраїльтяни;
7 nè tutti quelli, che furono nati d' Abraam, non furono figliuoli (eletti da Dio); ma (così fu detto ad Abraam) per Isaac sarà chiamata la tua schiatta,	7 і не тому, що нащадки Авраама — всі діти, але: «Від Ісаака назоветься твоє потомство»,
8 e non per l' altro figliuolo che non è maternale, cioè non son figliuoli di Dio.	8 тобто, не тілесні діти — то діти Божі, але діти обітниці вважаються за нащадків.
9 La parola della promissione (che fu fatta ad Abraam) sì è questa: un altro anno, in questo tempo, avrà figliuolo la tua moglie Sara.	9 Слово ж обітниці таке: «Цієї самої пори я прийду, і буде син у Сари.»
10 E non solamente a Sara fu donato figliuolo per promissione, ma eziandio a Rebecca la quale fu moglie d'Isaac; la quale Rebecca sì partorì ad uno ventre due figliuoli.	10 Ба більше: Ревека зачала від одного ложа батька нашого Ісаака;
11 De' quali fu detto da Dio, inanzi che nascessero o che facessero o bene o male, (che il maggiore servirebbe al minore), perchè il proponimento di Dio stesse fermo secondo (il chiamamento e) la sua elezione (quando egli elesse il minore e non il maggiore);	11 коли ж вони ще й не народились і нічого доброго чи злого не зробили, — щоб постанова Божа була за вибором,
12 e non per opere ch' egli avessero ancora fatte; fu detto (a Rebecca):	12 не від діл, але від того, який кличе, — їй було сказано: «Старший молодшому буде служити!»
13 il maggiore servirà al minore, secondo che ancora è scritto (che disse Dio): io amai Iacob, ed Esan ebbi in odio.	13 Як написано: «Якова полюбив я, Ісава ж зненавидів.»
14 Adunque che diremo? è appo Dio iniquità? certo non.	14 Що ж скажемо? Що Бог несправедливий? Зовсім ні!
15 Chè egli disse a Moisè: a colui cui io farò pietà, sì gli sarà fatta; e a colui cui io farò misericordia, sì gli sarà fatta (e a compimento).	15 Бо він каже Мойсеєві: «Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджусь, над ким хочу змилосердитися.»
16 Adunque la misericordia non è da colui che la vuole, nè da colui che corre, ma da Iddio misericordioso.	16 Отже це — не справа того, хто хоче, ані того, хто біжить, але Бога, що милує.
17 E la scrittura sì dice a Faraone: io per questa cosa sì t'abbo indurato (disse Dio), per dimostrare la mia potenza in te, e perchè il mio nome sia annunciato per tutto il mondo.	17 Письмо бо каже фараонові: «Власне, на те я тебе поставив, щоб на тобі показати мою силу і щоб по всій землі славилося моє ім’я.»
18 Adunque Dio ha pietà a cui gli piace, e indura colui cui egli vuole.	18 Отож, кого він хоче, того милує, а кого хоче, того чинить затверділим.
19 Or forse potrai tu dire: che andiamo più cercando? alla volontà di Dio chi può resistere?	19 Скажеш, отже, мені: «Чому ще хтось докоряє? Хто бо спротивиться його волі?»
20 (E io ti rispondo a te, che dici questo): chi se' tu che dici questa cosa? e che puoi tu rispondere a Dio? non sai tu che il vasello della terra non dice al vasellaio: or perchè mi facesti così?	20 А хто ти такий, чоловіче, що сперечаєшся з Богом? Хіба виріб із глини скаже тому, хто його зробив: «Навіщо зробив єси мене так?»
21 Or non ha signoria il vasellaio di fare di quella medesima terra uno vasello da onore, e un altro da sozzura?	21 Хіба ганчар не має над глиною влади, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а другу на нечесть?
22 Ma se ciò è, che Dio voglia mostrare la sua ira, e voglia mostrare la sua potenza, ch' egli sostiene la vasella dell' ira, le quali sono preparate a perdizione, con grande pazienza,	22 Коли ж Бог, хотівши показати гнів свій і виявити свою силу, зносив з великим довготерпінням посудини гніву, що вже були готові на погибель,
23 per dimostrare le dovizie della sua gloria nelle vasella di misericordia, le quali egli hae apparecchiato alla gloria.	23 щоб виявити багатство своєї слави на посудинах милосердя, котрі він наперед приготував на славу,
24 Intra i quali Dio ha chiamati noi, non solamente (chiamati) dalla gente de' giudei, ma eziandio (chiama) dall' altre genti,	24 — на нас, яких покликав не тільки від юдеїв, а й від поган, —
25 secondo ch' egli dice per lo profeta Osee: io chiamerò mia gente quella che non era mia gente; e chiamerò mia amica quella che non era mia amica; e quella che non trovava misericordia sarà chiamata, e troverà misericordia.	25 як і в Осії він говорить: «Назву не мій народ моїм народом, і нелюбу — улюбленою.
26 E in quello luogo ove le fu detto: tu non sei mia gente, sì le sarà detto (a questa gente): voi siete figliuoli di Dio vivo.	26 І на тім місці, де було їм сказано: «Ви — не мій народ!», там їх назвуть синами Бога живого.»
27 E Isaia (profeta) sì chiama per li figliuoli d' Israel, (e dice): se sarà il numero de' figliuoli d'Israel secondo ch' è l'arena del mare, lo rimamente sarà salvo.	27 Ісая ж про Ізраїля проголошує: «Хоч би число синів Ізраїля було, як морський пісок, тільки останок спасеться»,
28 E Dio sì abbrevia la sua parola con dirittezza, e compiela bene; imperò ch' egli farà sopra la terra una parola abbreviata.	28 Господь бо негайно і цілковито виконає своє слово на землі.
29 E secondo che dice (ancora) di sopra quel medesimo Isaia: se il Signore delle virtù non ci avesse lasciato il (suo) seme, noi saressimo come Sodoma e Gomorra.	29 І як прорік Ісая: «Якби Господь сил не лишив нам насіння, ми були б, як Содом, і стали б подібні до Гомори.»
30 Adunque che diremo (di questo)? che l' altre genti, che non andavano dopo la giustizia, [appresero la giustizia], la quale è secondo la fede (di Cristo).	30 Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, осягли праведність, і то праведність, що від віри;
31 E li figliuoli d' Israel (cioè li iudei) li quali andavano per la via della giustizia (della legge) non poterono (trovare nè) venire alla legge della giustizia.	31 Ізраїль же, що шукав закону праведности, не досяг закону праведности.
32 Perchè fu questo? perchè non è gente fedele; e confidantisi pur nell' opere della legge, ancora sì offendettero, e incapparono nella pietra, cioè in Cristo,	32 Чому? Бо вони спирались не на віру, а неначе на діла. Вони спотикнулись об камінь спотикання,
33 secondo ch' è scritto: ecco io porroe (dice Dio) nella città di Sion la pietra dell' offendimento, e la pietra del scandolo; e ogni uomo che crederà in quello non riceverà vergogna	33 як написано: «Ось я кладу в Сіоні камінь спотикання і скелю падіння. Хто ж вірує в нього, не осоромиться.»