| 1 וַיַּעַן אִיֹּוב אֶת־יְהוָה וַיֹּאמַר | 1 Відповів Іов Господеві й мовив: |
| 2 [יָדַעְתָּ כ] (יָדַעְתִּי ק) כִּי־כֹל תּוּכָל וְלֹא־יִבָּצֵר מִמְּךָ מְזִמָּה | 2 «Знаю, що ти все можеш; | усе, що задумаєш, зробити спроможен. |
| 3 מִי זֶה ׀ מַעְלִים עֵצָה בְּלִי דָעַת לָכֵן הִגַּדְתִּי וְלֹא אָבִין נִפְלָאֹות מִמֶּנִּי וְלֹא אֵדָע | 3 Хто ж то такий, що затемнює задум невіданням? | Тому я говорив про те, чого не розумію; | про чуда, мені незбагненні, що їх не знаю. |
| 4 שְׁמַע־נָא וְאָנֹכִי אֲדַבֵּר אֶשְׁאָלְךָ וְהֹודִיעֵנִי | 4 Вчуй же, я буду говорити; | питатиму тебе, — навчай мене. |
| 5 לְשֵׁמַע־אֹזֶן שְׁמַעְתִּיךָ וְעַתָּה עֵינִי רָאָתְךָ | 5 Я чув лиш те, що говориться про тебе, | але тепер на власні очі тебе виджу! |
| 6 עַל־כֵּן אֶמְאַס וְנִחַמְתִּי עַל־עָפָר וָאֵפֶר׃ פ | 6 Тому смиряюся і каюсь | на поросі та на попелі.» |
| 7 וַיְהִי אַחַר דִּבֶּר יְהוָה אֶת־הַדְּבָרִים הָאֵלֶּה אֶל־אִיֹּוב וַיֹּאמֶר יְהוָה אֶל־אֱלִיפַז הַתֵּימָנִי חָרָה אַפִּי בְךָ וּבִשְׁנֵי רֵעֶיךָ כִּי לֹא דִבַּרְתֶּם אֵלַי נְכֹונָה כְּעַבְדִּי אִיֹּוב | 7 Промовивши ці слова до Іова, Господь сказав до Еліфаза з Теману: «Запалав я гнівом проти тебе й проти обох твоїх друзів, бо ви не говорили про мене по правді, як мій слуга Іов. |
| 8 וְעַתָּה קְחוּ־לָכֶם שִׁבְעָה־פָרִים וְשִׁבְעָה אֵילִים וּלְכוּ ׀ אֶל־עַבְדִּי אִיֹּוב וְהַעֲלִיתֶם עֹולָה בַּעַדְכֶם וְאִיֹּוב עַבְדִּי יִתְפַּלֵּל עֲלֵיכֶם כִּי אִם־פָּנָיו אֶשָּׂא לְבִלְתִּי עֲשֹׂות עִמָּכֶם נְבָלָה כִּי לֹא דִבַּרְתֶּם אֵלַי נְכֹונָה כְּעַבְדִּי אִיֹּוב | 8 Оце ж візьміть із собою 7 бичків та 7 баранів та йдіть до мого слуги Іова, і принесіть за себе всепалення, і нехай Іов, слуга мій, помолиться за вас, і я зглянуся на нього, і не заподію вам нічого прикрого за те, що ви не говорили про мене по правді, як мій слуга Іов.» |
| 9 וַיֵּלְכוּ אֱלִיפַז הַתֵּימָנִי וּבִלְדַּד הַשּׁוּחִי צֹפַר הַנַּעֲמָתִי וַיַּעֲשׂוּ כַּאֲשֶׁר דִּבֶּר אֲלֵיהֶם יְהוָה וַיִּשָּׂא יְהוָה אֶת־פְּנֵי אִיֹּוב | 9 Еліфаз із Теману, Білдад з Шуаху й Цофар з Наамату пішли й вчинили, як сказав їм Господь, і зглянувся Господь над Іовом. |
| 10 וַיהוָה ב אֶת־ [שְׁבִית כ] (שְׁבוּת ק) אִיֹּוב בְּהִתְפַּלְלֹו בְּעַד רֵעֵהוּ וַיֹּסֶף יְהוָה אֶת־כָּל־אֲשֶׁר לְאִיֹּוב לְמִשְׁנֶה | 10 Господь повернув Іовові його становище, бо Іов заступався за своїх друзів; Господь збільшив усе, що було в Іова, удвоє. |
| 11 וַיָּבֹאוּ אֵלָיו כָּל־אֶחָיו וְכָל־ [אַחְיֹתָיו כ] (אַחְיֹותָיו ק) וְכָל־יֹדְעָיו לְפָנִים וַיֹּאכְלוּ עִמֹּו לֶחֶם בְּבֵיתֹו וַיָּנֻדוּ לֹו וַיְנַחֲמוּ אֹתֹו עַל כָּל־הָרָעָה אֲשֶׁר־הֵבִיא יְהוָה עָלָיו וַיִּתְּנוּ־לֹו אִישׁ קְשִׂיטָה אֶחָת וְאִישׁ נֶזֶם זָהָב אֶחָד׃ ס | 11 Тоді прийшли до нього усі його брати, усі його сестри й усі його давні знайомі, і їли хліб з ним у його хаті, розважаючи його та втішаючи його в усьому тому нещасті, що на нього зіслав був Господь; кожен подарував йому дуката, кожен золоту каблучку. |
| 12 וַיהוָה בֵּרַךְ אֶת־אַחֲרִית אִיֹּוב מֵרֵאשִׁתֹו וַיְהִי־לֹו אַרְבָּעָה עָשָׂר אֶלֶף צֹאן וְשֵׁשֶׁת אֲלָפִים גְּמַלִּים וְאֶלֶף־צֶמֶד בָּקָר וְאֶלֶף אֲתֹונֹות | 12 І благословив Господь нове становище Іова більш, ніж старе, і було у нього 14 000 овець, 6000 верблюдів, 1000 пар волів і 1000 ослиць. |
| 13 וַיְהִי־לֹו שִׁבְעָנָה בָנִים וְשָׁלֹושׁ בָּנֹות | 13 І народилось у нього семеро синів і три дочки. |
| 14 וַיִּקְרָא שֵׁם־הָאַחַת יְמִימָה וְשֵׁם הַשֵּׁנִית קְצִיעָה וְשֵׁם הַשְּׁלִישִׁית קֶרֶן הַפּוּךְ | 14 Одну назвав він Голубка, другу Пахуча квітка, а третю Рожок на помаду. |
| 15 וְלֹא נִמְצָא נָשִׁים יָפֹות כִּבְנֹות אִיֹּוב בְּכָל־הָאָרֶץ וַיִּתֵּן לָהֶם אֲבִיהֶם נַחֲלָה בְּתֹוךְ אֲחֵיהֶם׃ ס | 15 Не було у всій країні таких вродливих жінок, як Іовові дочки. І дав їм батько спадщину між їхніми братами. |
| 16 וַיְחִי אִיֹּוב אַחֲרֵי־זֹאת מֵאָה וְאַרְבָּעִים שָׁנָה [וַיַּרְא כ] (וַיִּרְאֶה ק) אֶת־בָּנָיו וְאֶת־בְּנֵי בָנָיו אַרְבָּעָה דֹּרֹות | 16 Жив Іов після цього ще 140 років і бачив своїх дітей і дітей своїх дітей аж до четвертого покоління. |
| 17 וַיָּמָת אִיֹּוב זָקֵן וּשְׂבַע יָמִים | 17 І вмер Іов старим, нажившися на світі. |