Esodo 33

LA SACRA BIBBIA	Біблія
1 Il Signore disse a Mosè: "Va', parti di qui, tu e il popolo che hai fatto uscire dalla terra d'Egitto, verso la terra che ho giurato ad Abramo, Isacco e Giacobbe dicendo: "La darò al tuo seme.	1 Господь сказав Мойсеєві: «Іди, вирушай звідси, сам ти і люди, що ти вивів з Єгипетської землі, в землю, що про неї я клявся Авраамові, Ісаакові та Якову словами: Потомству твоєму оддам її.
2 Manderò davanti a te un angelo e caccerò via il Cananeo, l'Amorreo, l'Hittita, il Perizzita, l'Eveo e il Gebuseo".	2 Я пошлю перед тобою ангела й повиганяю ханаанян, аморіїв, хеттитів, перізіїв, хіввіїв та євусіїв;
3 Va' verso la terra dove scorre latte e miele; non sarò certo io a salire in mezzo a te, perché sei un popolo duro di nuca e non ti finisca lungo il cammino".	3 в землю, що тече молоком і медом; я ж сам не піду серед вас, бо ви народ твердолобий, щоб, бува, не вигубив я вас у дорозі.»
4 Il popolo udì quella parola cattiva: si rattristarono e nessuno si mise addosso un ornamento.	4 Почув народ це гірке слово та й посумнішав, і не надягав ніхто своїх прикрас.
5 Il Signore disse a Mosè: "Di' ai figli d'Israele: "Voi siete un popolo duro di cervice. Se per un solo istante io venissi in mezzo a voi, vi sterminerei. Ora togliti i tuoi ornamenti, poi saprò quello che dovrò farti".	5 Тоді Господь сказав до Мойсея: «Скажи синам Ізраїля: Ви народ твердолобий; коли б я йшов одну лиш хвилю проміж вами, винищив би вас. Тож познімайте ваші прикраси з себе, а я вже знаю, що чинитиму з вами.»
6 I figli d'Israele si spogliarono dei loro ornamenti dal monte Oreb.	6 І позривали сини Ізраїля свої прикраси з себе, почавши від Хорив-гори.
7 Mosè ad ogni tappa prendeva la tenda e la piantava fuori dell'accampamento, lontano dall'accampamento, e l'aveva chiamata tenda del convegno. Chiunque ricercava il Signore usciva verso la tenda del convegno, che era fuori dell'accampamento.	7 Узяв Мойсей намет та й нап’яв його за табором, оддалеки від нього; він назвав його наметом зібрання; кожен, хто шукав Господа, виходив до намета, що був за табором.
8 Quando Mosè usciva verso la tenda, tutto il popolo si alzava e ognuno stava all'entrata della propria tenda e seguiva Mosè con lo sguardo finché entrava nella tenda.	8 Як тільки виходив Мойсей до намету, всі люди вставали, і кожен стояв коло входу до свого намету й дивились у слід Мойсеєві, аж він увійде в намет.
9 Quando Mosè entrava nella tenda, la colonna di nube scendeva e stava all'ingresso della tenda; ed Egli parlava a Mosè.	9 Коли Мойсей входив у намет, спускався стовп хмари й зупинявся при вході в намет і (Господь) розмовляв з Мойсеєм.
10 Tutto il popolo vedeva la colonna di nube che stava all'entrata della tenda: tutto il popolo si alzava e ognuno si prostrava all'ingresso della propria tenda.	10 Народ же ввесь, бачивши хмаровий стовп, що стояв при вході в намет, вставав і падав ниць, кожен при вході до свого намету.
11 Il Signore parlava con Mosè faccia a faccia, come un uomo parla con il suo vicino: poi tornava all'accampamento. Il suo servo Giosuè, giovane figlio di Nun, non si allontanava dall'interno della tenda.	11 Господь розмовляв з Мойсеєм віч-на-віч, так, як говорить людина з людиною. А потім Мойсей повертався до табору. Слуга ж його, Ісус Навин, ще хлопчина, не полишав намету.
12 Mosè disse al Signore: "Vedi, tu mi dici: "Fa' salire questo popolo", ma non mi fai sapere chi manderai con me. Ma tu mi hai detto: "Ti conosco per nome e hai anche trovato grazia ai miei occhi".	12 Мойсей сказав Господеві: «Глянь, ти кажеш мені: Веди народ цей, та ти не сповістив мене, кого пошлеш зо мною. А ще й сказав був мені: Знаю тебе на ім’я, і ласку ти знайшов в очах моїх.
13 Allora, se ho trovato grazia ai tuoi occhi, fammi conoscere la tua via, così che io ti conosca e trovi grazia ai tuoi occhi. Vedi: questa nazione è tuo popolo".	13 Тож коли я справді знайшов ласку в твоїх очах, дай мені взнати твої путі, щоб я пізнав тебе та й знайшов ласку в твоїх очах, та зглянься й на те, що це твої люди.»
14 Rispose: "Il mio volto camminerà con voi e ti farò riposare".	14 (Господь) сказав: «Я сам піду з тобою і дам тобі спокій.»
15 Gli disse: "Se non è il tuo volto a camminare con noi, non farci salire di qui.	15 І (Мойсей) відповів йому: «Коли не йтимеш ти сам особисто, то й не виводь нас звідси.
16 In che cosa si saprebbe qui che ho trovato grazia ai tuoi occhi, io e il tuo popolo? Non è forse perché tu camminerai con noi e ci distingueremo, io e il tuo popolo, da tutti i popoli che sono sulla faccia della terra?".	16 Та й по чім же буде пізнати, що я знайшов ласку в твоїх очах, я і народ твій, як не по тім, що ти йтимеш з нами? Тим і відрізнимось ми, я і твій народ, від усіх народів, що на лиці землі.»
17 Il Signore disse a Mosè: "Anche questa cosa che mi hai detto farò, perché hai trovato grazia ai miei occhi e ti conosco per nome".	17 Господь сказав Мойсеєві: «І те, що ти зараз бажаєш, зроблю; бо ти знайшов ласку в очах у мене, і я знаю тебе на ім’я.»
18 Gli disse: "Fammi dunque vedere la tua gloria".	18 І говорив (Мойсей): «Покажи мені, благаю, твою славу!»
19 Rispose: "Io farò passare tutto il mio splendore davanti a te e pronuncerò davanti a te il nome del Signore. Farò grazia a chi farò grazia e avrò pietà di chi avrò pietà".	19 І (Господь) відповів: «Я появлю перед тобою всю мою доброту і виголошу перед тобою ім’я Господа; і милуватиму, кого милуватиму, і милосердуватимусь, над ким буду милосердуватись.»
20 E aggiunse: "Non puoi vedere il mio volto, perché l'uomo non può vedermi e vivere".	20 І додав: «Лиця ж мого не можна тобі бачити, бо людина не може бачити мене і жити.»
21 Il Signore disse: "Ecco un luogo vicino a me: ti terrai sulla roccia.	21 Далі Господь сказав: «Ось місце коло мене, стань на цій скелі;
22 Quando passerà la mia gloria, ti metterò nella fenditura della roccia e ti coprirò con la mia palma fino a quando sarò passato;	22 і як проходитиме моя слава, я поставлю тебе в щілині скелі й моєю долонею прикрию тебе, поки не перейду.
23 poi ritirerò la mia palma e mi vedrai di spalla; ma il mio volto non si vedrà".	23 Потім я заберу мою руку, й ти побачиш мої плечі; лиця ж мого бачити не можна.»