Judith 4

Revised Standard Version Catholic Edition	Біблія
1 By this time the people of Israel living in Judea heard of everything that Holofernes, the general of Nebuchadnezzar the king of the Assyrians, had done to the nations, and how he had plundered and destroyed all their temples;	1 Почули сини Ізраїля, що жили в Юдеї, про те все, що вчинив народам Олоферн, верховний полководець Навуходоносора, царя асирійців, та як він, пограбувавши їхні храми, віддав їх на руїну,
2 they were therefore very greatly terrified at his approach, and were alarmed both for Jerusalem and for the temple of the Lord their God.	2 і налякались його вельми й тремтіли за Єрусалим та за храм Господа, Бога свого,
3 For they had only recently returned from the captivity, and all the people of Judea were newly gathered together, and the sacred vessels and the altar and the temple had been consecrated after their profanation.	3 бо вони тількищо повернулись були з неволі, і ввесь народ Юдеї зібрався недавно та й посуд, жертовник і храм були очищені від осквернення лиш недавно.
4 So they sent to every district of Samaria, and to Kona and Beth-horon and Belmain and Jericho and to Choba and Aesora and the valley of Salem,	4 Тож і послали вони (стривожити) всю Самарію, Кону, Беторон, Белмаїн, Єрихон, Хову, Есору та Салем-долину,
5 and immediately seized all the high hilltops and fortified the villages on them and stored up food in preparation for war--since their fields had recently been harvested.	5 і зайняли наперед усі шпилі високих гір, укріпили мурами оселі, що були на них, і заготували харчів для війни, бо на їхніх полях щойно недавно скінчились були жнива.
6 And Joakim, the high priest, who was in Jerusalem at the time, wrote to the people of Bethulia and Betomesthaim, which faces Esdraelon opposite the plain near Dothan,	6 Первосвященик Йоаким, що був тоді в Єрусалимі, написав мешканцям Ветулії і Ветоместему, що навпроти Ездрелону, в напрямі рівнини біля Дотаїму,
7 ordering them to seize the passes up into the hills, since by them Judea could be invaded, and it was easy to stop any who tried to enter, for the approach was narrow, only wide enough for two men at the most.	7 наказуючи їм зайняти доступи в горах, бо через них був доступ в Юдею; і їм легко було затримати тих, що хотіли б продертись по два нараз через вузьку щілину.
8 So the Israelites did as Joakim the high priest and the senate of the whole people of Israel, in session at Jerusalem, had given order.	8 Сини Ізраїля зробили так, як наказав їм первосвященик Йоаким з радою старших усього народу Ізраїля, що засідала в Єрусалимі.
9 And every man of Israel cried out to God with great fervor, and they humbled themselves with much fasting.	9 Всі мужі ізраїльські почали з великим запалом взивати до Бога та впокорятись перед ним ревно.
10 They and their wives and their children and their cattle and every resident alien and hired laborer and purchased slave--they all girded themselves with sackcloth.	10 Самі вони, жінки їхні, їхні маленькі діти, їхні череди, усі чужинці, наймити й раби їхні надягнули собі на бедра волосяниці.
11 And all the men and women of Israel, and their children, living at Jerusalem, prostrated themselves before the temple and put ashes on their heads and spread out their sackcloth before the Lord.	11 Всі мужі ізраїльські, жінки й діти, що жили в Єрусалимі, впали ниць перед храмом і, посипавши голови попелом, розстелили свої волосяниці перед Господом.
12 They even surrounded the altar with sackcloth and cried out in unison, praying earnestly to the God of Israel not to give up their infants as prey and their wives as booty, and the cities they had inherited to be destroyed, and the sanctuary to be profaned and desecrated to the malicious joy of the Gentiles.	12 Вони вкрили й жертовник волосяницею і взивали однодушно та ревно до Бога Ізраїля — не видати їхніх немовляток на загибель, жінок їхніх на наругу, міста, що належали до них, на загладу і святиню на сором, на ганьбу та наругу поганам.
13 So the Lord heard their prayers and looked upon their affliction; for the people fasted many days throughout Judea and in Jerusalem before the sanctuary of the Lord Almighty.	13 Почув Господь їхній голос і зглянувся над їхнім горем. По всій Юдеї та Єрусалимі народ постив чимало днів, обернувшись обличчям до храму Господа Вседержителя.
14 And Joakim the high priest and all the priests who stood before the Lord and ministered to the Lord, with their loins girded with sackcloth, offered the continual burnt offerings and the vows and freewill offerings of the people.	14 А первосвященик Йоаким і всі ті, що стояли перед Господом, священики й священослужителі Господні, з волосяницями на бедрах, приносили повсякчасні всепалення, обіти й добровільні дари народу,
15 With ashes upon their turbans, they cried out to the Lord with all their might to look with favor upon the whole house of Israel.	15 і, з посипаними попелом завоями своїми, щосили взивали до Господа, щоб він доброзичливо споглянув на дім Ізраїля.