Siracide 50

BIBBIA RICCIOTTI	Біблія
1 - Simone, figliuolo d'Onta, è il sommo sacerdote che durante la sua vita riparò la casa [di Dio], e a' suoi giorni restaurò il tempio.	1 Симон, син Онії, первосвященик, за життя свого полагодив храм і за днів своїх укріпив святиню.
2 Anche l'altezza del tempio fu fondata da lui, la doppia costruzione e le altre mura del tempio.	2 Подвійного муру висоту спорудив він, підмурівок стрімкий в огорожі храму.
3 A' suoi tempi scaturirono pozzi d'acqua, e furono ripieni oltremodo come un mare.	3 Водозбір було за днів його висічено — ставок великий, неначе море.
4 Ebbe cura del suo popolo e lo preservò dalla rovina,	4 Зберегти старавшися свій народ від занепаду, місто укріпив він на випадок облоги.
5 e valse a ingrandire la città. S'acquistò gloria col trattar col popolo, e ampliò l'ingresso del tempio e dell'atrio.	5 Який же гарний був він, оточений народом, виступивши з-поза святилища завіси!
6 Come la stella del mattino tra le nebbie, e come splende la luna ne' giorni ch'è piena,	6 Як рання зоря між хмарами, як місяць у повні,
7 e come sole raggiante, cosi egli rifulse nel tempio di Dio:	7 як сонце, що сяє на Всевишнього святиню, як веселка, що виблискує в оболоках слави,
8 [apparve] come l'arcobaleno scintillante tra le nuvole luminose, e come il fior della rosa in primavera, e come i gigli lungo il corso delle acque;	8 як троянди квіт весною, як лілея при джерелах водних, як парость ладан-дерева за літньої пори,
9 come [ramo di] resina odorosa in tempo d'estate, e come il fuoco fiammante e l'incenso che brucia sul fuoco;	9 як вогонь і куріння в кадильниці, як посуд із кутого злота, оздоблений різним цінним камінням,
10 come vaso d'oro massiccio ornato d'ogni sorta di pietre preziose;	10 як та маслина, що плодами рясна, як кипарис, що аж до хмар височіє!
11 come l'olivo germogliente, e come il cipresso che si slancia in alto! Quando indossava il manto di gloria, e si rivestiva de' suoi paramenti solenni,	11 Коли він зодягався у шати пишні й вбирав на себе прекрасні оздоби, й до вівтаря священного сходив угору, — то він прикрашав святині огорожу.
12 quando saliva all'altare santo, dava splendore al recinto del santuario.	12 Коли з рук єреїв він брав частки жертв, стоявши сам при вівтаря вогнищі, оточений навколо вінком братів, неначебто паростками кедрів ливанських, неначебто стовбурами фінікових пальм,
13 Quando riceveva le parti [delle vittime] dalla mano de' sacerdoti ed egli se ne stava ritto presso l'altare, l'attorniava una corona di fratelli, come rampolli di cedro sul monte Libano:	13 усі ж сини Арона у славі своїй, Господні офіри в руках тримаючи, перед сукупною громадою Ізраїля стояли —
14 lo circondavano come rami di palme tutti i figliuoli d'Aronne nel loro splendore,	14 аж до закінчення служби на вівтарях, щоб прикрасити жертву Всевишньому Вседержителеві,
15 e l'oblazione del Signore era nelle loro mani, alla vista di tutta l'adunanza d'Israele.	15 а він простягнув свою руку над чашею й виливав дещо виноградної крови, возливав із неї на вівтаря підніжок для приємного запаху Всевишньому Всецареві.
16 Stendeva la sua mano alla [coppa della] liberazione, e libava il sangue dell'uva:	16 Тоді сини Арона підносили голос, у ковані сурми сурмили, і луна від того далеко розносилась, на спомин перед Всевишнім,
17 [lo] versava sul basamento dell'altare, [come] divine profumo all'Eccelso, al [gran] Re.	17 тоді й весь народ суцільним чином негайно ниць до землі припадав, воздавши поклоніння Господеві своєму — Вседержителеві, Богові Всевишньому.
18 Allora alzavan la voce i figliuoli d'Aronne, e davan flato alle ben lavorate trombe, e facevan risonare grandi grida, in ricordo al cospetto di Dio.	18 І співаки звеличували його голосами своїми, і в гомоні потужному той спів був солодкий, —
19 Allora tutto il popolo s'affrettava, e cadeva con la faccia in terra, per adorare il Signore Iddio suo, e inalzar preghiere all'onnipotente Iddio, all'Altissimo.	19 і народ благав Всевишнього Владику, молитву заносив перед Милосердним, аж поки Господня служба тривала і поки не закінчувалось те священодійство.
20 E [lo] magnificavano i cantori con le loro voci, e nella gran casa risonava la melodia soave.	20 Тоді він сходив униз, свою руку підносив над синів Ізраїля сукупною громадою, устами вирікав благословення Господнє й іменням його возносив славу, —
21 E il popolo supplicava il Signore altissimo, [e s'effondeva] in preghiere [dinanzi al Misericordioso], fino a che fosse terminato il culto del Signore, e [i sacerdoti] avessero compiuto il loro ministero.	21 і народ удруге на коліна падав, щоб від Всевишнього благословення прийняти.
22 Allora scendendo [il sommo sacerdote] levava le sue mani, su tutta l'adunanza de' figliuoli d'Israele; per dar gloria a Dio con le sue labbra, e gloriarsi nel suo nome.	22 Тепер же благословіте Бога всесвіту, що чинить усюди великі речі, дні наші збільшує з материнського лона й вчиняє з нами за своїм милосердям.
23 E replicava la sua orazione, volendo mostrare la potenza di Dio.	23 Хай би він дав нам сердечну мудрість серця, хай мир настав би за наших днів — в Ізраїлі на віки вічні!
24 E ora benedite Iddio [il Signore], di tutti, che grandi cose ha fatto su tutta la terra; che ha accresciuto i nostri giorni dal seno di nostra madre, e ha agito con noi a seconda della sua misericordia.	24 Хай милосердя його з нами вірно перебуває, і хай за днів наших нас він визволить!
25 Ci dia egli la gioia del cuore, e che la pace torni a' dì nostri in Israele in sempiterno;	25 Двоє народів моїй душі неприємні, третій же навіть і не є народом:
26 e creda Israele che la misericordia di Dio è con noi, per liberarci a' suoi giorni.	26 ті, що на Сеїр-горі, також філістимляни, ще й дурний народ, що живе в Сихемі.
27 Due popoli abomina l'anima mia, e il terzo che odio, non è [neppure] un popolo:	27 Розумне й розсудливе повчання виписав у книзі цій Ісус, син Сираха, сина Єлеазара, з Єрусалиму, ізливши дощем свого серця мудрість.
28 quei che risiedono sul monte di Seir e i Filistei, e lo stolto popolo che abita in Sichem.	28 Щасливий той, хто вправлятиметься в ній, і хто до серця її прийме, — той мудрим стане.
29 Saggi e dotti insegnamenti scrisse in questo libro Gesù, figliuolo di Sirach, Gerosolimitano, ch'effuse la sapienza del suo cuore.	29 Якщо він так учинить, то до всього буде здатний, бо світло Господнє йому стане за стежку.
30 Beato colui che si occupa di tali beni: chi gli accoglie in cuor suo, sarà ognora sapiente.
31 Se invero praticherà questi insegnamenti, riuscirà in ogni cosa, perchè la luce del Signore è la sua traccia.