Matthew 15

CATHOLIC PUBLIC DOMAIN	Біблія
1 Then the scribes and the Pharisees came to him from Jerusalem, saying:	1 Тоді приступили до Ісуса фарисеї та книжники з Єрусалиму й кажуть:
2 “Why do your disciples transgress the tradition of the elders? For they do not wash their hands when they eat bread.”	2 «Чому твої учні порушують передання старших: не миють рук, коли споживають страву?»
3 But responding, he said to them: “And why do you transgress the commandment of God for the sake of your tradition? For God said:	3 А він у відповідь сказав їм: «А ви чого порушуєте заповідь Божу вашим переданням?
4 ‘Honor your father and mother,’ and, ‘Whoever will have cursed father or mother shall die a death.’	4 Бог бо заповідав: Шануй батька твого й матір. І далі: Хто проклинає батька-матір, хай буде скараний на смерть.
5 But you say: ‘If anyone will have said to father or mother, “It is dedicated, so that whatever is from me will benefit you,”	5 А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким би я міг допомогти вам, є дар (Божий)! —
6 then he shall not honor his father or his mother.’ So have you nullified the commandment of God, for the sake of your tradition.	6 той може вже й не шанувати свого батька чи матір свою. Тож вашим переданням усуваєте заповідь Божу.
7 Hypocrites! How well did Isaiah prophesy about you, saying:	7 О лицеміри! Добре про вас пророкував був Ісая:
8 ‘This people honors me with their lips, but their heart is far from me.	8 Оцей народ устами мене поважає, серце ж їхнє далеко від мене.
9 For in vain do they worship me, teaching the doctrines and commandments of men.’ ”	9 Однак, намарно мене шукають, навчаючи людських наказів.»
10 And having called the multitudes to him, he said to them: “Listen and understand.	10 І прикликавши людей, сказав їм: «Слухайте й розумійте!
11 A man is not defiled by what enters into the mouth, but by what proceeds from the mouth. This is what defiles a man.”	11 Не те, що до уст входить, осквернює людину, а те, що з уст виходить, те осквернює людину».
12 Then his disciples drew near and said to him, “Do you know that the Pharisees, upon hearing this word, were offended?”	12 Тоді приступили учні й кажуть йому: «Чи знаєш, що фарисеї взяли тобі за зле, як почули, що ти так говориш?»
13 But in response he said: “Every plant which has not been planted by my heavenly Father shall be uprooted.	13 Ісус озвався: «Кожна рослина, яку не посадив мій Отець Небесний, буде вирвана з корінням.
14 Leave them alone. They are blind, and they lead the blind. But if the blind are in charge of the blind, both will fall into the pit.”	14 Лишіть їх: це сліпі проводарі сліпих! Коли ж сліпий веде сліпого, обидва впадуть у яму.»
15 And responding, Peter said to him, “Explain this parable to us.”	15 Тоді Петро заговорив до нього й каже: «З’ясуй нам оту притчу.»
16 But he said: “Are you, even now, without understanding?	16 Він же відповів: «То ви також без розуму ще й досі?
17 Do you not understand that everything that enters into the mouth goes into the gut, and is cast into the sewer?	17 Хіба не розумієте, що все те, що до уст входить, іде до нутра й геть виходить?
18 But what proceeds from the mouth, goes forth from the heart, and those are the things that defile a man.	18 А те, що з уст виходить, те походить із серця і воно, власне, осквернює людину;
19 For from the heart go out evil thoughts, murders, adulteries, fornications, thefts, false testimonies, blasphemies.	19 із серця бо походять лихі думки, убивства, перелюби, розпуста, крадежі, лживе свідчення, богохульства.
20 These are the things that defile a man. But to eat without washing hands does not defile a man.”	20 Це осквернює людину, а їсти немитими руками не сквернить людину.»
21 And departing from there, Jesus withdrew into the areas of Tyre and Sidon.	21 Ісус вийшов звідти й пішов в околиці тирську та сидонську.
22 And behold, a woman of Canaan, going out from those parts, cried out, saying to him: “Take pity on me, Lord, Son of David. My daughter is badly afflicted by a demon.”	22 Коли це жінка ханаанянка вийшла з цих околиць і почала кричати: «Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давида! Біс мучить мою дочку страшенно.»
23 He did not say a word to her. And his disciples, drawing near, petitioned him, saying: “Dismiss her, for she is crying out after us.”	23 Він же не озвався до неї і словом. Тут приступили його учні й почали його просити: «Відпусти її, бо вона кричить за нами.»
24 And responding, he said, “I was not sent except to the sheep who have fallen away from the house of Israel.”	24 А він у відповідь промовив: «Я посланий лише до загиблих овець дому Ізраїля.»
25 But she approached and adored him, saying, “Lord, help me.”	25 Та ж підійшла і, вклонившись йому в ноги, каже: «Господи, допоможи мені!»
26 And responding, he said, “It is not good to take the bread of the children and cast it to the dogs.”	26 Він відповів їй: «Не личить брати хліб у дітей і кидати щенятам.»
27 But she said, “Yes, Lord, but the young dogs also eat from the crumbs that fall from the table of their masters.”	27 А вона каже: «Так, Господи! Але й щенята їдять кришки, що падають зо столу в панів їхніх.»
28 Then Jesus, responding, said to her: “O woman, great is your faith. Let it be done for you just as you wish.” And her daughter was healed from that very hour.	28 Тоді відповів їй Ісус: «О жінко, велика твоя віра! Хай тобі буде, як бажаєш.» І видужала її дочка від тієї години.
29 And when Jesus had passed from there, he arrived beside the sea of Galilee. And ascending onto a mountain, he sat down there.	29 Звідти Ісус, знову перейшовши над Галилейське море, зійшов на гору й сів там.
30 And great multitudes came to him, having with them the mute, the blind, the lame, the disabled, and many others. And they cast them down at his feet, and he cured them,	30 Сила народу прийшла тоді до нього, що мали при собі кривих, калік, сліпих, німих, чимало й інакших, та й клали їх до його ніг, а він зціляв їх.
31 so much so that the crowds wondered, seeing the mute speaking, the lame walking, the blind seeing. And they magnified the God of Israel.	31 І дивувались люди, бачивши, що німі говорять, каліки знову одужують, криві ходять і сліпі бачать, — і прославляли Бога Ізраїля.
32 And Jesus, calling together his disciples, said: “I have compassion on the crowds, because they have persevered with me now for three days, and they do not have anything to eat. And I am not willing to dismiss them, fasting, lest they faint along the way.”	32 Тим часом Ісус покликав своїх учнів і сказав їм: «Жаль мені цих людей, бо ось три дні вже, як вони перебувають зо мною, і не мають що їсти, а відпустити їх голодними не хочу, щоб, бува, не охляли десь по дорозі.»
33 And the disciples said to him: “From where, then, in the desert, would we obtain enough bread to satisfy so a great multitude?”	33 Кажуть до нього його учні: «Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки люду?»м
34 And Jesus said to them, “How many loaves of bread do you have?” But they said, “Seven, and a few little fish.”	34 Ісус спитав їх: «А скільки в вас хлібів?» «Сім», — кажуть, — «і кілька рибин.»
35 And he instructed the crowds to recline upon the ground.	35 Тоді він звелів людям сісти на землю,
36 And taking the seven loaves and the fish, and giving thanks, he broke and gave to his disciples, and the disciples gave to the people.	36 взяв сім хлібів та рибу, воздав хвалу, поламав і заходився давати учням, а ті людям.
37 And they all ate and were satisfied. And, from what was left over of the fragments, they took up seven full baskets.	37 Усі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, сім повних кошів.
38 But those who ate were four thousand men, plus children and women.	38 Тих же, що їли, було яких чотири тисячі чоловік, окрім жінок та дітей.
39 And having dismissed the crowd, he climbed into a boat. And he went into the coastal region of Magadan.	39 І відпустивши народ, Ісус сів до човна і прибув у сторони Магадану.