Proverbs 5

CATHOLIC PUBLIC DOMAIN	Біблія
1 My son, pay attention to my wisdom, and incline your ear to my prudence,	1 Мій сину! слухай уважно мудрости моєї, | прихили ухо твоє до розуму мого:
2 so that you may guard your thinking, and so that your lips may preserve discipline. Do not pay attention to the deceit of a woman.	2 щоб ти зберіг собі розсудок, | і щоб наука уста твої зберегла.
3 For the lips of a loose woman are like a dripping honeycomb, and her voice is smoother than oil.	3 Бо мед із уст чужої жінки капає, | і бесіда її масніша від олії,
4 But in the end, she is as bitter as wormwood, and as sharp as a two-edged sword.	4 але скін її гіркий, немов полин, | і гострий, наче меч двосічний.
5 Her feet descend into death, and her steps reach even to Hell.	5 Ноги її низходять до смерти, | кроки її простують до Шеолу.
6 They do not walk along the path of life; her steps are wandering and untraceable.	6 Стежки життя вона не знає; | хода її непевна, їй до того байдуже.
7 Therefore, my son, listen to me now, and do not withdraw from the words of my mouth.	7 Отож, сину мій, слухай мене, | не відступай від слова уст моїх.
8 Make your way at a distance from her, and do not approach the doors of her house.	8 Відсторони твою дорогу геть від неї, | не наближайсь до дверей її дому,
9 Do not give your honor to foreigners, and your years to the cruel.	9 щоб не довелось віддати іншим твою славу, | а твоїх літ — людям немилосердним;
10 Otherwise, outsiders may be filled with your strength, and your labors may be in a foreign house,	10 щоб не наживалися твоїм добром чужинці, | щоб труди твої не переходили в чужий дім,
11 and you may mourn in the end, when you will have consumed your flesh and your body. And so you may say:	11 щоб не стогнав ти по тому, | як тіло твоє і твоя плоть змарніють,
12 “Why have I detested discipline, and why has my heart not been quieted by correction?	12 щоб не казав: «Чом же я науку ненавидів, | серце моє погордувало докором?
13 And why have I not listened to the voice of those who guided me? And why has my ear not inclined to my teachers?	13 Я голосу вчителів моїх не слухав, | і до наставників моїх не нахиляв я вуха.
14 I have almost been with all evil in the midst of the church and of the assembly.”	14 Я мало не потрапив у крайнє лихо | поміж зборищем-громадою!»
15 Drink water from your own cistern and from the springs of your own well.	15 Пий воду з твого водозбору, | воду, що б’є із власної криниці.
16 Let your fountains be diverted far and wide, and divide your waters in the streets.	16 Чому б твої джерела мали розливатися навколо, | твої потоки по майданах?
17 Hold them for yourself alone, and do not let strangers be partakers with you.	17 Нехай будуть тобі одному, | а не чужим разом з тобою.
18 Let your spring be blessed, and rejoice with the wife of your youth:	18 Нехай живець твій буде благословенний, | втішайся дружиною твоєї юности.
19 a beloved doe and most pleasing fawn. Let her breasts inebriate you at all times. Be delighted continually by her love.	19 Премила лань! Люба сарна! | Нехай її чари упоюють тебе повсякчас, | у любощах її стало кохайся!
20 Why are you seduced, my son, by a strange woman, and why are you kept warm by the bosom of another?	20 Для чого тобі, сину, захоплюватися чужою, | до грудей сторонньої горнутись?
21 The Lord beholds the ways of man, and he considers all his steps.	21 Дороги людські в Господа перед очима, | і він вирівнює всі стежки їхні.
22 His own iniquities take hold of the impious, and he is bound by the cords of his own sins.	22 Злого ловлять власні переступи, | у пута власного гріха він потрапляє.
23 He shall die, for he has not held to discipline. And by the multitude of his foolishness, he shall be deceived.	23 Він помирає з-за браку науки, | з-за своєї надмірної глупоти він блукає.