1 Kings 1

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 When King David was old and advanced in years, though they spread covers over him he could not keep warm.	1 Цар Давид постарівся, став ветхий деньми, і хоч як його загортали покривалами, не міг зігрітися.
2 His servants therefore said to him, "Let a young virgin be sought to attend you, lord king, and to nurse you. If she sleeps with your royal majesty, you will be kept warm."	2 І кажуть йому його слуги: «Нехай би пошукали нашому добродієві цареві молоду дівчину, нехай би вона царя доглядала й слугувала йому й лежала б при його грудях в ложі, і буде тепло нашому добродієві цареві.»
3 So they sought for a beautiful girl throughout the territory of Israel, and found Abishag the Shunamite, whom they brought to the king.	3 От і шукали по всіх околицях Ізраїля гарну дівчину та й знайшли Авішагу, шунамійку, та й привели її до царя.
4 The maiden, who was very beautiful, nursed the king and cared for him, but the king did not have relations with her.	4 Дівчина ж була гарна-прегарна; вона доглядала за царем і служила йому, але цар не спізнав її.
5 Adonijah, son of Haggith, began to display his ambition to be king. He acquired chariots, drivers, and fifty henchmen.	5 Аж ось Адонія, син Хаггіти, запишавшися, почав говорити: «Я буду царювати!» Завів він собі колісниці, коні і п’ятдесят чоловіка, що бігли поперед ним.
6 Yet his father never rebuked him or asked why he was doing this. Adonijah was also very handsome, and next in age to Absalom by the same mother.	6 Батько ж його поки жив, ніколи не картав його, запитувавши: «Навіщо ти так чиниш?» А був він також дуже гарний з виду. Мати породила його після Авесалома.
7 He conferred with Joab, son of Zeruiah, and with Abiathar the priest, and they supported him.	7 І був він у змові з Йоавом, сином Церуї, та з священиком Евіятаром, і тягли вони за Адоніею.
8 However, Zadok the priest, Benaiah, son of Jehoiada, Nathan the prophet, and Shimei and his companions, the pick of David's army, did not side with Adonijah.	8 Та священик Цадок, Беная, син Єгояди, і пророк Натан, і Семей, і Реї, і Давидові хоробрі не були за Адоніею.
9 When he slaughtered sheep, oxen, and fatlings at the stone Zoheleth, near En-rogel, Adonijah invited all his brothers, the king's sons, and all the royal officials of Judah.	9 Раз якось нарізав Адонія овець, волів і годованих телят коло Слизького Каміння, що біля джерела Рогел, і закликав своїх братів, синів царських, і всіх мужів юдейських, що служили в царя.
10 But he did not invite the prophet Nathan, or Benaiah, or the pick of the army, or his brother Solomon.	10 Пророка ж Натана, Бенаю, хоробрих і Соломона, брата свого, не закликав.
11 Then Nathan said to Bathsheba, Solomon's mother: "Have you not heard that Adonijah, son of Haggith, has become king without the knowledge of our lord David?	11 Тоді Натан сказав до Ветсавії, матері Соломона: «Чи ти чула, що Адонія, син Хаггіти, став царем, а Давид, наш пан, навіть про те й не знає?
12 Come now, let me advise you so that you may save your life and that of your son Solomon.	12 Оце ж раджу тобі: Рятуй твоє життя і життя твого сина Соломона.
13 Go, visit King David, and say to him, 'Did you not, lord king, swear to your handmaid: Your son Solomon shall be king after me and shall sit upon my throne? Why, then, has Adonijah become king?'	13 Піди до царя Давида й скажи йому: Чи ж не сам ти, мій пане-царю, заприсяг був твоїй слугині, казавши: Син твій Соломон буде царем після мене і він сяде на моєму престолі. Чому ж то Адонія став царем?
14 And while you are still there speaking to the king, I will come in after you and confirm what you have said."	14 І оце, як ти ще розмовлятимеш із царем, я ввійду за тобою та й потверджу твої слова.»
15 So Bathsheba visited the king in his room, while Abishag the Shunamite was attending him because of his advanced age.	15 Ввійшла Ветсавія до царя до покою — цар же був старезний, а Авішага, шунамійка, вслугувала цареві, —
16 Bathsheba bowed in homage to the king, who said to her, "What do you wish?"	16 припала (Ветсавія) на коліна і вклонилась цареві; цар запитав: «Чого бажаєш?»
17 She answered him: "My lord, you swore to me your handmaid by the LORD, your God, that my son Solomon should reign after you and sit upon your throne.	17 Відказала йому: «Пане мій! Ти заприсяг був твоїй слугині Господом, твоїм Богом: Син твій Соломон буде царем після мене і сяде на моїм престолі.
18 But now Adonijah has become king, and you, my lord king, do not know it.	18 А ось Адонія став царем, а ти, добродію мій, царю, про це й не знаєш.
19 He has slaughtered oxen, fatlings, and sheep in great numbers; he has invited all the king's sons, Abiathar the priest, and Joab, the general of the army, but not your servant Solomon.	19 Він нарізав багато волів, годованих телят і овець та й закликав усіх синів царських, священика Евіятара, та Йоава, начальника військ; Соломона ж, твого раба, не закликав.
20 Now, my lord king, all Israel is waiting for you to make known to them who is to sit on the throne after your royal majesty.	20 А на тобі, добродію мій, царю, очі всього Ізраїля, щоб ти об’явив їм, хто сяде на престолі добродія мого, царя, після нього.
21 If this is not done, when my lord the king sleeps with his fathers, I and my son Solomon will be considered criminals."	21 А то як тільки спочине мій добродій цар із своїми батьками я з моїм сином будемо злочинцями.»
22 While she was still speaking to the king, the prophet Nathan came in.	22 Коли вона ще розмовляла з царем, увійшов пророк Натан.
23 When he had been announced, the prophet entered the king's presence and, bowing to the floor, did him homage.	23 І сказали цареві: «Ось пророк Натан.» Увійшов він до царя і вклонився цареві обличчям до землі.
24 Then Nathan said: "Have you decided, my lord king, that Adonijah is to reign after you and sit on your throne?	24 Мовив Натан: «Добродію мій, царю! Чи це ти розпорядив: Адонія стане царем після мене і сяде на моїм престолі?
25 He went down today and slaughtered oxen, fatlings, and sheep in great numbers; he invited all the king's sons, the commanders of the army, and Abiathar the priest, and they are eating and drinking in his company and saying, 'Long live King Adonijah!'	25 Бо сьогодні він зійшов у долину, нарізав багато волів, годованих телят і овець та й закликав усіх царських синів і військову старшину, й священика Евіятара; он вони їдять і п’ють перед ним, викликуючи: Нехай живе цар Адонія!
26 But me, your servant, he did not invite; nor Zadok the priest, nor Benaiah, son of Jehoiada, nor your servant Solomon.	26 Мене ж, твого слугу, священика Цадока, Бенаю, сина Єгояди і твого раба Соломона не закликав.
27 Was this done by my royal master's order without my being told who was to succeed to your majesty's kingly throne?"	27 Невже ж сталось це за наказом мого добродія царя, і ти не сповістив раба твого, хто, після тебе, сидітиме на престолі добродія мого, царя?»
28 King David answered, "Call Bathsheba here." When she re-entered the king's presence and stood before him,	28 І відповів цар Давид і сказав: «Покличте мені Ветсавію!» Увійшла вона до царя й стала перед ним.
29 the king swore, "As the LORD lives, who has delivered me from all distress,	29 Цар поклявся і сказав їй: «Так певно, як живе Господь, що визволив мене з усякої біди:
30 this very day I will fulfill the oath I swore to you by the LORD, the God of Israel, that your son Solomon should reign after me and should sit upon my throne in my place."	30 як заприсяг я тобі Господом, Богом Ізраїля, що син твій Соломон після мене буде царем і що він сидітиме на моєму престолі замість мене, так і зроблю сьогодні.»
31 Bowing to the floor in homage to the king, Bathsheba said, "May my lord, King David, live forever!"	31 Припала Ветсавія на коліна обличчям до землі й уклонилася цареві та й каже: «Нехай добродій мій, цар Давид, живе повіки!»
32 Then King David summoned Zadok the priest, Nathan the prophet, and Benaiah, son of Jehoiada. When they had entered the king's presence,	32 І повелів цар Давид: «Покличте мені священика Цадока, пророка Натана, і Бенаю, . сина Єгояди.» Як же вони ввійшли до царя,
33 he said to them: "Take with you the royal attendants. Mount my son Solomon upon my own mule and escort him down to Gihon.	33 сказав їм цар: «Візьміть із собою слуг вашого пана, посадіть Соломона, мого сина, на мого мула, й завезіть його в Гіхон.
34 There Zadok the priest and Nathan the prophet are to anoint him king of Israel, and you shall blow the horn and cry, 'Long live King Solomon!'	34 Там нехай помаже його царем над Ізраїлем священик Цадок із пророком Натаном. Тоді сурміть та й викрикуйте: нехай жиде цар Соломон!
35 When you come back in his train, he is to go in and sit upon my throne and reign in my place. I designate him ruler of Israel and of Judah."	35 Потім ви вийдете слідом за ним, і він увійде й сяде на моїм престолі й буде царювати над вами замість мене; бо я призначив його князем над Ізраїлем і над Юдою.»
36 In answer to the king, Benaiah, son of Jehoiada, said: "So be it! May the LORD, the God of my lord the king, so decree!	36 Беная ж, син Єгояди, відповів цареві і сказав: «Амінь! Так нехай скаже і Господь, Бог пана мого, царя.
37 As the LORD has been with your royal majesty, so may he be with Solomon, and exalt his throne even more than that of my lord, King David!"	37 Як був Господь з моїм паном і царем, так нехай буде і з Соломоном, і нехай звеличить його престіл понад престіл мого пана, царя Давида.»
38 So Zadok the priest, Nathan the prophet, Benaiah, son of Jehoiada, and the Cherethites and Pelethites went down, and mounting Solomon on King David's mule, escorted him to Gihon.	38 Тоді священик Цадок, пророк Натан, Беная, син Єгояди, вкупі з керетіями й пелетіями, посадивши Соломона на мула царя Давида, спустились і повезли його в Гіхон.
39 Then Zadok the priest took the horn of oil from the tent and anointed Solomon. They blew the horn and all the people shouted, "Long live King Solomon!"	39 Священик Цадок узяв рога з миром із намету та й помазав Соломона. І засурмили, і ввесь народ кликав: «Нехай живе цар Соломон!»
40 Then all the people went up after him, playing flutes and rejoicing so much as to split open the earth with their shouting.	40 Тоді народ піднявся позад нього, і грали люди на сопілках, і раділи так славно, що аж земля розпадалась від їхнього крику.
41 Adonijah and all the guests who were with him heard it, just as they ended their banquet. When Joab heard the sound of the horn, he asked, "What does this uproar in the city mean?"	41 Почув це Адонія вкупі з запрошеними, саме коли скінчили бенкетувати. Почув також Йоав звук трубний та й каже: «Що це за шум розбурханого міста?»
42 As he was speaking, Jonathan, son of Abiathar the priest, arrived. "Come," said Adonijah, "you are a man of worth and must bring good news."	42 Коли він говорив, надійшов Йонатан, син священика Евіятара. Адонія сказав: «Ходи сюди, ти — чоловік порядний, несеш напевно добру вістку.»
43 "On the contrary!" Jonathan answered him. "Our lord, King David, has made Solomon king.	43 Відповів Йонатан і сказав До Адонії: «Зовсім ні! Наш пан, цар Давид, зробив Соломона царем.
44 The king sent with him Zadok the priest, Nathan the prophet, Benaiah, son of Jehoiada, and the Cherethites and Pelethites, and they mounted him upon the king's own mule.	44 Цар послав з ним священика Цадока, пророка Натана, Бенаю, сина Єгояди, керетіїв та пелетіїв, і вони посадили його на царського мула,
45 Zadok the priest and Nathan the prophet anointed him king at Gihon, and they went up from there rejoicing, so that the city is in an uproar. That is the noise you heard.	45 а священик Цадок і пророк Натан помазали його в Гіхоні на царя, і звідти пішли назад з веселим криком, і зворушилось усе місто. Ось звідки галас, що ви чули.
46 Besides, Solomon took his seat on the royal throne,	46 Соломон сів уже на царському престолі,
47 and the king's servants went in and paid their respects to our lord, King David, saying, 'May God make Solomon more famous than you and exalt his throne more than your own!' And the king in his bed worshiped God,	47 і царські слуги приходили поздоровляти нашого добродія, царя Давида, і промовляли: Нехай твій Бог зробить ім’я Соломона славнішим ніж твоє, і нехай возвеличить його престіл над престіл твій! І вклонився сам цар на своєму ліжку.
48 and this is what he said: 'Blessed be the LORD, the God of Israel, who has this day seated one of my sons upon my throne, so that I see it with my own eyes.'"	48 Потім додав: Благословен Господь, Бог Ізраїля, що вчинив мені сьогодні так, що один з моїх сидить на моєму престолі, й очі мої це бачать.»
49 All the guests of Adonijah left in terror, each going his own way.	49 Тоді всі, що їх закликав був Адонія, вжахнулись, повставали й порозходились, кожен у свій бік.
50 Adonijah, in fear of Solomon, also left; he went and seized the horns of the altar.	50 Адонію ж обняв страх перед Соломоном; він устав і пішов, щоб ухопитися за роги жертовника.
51 It was reported to Solomon that Adonijah, in his fear of King Solomon, had seized the horns of the altar and said, "Let King Solomon first swear that he will not kill me, his servant, with the sword."	51 І переказано Соломонові: «Он, Адонія, зо страху перед царем Соломоном, ухопив за роги жертовника та й каже: Нехай цар Соломон попереду мені заприсягне, що не стратить свого раба мечем.»
52 Solomon answered, "If he proves himself worthy, not a hair shall fall from his head. But if he is found guilty of crime, he shall die."	52 А Соломон на те: «Якщо покаже себе чесним чоловіком, то й волосинка з нього не впаде на землю. Як же знайдеться на ньому якась провина, мусить умерти.»
53 King Solomon sent to have him brought down from the altar, and he came and paid homage to the king. Solomon then said to him, "Go to your home."	53 І послав цар Соломон, щоб його взяли від жертовника; і він прийшов і вклонився перед царем Соломоном, а Соломон сказав йому: «Іди до свого дому.»