Lettera ai Filippesi - מכתב לפיליפאים 12

MODERN HEBREW BIBLE	Біблія
1 וששת ימים לפני חג הפסח בא ישוע לבית היני מקום לעזר אשר העיר אתו מעם המתים	1 Шість день перед Пасхою прибув Ісус у Витанію, де перебував Лазар, якого воскресив був з мертвих.
2 ויעשו לו שם משתה בערב ומרתא משרתת ולעזר היה אחד מן המסבים אתו	2 Там, отже, справили йому вечерю, і Марта прислуговувала; а й Лазар був серед тих, які разом з ним посідали до столу.
3 ותקח מרים מרקחת נרד זך ויקר מאד לטרא אחת משקלה ותמשח בה את רגלי ישוע ותנגב את רגליו בשערותיה והבית ימלא ריח המרקחת	3 Марія ж узяла літру мира з щирого нарду, вельми дорогого, помазала ноги Ісуса й обтерла їх волоссям своїм; і наповнився дім пахощами мира.
4 ויאמר אחד מתלמידיו הוא יהודה בן שמעון איש קריות העתיד למסרו	4 Каже тоді один з його учнів, Юда Іскаріотський, що мав його зрадити:
5 מדוע לא נמכרה המרקחת בשלש מאות דינר ונתן לעניים	5 «Чому не продано це миро за триста динаріїв і не роздано бідним?»
6 והוא לא דבר את זאת מחמלתו על העניים כי אם גנב היה וכיס הכסף אתו וישא כל אשר ישימו בו	6 Сказав же так не тому, що піклувався про бідних, але тому, що був злодій: із скарбнички, яку тримав при собі, крав те, що туди вкидувано.
7 ויאמר ישוע הניחה לה ליום קבורתי צפנה זאת	7 Тож Ісус промовив: «Лиши її. На день мого похорону зберегла вона те миро.
8 כי העניים תמיד המה עמכם ואני אינני תמיד עמכם	8 Бідних матимете з собою повсякчас, мене ж матимете не завжди.»
9 וישמעו עם רב ביהודה כי שם הוא ויבאו לא בעבור ישוע לבדו כי אם לראות גם את לעזר אשר העירו מעם המתים	9 Тим часом дізналася сила народу, що він там, то й посходились — не тільки Ісуса ради, а й щоб побачити Лазаря, якого він з мертвих воскресив.
10 וראשי הכהנים התיעצו להרג גם את לעזר	10 Тоді первосвященики ухвалили і Лазаря вбити,
11 כי בגללו באו שמה רבים מן היהודים ויאמינו בישוע	11 численні бо юдеї залишили їх із-за нього й увірували в Ісуса.
12 ויהי ממחרת כשמוע המון רב אשר באו לחג החג כי יבא ישוע ירושלים	12 Наступного дня сила людей, що прийшли на свято, зачувши, що Ісус іде в Єрусалим,
13 ויקחו בידם כפות תמרים ויצאו לקראתו ויריעו לאמר הושע נא ברוך הבא בשם יהוה מלך ישראל	13 узяли пальмове гілля й вийшли йому назустріч з окликами: «Осанна! Благо-словен той, хто йде в ім’я Господнє, ізраїльський цар!»
14 וימצא ישוע עיר אחד וירכב עליו כאשר כתוב	14 І знайшовши осля, Ісус сів на нього, — як ото написано:
15 אל תיראי בת ציון הנה מלכך יבוא לך רכב על עיר בן אתנות	15 Не страхайся, дочко Сіо-ну, ось іде твій цар верхи на жереб’яті ослициному.
16 וכל זאת לא הבינו תלמידיו בראשונה אך אחרי אשר נתפאר ישוע זכרו כי כן כתוב עליו וכי זאת עשו לו	16 Не збагнули того спершу його учні, але коли Ісус прославився, згадали вони, що то було написано про нього й що то з ним таке вчинено.
17 ויעידו העם אשר היו אצלו בקראו אל לעזר לצאת מן הקבר ויער אתו מעם המתים	17 Але й народ, що був при ньому, коли то він був викликав Лазаря з гробу та його з мертвих воскресив, — про те свідчив.
18 על זאת גם המון העם יצא לקראתו על שמעם כי עשה האות הזה	18 Тим то, власне, народ і вийшов йому назустріч: довідався бо, що він учинив те чудо.
19 והפרושים דברו איש את אחיו לאמר הראיתם כי הועיל לא תועילו מאומה הנה כל העולם נמשך אחריו	19 А фарисеї між собою тоді говорили: «Бачите, що тоді щось зарадити, бо ввесь світ іде за ним.»
20 ובתוך העלים להשתחות בחג היו אנשים יונים	20 Були ж серед тих, які прийшли поклонитися на свято, деякі греки.
21 ויקרבו אל פילפוס איש בית צידה אשר בארץ הגליל וישאלו ממנו לאמר אדני לראות את ישוע חפצנו	21 Ті приступили до Фили-па, що був з Витсаїди Галилейської, і попросили його, так мовивши: «Пане, хочемо побачити Ісуса.»
22 ויבא פילפוס ויגד זאת אל אנדרי ואנדרי ופילפוס הגידו אל ישוע	22 Приходить Филип, говорить Андрієві, а Андрій з Филипом, знову ж таки, приходять та й говорять Ісусові.
23 ויען אותם ישוע ויאמר באה השעה שיפאר בן האדם	23 І відрікає їм Ісус: «Прийшла година для прославлення Сина Чоловічого.
24 אמן אמן אני אמר לכם אם לא יפל גרגר החטא אל תוך האדמה ומת ישאר לבדו וכאשר מת יעשה פרי הרבה	24 Істинно, істинно говорю вам: Пшеничне зерно, коли не впаде на землю і не завмре, залишиться саме-одне; коли ж завмре, то рясний плід принесе.
25 האהב את נפשו יאבדנה והשנא את נפשו בעולם הזה ינצרה לחיי נצח	25 Хто життя своє любить, той погубить його; хто ж зненавидить своє життя на цьому світі, той збереже його, щоб жити вічно.
26 החפץ לשרתני ילך אחרי ובאשר אהיה שם יהיה גם משרתי ואיש אשר ישרתני אתו יכבד אבי	26 Хто служить мені, хай іде слідом за мною: і де я, там і слуга мій буде. Того, хто мені служить, пошанує Отець.
27 עתה נבהלה נפשי ומה אמר הושיעני אבי מן השעה הזאת אך על כן באתי אל השעה הזאת	27 Тепер стривожилась душа моя, — і що мені казати? Спаси мене, Отче, від години цієї? Але на те ж я і прийшов — на цю годину!
28 אבי פאר את שמך ותצא בת קול מן השמים גם פארתי וגם אוסיף לפאר	28 Отче, прослав своє ім’я!» І голос із неба злинув: «І прославив, — і знову прославлю!»
29 והעם העמדים שמה כשמעם אמרו רעם נשמע ואחרים אמרו מלאך דבר אתו	29 Народ, що стояв там і чув те, говорив: «То був грім.» А інші: «Ангел промовляв до нього!»
30 ויען ישוע ויאמר לא למעני היה הקול הזה כי אם למענכם	30 Та сказав Ісус у відповідь: «Не заради мене ізлинув голос той, лише заради вас.
31 עתה משפט בא על העולם הזה עתה ישלך שר העולם הזה חוצה	31 Тепер світові цьому суд; тепер вигнаний буде геть князь цього світу.
32 ואני בהנשאי מעל הארץ אמשך כלם אלי	32 Я ж, коли від землі буду піднесений, усіх притягну до себе.»
33 וזאת דבר לרמוז אי זה מות הוא עתיד למות	33 Це казав він, щоб зазначити, якою смертю вмре.
34 ויענו אתו העם ויאמרו הנה שמענו בתורה כי המשיח יכון לעולם ואיך אמרת כי בן האדם צריך להנשא ומי בן האדם הלזה	34 Народ же озвавсь до нього: «З закону ми чули, що Христос повіки перебуватиме. Як же ти кажеш, що Син Чоловічий має бути піднесений? Хто це такий — отой Син Чоловічий?»
35 ויאמר אליהם ישוע אך למצער יהיה האור עמכם התהלכו בעוד לכם האור פן ישופכם חשך וההלך בחשך לא ידע אנה הוא הלך	35 Відрік же їм Ісус: «Ще трохи часу світло з вами. Ходіте, поки світло у вас, щоб не пойняла вас тьма. Хто ходить у тьмі, не відає, куди йде.
36 בעוד לכם האור האמינו באור למען תהיו בני האור את הדברים האלה דבר ישוע וילך לו ויסתר מפניהם	36 Поки у вас світло — віруйте у світло, щоб світла синами вам стати!» Це сказавши, віддалився Ісус і скрився від них.
37 רבים האתות אשר עשה לעיניהם ובכל זאת לא האמינו בו	37 Вони не вірували в нього, хоч і скільки сподіяв він чудес у них на очу,
38 למלאת דבר ישעיהו הנביא אשר אמר יהוה מי האמין לשמעתנו וזרוע יהוה על מי נגלתה	38 щоб збулось слово пророка Ісаї, що сказав: «Господи, хто повірив тому, що чули ми, і рамено Господнє кому об’явилось?»
39 על כן לא יכלו להאמין כי עוד אמר ישעיהו	39 Не могли ж вони увірувати, бо Ісая ще так був сказав:
40 השע עיניהם והשמין לבבם פן יראו בעיניהם ולבבם יבין ושבו ורפאתי להם	40 «Засліпив він їм очі, заціпенив їм серце, щоб не бачили очима, щоби серцем не розуміли і не навернулись, щоб я їх вигоїв.»
41 כזאת דבר ישעיהו בראותו את תפארתו וינבא עליו	41 Це сказав Ісая, коли славу його бачив і говорив про нього.
42 אולם רבים אף מן השרים האמינו בו אך בגלל הפרושים לא הודו למען אשר לא ינדו	42 А, однак, чимало й увірувало в нього, навіть із знатних, лише з огляду на фарисеїв не признавалися, щоб їх не вилучили з синагоги;
43 כי אהבו כבוד אנשים יותר מכבוד האלהים	43 славу бо людську дужче вони любили ніж славу Божу.
44 ויקרא ישוע ויאמר המאמין בי לא בי הוא מאמין כי אם בשלח אתי	44 Тоді сказав Ісус на ввесь голос: «Хто вірує в мене — вірує не в мене, а в того, хто послав мене.
45 והראה אתי את אשר שלחני הוא ראה	45 І хто мене бачить, той бачить того, хто послав мене.
46 אני באתי לאור אל העולם למען כל אשר יאמין בי לא ישב בחשך	46 Я — світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто в мене вірує, не перебував у темряві.
47 והשמע את דברי ולא ישמרם אני לא אשפט אתו כי לא באתי לשפט את העולם כי אם להושיע את העולם	47 Коли хтось мої слова слухає, а їх не береже, я його не суджу, бо я прийшов не судити світ, а спасти світ.
48 ואיש אשר יבזני ולא יקח אמרי יש אחד אשר ידין אתו הדבר אשר דברתי הוא ידין אתו ביום האחרון	48 Хто мене відкидає і слів моїх не приймає, має той суддю свого: слово, яке я вирік, судитиме його дня останнього.
49 כי אני לא מלבי דברתי כי אם אבי השלח אתי הוא צוני את אשר אמר ואת אשר אדבר	49 Бо не від себе вирікав я: Отець, який послав мене, дав мені заповідь, що мені казати і що промовляти.
50 ואני ידעתי כי מצותו חיי עולם לכן כל אשר אדבר כאשר אמר אלי אבי כן אני מדבר	50 І я знаю, що заповідь його — життя вічне. Те, отже, що я кажу, кажу так, як Отець повідав мені.»