1 Peter 3

KING JAMES BIBLE	Біблія
1 Likewise, ye wives, be in subjection to your own husbands; that, if any obey not the word, they also may without the word be won by the conversation of the wives;	1 Так само ви, жінки, коріться своїм чоловікам, щоб, навіть якщо деякі й не вірять слову, були поводженням жінок позискані без слова,
2 While they behold your chaste conversation coupled with fear.	2 коли побачать ваше життя у чистоті й повазі.
3 Whose adorning let it not be that outward adorning of plaiting the hair, and of wearing of gold, or of putting on of apparel;	3 Нехай ваша окраса буде не зовнішня — заплітання волосся, накладання золотих обручок чи прибирання в шати,
4 But let it be the hidden man of the heart, in that which is not corruptible, even the ornament of a meek and quiet spirit, which is in the sight of God of great price.	4 але в середині людського серця, в нетлінності душі, лагідної та мовчазної: це многоцінне перед Богом.
5 For after this manner in the old time the holy women also, who trusted in God, adorned themselves, being in subjection unto their own husbands:	5 Бо колись і святі жінки, які надіялися на Бога, себе приоздоблювали, корившися своїм чоловікам,
6 Even as Sara obeyed Abraham, calling him lord: whose daughters ye are, as long as ye do well, and are not afraid with any amazement.	6 як от Сара слухала Авраама, «паном» його звала; ви ж її діти, коли добре чините і не лякаєтеся жадних застрашувань.
7 Likewise, ye husbands, dwell with them according to knowledge, giving honour unto the wife, as unto the weaker vessel, and as being heirs together of the grace of life; that your prayers be not hindered.	7 Ви, чоловіки, живіть розумно разом з вашими жінками, як з істотами, що від вас слабші, віддаючи їм належну шану як співспадкоємцям благодаті життя, — тим ваші молитви не втрачатимуть на силі.
8 Finally, be ye all of one mind, having compassion one of another, love as brethren, be pitiful, be courteous:	8 Нарешті, всі ви будьте однієї думки, співчутливі, братолюбні, милосердні, смиренні.
9 Not rendering evil for evil, or railing for railing: but contrariwise blessing; knowing that ye are thereunto called, that ye should inherit a blessing.	9 Не платіть злом за зло чи лайкою за лайку, а, навпаки, благословляйте, бо ви на те покликані, щоб успадкувати благословення.
10 For he that will love life, and see good days, let him refrain his tongue from evil, and his lips that they speak no guile:	10 Бо хто хоче життя любити й бачити дні добрі, хай береже язик від лихого, уста від слів лукавих.
11 Let him eschew evil, and do good; let him seek peace, and ensue it.	11 Хай ухиляється від зла і добро чинить, шукає миру, змагається за нього.
12 For the eyes of the Lord are over the righteous, and his ears are open unto their prayers: but the face of the Lord is against them that do evil.	12 Бо очі Господні на праведних, і його вуха звернені до їхньої молитви, обличчя ж Господнє проти тих, які лихо діють.
13 And who is he that will harm you, if ye be followers of that which is good?	13 Та й хто вам заподіє лихо, коли ви стали ревнителями добра?
14 But and if ye suffer for righteousness' sake, happy are ye: and be not afraid of their terror, neither be troubled;	14 Бо коли і страждаєте за справедливість — ви щасливі! Їхньої погрози не бійтесь і не тривожтесь,
15 But sanctify the Lord God in your hearts: and be ready always to give an answer to every man that asketh you a reason of the hope that is in you with meekness and fear:	15 а Господа Христа святіть у ваших серцях, завжди готові дати відповідь кожному, хто у вас вимагає справоздання про вашу надію, —
16 Having a good conscience; that, whereas they speak evil of you, as of evildoers, they may be ashamed that falsely accuse your good conversation in Christ.	16 однак, із скромністю та острахом, маючи добру совість, щоб, власне, тоді, коли вас обмовляють, були осоромлені ті, які вчиняють наклепи на вашу добру в Христі поведінку.
17 For it is better, if the will of God be so, that ye suffer for well doing, than for evil doing.	17 Ліпше бо, — коли така вже воля Божа, — страждати, робивши добро, ніж зло творивши.
18 For Christ also hath once suffered for sins, the just for the unjust, that he might bring us to God, being put to death in the flesh, but quickened by the Spirit:	18 Бо й Христос, щоб привести нас до Бога, один раз постраждав за гріхи наші: праведник — за неправедних, умертвлений тілом, але оживлений у дусі,
19 By which also he went and preached unto the spirits in prison;	19 в якому він пішов проповідувати навіть тим духам, що в темниці;
20 Which sometime were disobedient, when once the longsuffering of God waited in the days of Noah, while the ark was a preparing, wherein few, that is, eight souls were saved by water.	20 тим, що колись були неслухняні, яких очікувало довготерпіння Боже за часів Ноя, коли будувався ковчег, в якому мало, тобто вісім душ, урятувалися водою.
21 The like figure whereunto even baptism doth also now save us (not the putting away of the filth of the flesh, but the answer of a good conscience toward God,) by the resurrection of Jesus Christ:	21 Вас же тепер спасає прообраз цього, тобто хрищення, позбуття не тілесної нечистоти, а прохання доброго сумління в Бога через воскресіння Ісуса Христа,
22 Who is gone into heaven, and is on the right hand of God; angels and authorities and powers being made subject unto him.	22 який, зійшовши знову на небо, є по правиці Божій, і йому підкорені ангели, власті й сили.