Hebrews 7

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 For this Melchisedech was king of Salem, priest of the most high God, who met Abraham returning from the slaughter of the kings, and blessed him:	1 Оцей Мелхиседек, цар Салему, священик Всевишнього Бога, який зустрів Авраама, коли він повертався після поразки царів, і який благословив його;
2 To whom also Abraham divided the tithes of all: who first indeed by interpretation, is king of justice: and then also king of Salem, that is, king of peace:	2 якому Авраам відділив десятину з усього, і якого ім’я означає спершу «цар справедливости», а потім цар Салему, тобто «цар миру»;
3 Without father, without mother, without genealogy, having neither beginning of days nor end of life, but likened unto the Son of God, continueth a priest for ever.	3 без батька, без матері, без родоводу, який не має ні початку днів, ні кінця життя, уподібнений до Божого Сина, — зостається священиком повіки.
4 Now consider how great this man is, to whom also Abraham the patriarch gave tithes out of the principal things.	4 Дивіться, отже, який великий той, якому патріярх Авраам дав десятину з найліпшої добичі!
5 And indeed they that are of the sons of Levi, who receive the priesthood, have a commandment to take tithes of the people according to the law, that is to say, of their brethren: though they themselves also came out of the loins of Abraham.	5 Також і ті з синів Леві, що мають сан священства, мають за законом наказ брати десятину з народу, тобто з своїх братів, дарма що вони вийшли з бедер Авраама.
6 But he, whose pedigree is not numbered among them, received tithes of Abraham, and blessed him that had the promises.	6 Той же, який не походить з їхнього роду, взяв десятину з Авраама і благословив того, що мав обітниці.
7 And without all contradiction, that which is less, is blessed by the better.	7 Тим часом і сумніву не може бути, що нижчий благословляється вищим.
8 And here indeed, men that die, receive thithes: but there he hath witness, that he liveth.	8 Ба більше, тут беруть десятину люди, що вмирають; а там — той, про кого свідчать, що живе.
9 And (as it may be said) even Levi who received tithes, paid tithes in Abraham:	9 І, так би мовити, і Леві, який тепер збирає десятини, дав був десятину через Авраама,
10 For he was yet in the loins of his father, when Melchisedech met him.	10 бо він ще був у бедрах свого прабатька, коли Мелхиседек вийшов йому назустріч.
11 If then perfection was by the Levitical priesthood, (for under it the people received the law,) what further need was there that another priest should rise according to the order of Melchisedech, and not be called according to the order of Aaron?	11 Якби, отже, досконалість була через левітське священство, під яким народ одержав закон, то яка була б іще потреба з’являтись іншому священикові, за чином Мелхиседека, священикові, що не звався б за чином Арона?
12 For the priesthood being translated, it is necessary that a translation also be made of the law.	12 Бо як міняється священство, конче міняється і закон.
13 For he, of whom these things are spoken, is of another tribe, of which no one attended on the altar.	13 Бо той, про кого це говориться, був з іншого коліна, з якого ніхто не служив при жертовнику.
14 For it is evident that our Lord sprung out of Juda: in which tribe Moses spoke nothing concerning priests.	14 Відомо бо, що наш Господь походить від Юди, про покоління якого Мойсей нічого не згадав як про священиків.
15 And it is yet far more evident: if according to the similitude of Melchisedech there ariseth another priest,	15 Це стає ще яснішим, коли на подобу Мелхиседека постає інший священик;
16 Who is made not according to the law of a carnal commandment, but according to the power of an indissoluble life:	16 він став ним не за законом тілесної заповіді, а за силою життя нетлінного,
17 For he testifieth: Thou art a priest for ever, according to the order of Melchisedech.	17 бо він прийняв таке свідоцтво: «Ти — священик повіки за чином Мелхиседека.»
18 There is indeed a setting aside of the former commandment, because of the weakness and unprofitableness thereof:	18 Так перша заповідь скасована через її неміч і безкорисність —
19 (For the law brought nothing to perfection,) but a bringing in of a better hope, by which we draw nigh to God.	19 закон бо не зробив нічого досконалим, — уведено ж кращу надію, яка зближає нас до Бога.
20 And inasmuch as it is not without an oath, (for the others indeed were made priests without an oath;	20 Тим більше, що це не сталося без клятви: бо коли інші настановлялися священиками без клятви,
21 But this with an oath, by him that said unto him: The Lord hath sworn, and he will not repent, Thou art a priest for ever.)	21 то цей мав клятву того, який сказав до нього: «Господь поклявсь, і каятись не буде: Ти — священик повіки.»
22 By so much is Jesus made a surety of a better testament.	22 Ось чому Ісус став запорукою кращого союзу.
23 And the others indeed were made many priests, because by reason of death they were not suffered to continue:	23 Крім того: отих священиків було більше, бо смерть не дозволяла їм зоставатися;
24 But this, for that he continueth for ever, hath an everlasting priesthood,	24 цей же, тому що перебуває повіки, має священство непроминальне
25 Whereby he is able also to save for ever them that come to God by him; always living to make intercession for us.	25 і тому може спасти повіки тих, які через нього до Бога приступають, бо він завжди живий, щоб за них заступатися.
26 For it was fitting that we should have such a high priest, holy, innocent, undefiled, separated from sinners, and made higher than the heavens;	26 Якраз і годилося, щоб ми мали такого первосвященика непорочного, відлученого від грішників і вищого за небеса,
27 Who needeth not daily (as the other priests) to offer sacrifices first for his own sins, and then for the people's: for this he did once, in offering himself.	27 який не має потреби, як архиереї, щодня приносити перше за власні гріхи жертви, а потім за гріхи народу, бо він зробив це раз, принісши себе самого в жертву.
28 For the law maketh men priests, who have infirmity: but the word of the oath, which was since the law, the Son who is perfected for evermore.	28 Закон бо настановляє архиєреями людей, немочі підлеглих, а слово клятви, що було після закону, настановляє Сина, що навіки досконалий.