2 Corinthians 10

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 Now I Paul myself beseech you, by the mildness and modesty of Christ, who in presence indeed am lowly among you, but being absent, am bold toward you.	1 Я ж сам, Павло, особисто благаю вас лагідністю і ласкавістю Христа, — я, коли присутній між вами, — покірний, а коли від вас далеко, сміливий супроти вас.
2 But I beseech you, that I may not be bold when I am present, with that confidence wherewith I am thought to be bold, against some, who reckon us as if we walked according to the flesh.	2 Прошу ж вас, щоб коли до вас прийду, не довелося мені сміливо вживати тієї певности, яку думаю відважно показати супроти деяких, що собі уявляють, начебто ми руководилися чисто тілесними спонуками.
3 For though we walk in the flesh, we do not war according to the flesh.	3 Ми живемо як люди, але не воюємо із спонук тілесних,
4 For the weapons of our warfare are not carnal, but mighty to God unto the pulling down of fortifications, destroying counsels,	4 бо зброя нашої боротьби не тілесна, а сильна в Бозі на зруйнування твердинь; ми руйнуємо задуми
5 And every height that exhalteth itself against the knowledge of God, and bringing into captivity every understanding unto the obedience of Christ;	5 і всяку гордість, що повстає проти спізнання Бога, і беремо в полон усякий розум на послух Христові;
6 And having in readiness to revenge all disobedience, when your obedience shall be fulfilled.	6 ми також готові покарати всякий непослух, як тільки ваш послух буде звершений.
7 See the things that are according to outward appearance. If any man trust to himself, that he is Christ's, let him think this again with himself, that as he is Christ's, so are we also.	7 Ви дивитеся на зовнішній вигляд. Коли хтось певний, що він Христовий, нехай розміркує ще раз у самім собі, що так, як він Христовий, так само й ми.
8 For if also I should boast somewhat more of our power, which the Lord hath given us unto edification, and not for your destruction, I should not be ashamed.	8 Бо якби я хвалився занадто нашою владою, що її нам Господь дав на збудування, а не на руїну вашу, я б не соромився,
9 But that I may not be thought as it were to terrify you by epistles,	9 — щоб не здавалося, що намагаюся листами вас налякати.
10 (For his epistles indeed, say they, are weighty and strong; but his bodily presence is weak, and his speech contemptible,)	10 Листи його, мовляв, важкі та повні сили, але виглядом тіла він недолугий, і мова його — жалюгідна.
11 Let such a one think this, that such as we are in word by epistles, when absent, such also we will be indeed when present.	11 Такий нехай знає: які ми словом у листах неприсутніми, такі й будемо ділом присутніми.
12 For we dare not match, or compare ourselves with some, that commend themselves; but we measure ourselves by ourselves, and compare ourselves with ourselves.	12 Ми не відважуємося рівняти себе чи прирівнювати до деяких із тих, які самі себе поручають; та їм, які міряють самих себе на собі самих та прирівнюють самих себе до себе самих, бракує глузду.
13 But we will not glory beyond our measure; but according to the measure of the rule, which God hath measured to us, a measure to reach even unto you.	13 Ми ж не будемо хвалитися надмірно, але за мірою правила, що його Бог призначив як мірку, щоб аж до вас прибути.
14 For we stretch not ourselves beyond our measure, as if we reached not unto you. For we are come as far as to you in the gospel of Christ.	14 Ми бо не розтягаємося над міру, а воно було б так, якби ми до вас не прибули; ми ж таки й справді до вас прибули з Євангелією Христовою.
15 Not glorying beyond measure in other men's labours; but having hope of your increasing faith, to be magnified in you according to our rule abundantly;	15 Не хвалимося також і чужими трудами над міру, але маємо надію, що й ми, коли ростиме ваша віра, звеличимося між вами за нашим правилом над міру;
16 Yea, unto those places that are beyond you, to preach the gospel, not to glory in another man's rule, in those things that are made ready to our hand.	16 і звіщатимемо Євангелію ген поза вами, не хвалившися готовим на чужому полі.
17 But he that glorieth, let him glory in the Lord.	17 А хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.
18 For not he who commendeth himself, is approved, but he, whom God commendeth.	18 Бо не той випробуваний, хто себе самого поручає, а той, кого Бог поручає.