Deuteronomy 29

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 These are the words of the covenant which the Lord commanded Moses to make with the children of Israel in the land of Moab: beside that covenant which he made with them in Horeb.	1 Скликав Мойсей усього Ізраїля і промовив до них: «Ви бачили все, що зробив Господь перед вашими очима в Єгипетській землі з фараоном, зо всіма його рабами та зо всім його краєм;
2 And Moses called all Israel, and said to them: You have seen all the things that the Lord did before you in the land of Egypt to Pharao, and to all his servants, and to his whole land.	2 великі проби, що їх бачили ваші очі, оті великі знаки й чудеса.
3 The great temptations, which thy eyes have seen, those mighty signs and wonders,	3 Та не дав вам Господь розуму, щоб збагнути, і очей, щоб бачити, і вух, щоб чути, аж до цього дня.
4 And the Lord hath not given you al heart to understand, and eyes to see, and ears that may hear, unto this present day.	4 Водив я вас по пустині сорок років: ваша одежа на вас не розлізлась, і взуття на ногах у вас не позносилось.
5 He hath brought you forty years through the desert: your garments are not worn out, neither are the shoes of your feet consumed with age.	5 Хліба ви не їли, вина й п’янкого напою не пили, щоб зрозуміли, що я Господь, Бог ваш.
6 You have not eaten bread, nor have you drunk wine or strong drink: that you might know that I am the Lord your God.	6 А коли прийшли ви на те місце, то Сихон, цар хешбонський, і Ог, цар башанський, вийшли проти нас воювати, але ми їх побили,
7 And you came to this place: sand Sehon king of Hesebon, and Og king of Basan, came out against us to fight. And we slew them.	7 взяли їхній край і віддали його на власність рувимлянам, гадіям і половині покоління манассіян.
8 And took their land, and delivered it for a possession to h Ruben and Gad, and the half tribe of Manasses.	8 Додержуйте ж слова цього союзу й виконуйте їх, щоб усе, що робитимете, вам щастило.
9 Keep therefore the words of this covenant, and fulfil them: that you may understand all that you do.	9 Сьогодні ви стоїте всі перед Господом, Богом вашим: голови ваші, судді ваші, старші ваші, начальники ваші, всі мужі ізраїльські,
10 You all stand this day before the Lord your God, your princes, and tribes, and ancients, and doctors, all the people of Israel,	10 ваші діти, ваші жінки, і твій приходень, що в межах твого табору, від дроворуба до водоноші,
11 , 11Your children and your wives, and the stranger that abideth with thee in the camp, besides the hewers of wood, and them that bring water:	11 щоб увійти в союз із Господом, Богом твоїм, що Господь, Бог твій, під клятвою укладає сьогодні з тобою,
12 That thou mayst pass in the covenant of the Lord thy God, and in the oath which this day the Lord thy God maketh with thee.	12 щоб поставити собі тебе нині своїм народом і щоб ти мав його за свого Бога, як він сам обіцяв тобі і клявся твоїм батькам Авраамові, Ісаакові та Якову.
13 That he may raise thee up a people to himself, and he may be thy God as he hath spoken to thee, and as he swore to thy fathers Abraham, Isaac, and Jacob.	13 Та не з вами одними укладаю я сьогодні цей союз і складаю цю присягу,
14 Neither with you only do I make this covenant, and confirm these oaths,	14 але й з тими, що нині тут стоять з нами перед Господом, Богом нашим, і з тими, що їх тут сьогодні немає з нами.
15 But with all that are present and that are absent.	15 Знаєте добре, як ми жили в Єгипетській землі, і як ми переходили посеред народів, через які ви перейшли;
16 For you know how we dwelt in the land of Egypt, and how we have passed through the midst of nations, and passing through them,	16 та й бачили їхні гидкі й бридкі божища-дерево й камінь, срібло й золото — що вони їх у себе держать.
17 You have seen their abominations and filth, that is to say, their idols, wood and stone, silver and gold, which they worshipped.	17 Тож нехай не буде між вами чоловіка або жінки, або дитини, або покоління, чиє серце відвернулося б нині від Господа, Бога нашого, щоб іти служити богам тих народів. Нехай не буде між вами коріння, що плодить отруту й полин;
18 Lest perhaps there should be among you a man or a woman, a family or a tribe, whose heart is turned away this day from the Lord our God, to go and serve the gods of those nations: and there should be among you a root bringing forth gall and bitterness.	18 щоб ніхто, почувши слова тієї присяги, не зводив себе благословенням у своїм серці, кажучи: Таж мені буде добре, бо житиму по своїй волі; щоб він не пропав, як той, що п’є води подостатком і ніяк не може загасити спраги.
19 And when he shall hear the words of this oath, he should bless himself in his heart saying: I shall have peace, and will walk on in the naughtiness of my heart: and the drunken may consume the thirsty,	19 Господь не схоче простити йому, бо саме тоді запалає Господній гнів і його ревність на того чоловіка, і спадуть на нього всі прокляття, написані в цій книзі, та й зітре Господь з-під небес його ім’я.
20 And the Lord should not forgive him: but his wrath and jealousy against that man should be exceedingly enkindled at that time, and all the curses that are written in this volume should light upon him: and the Lord should blot out his name from under heaven,	20 І видалить він (Господь) його з усіх поколінь Ізраїля на погибель, згідно з усіма прокляттями союзу, які записані в цій книзі закону.
21 And utterly destroy him out of all the tribes of Israel, according to the curses that are contained in the book of this law and covenant:	21 Прийдешнє покоління, ваші діти, які прийдуть після вас, і чужинець, який прийде з далекої землі, побачивши лихо-біду тієї землі й недуги, що їх Господь нашле їй:
22 And the following generation shall say, and the children that shall be born hereafter, and the strangers that shall come from afar, seeing the plagues of that land and the evils wherewith the Lord hath afflicted it,	22 сірку й сіль і спалену дощенту країну, так, що нічого на ній не сіятиметься, не ростиме, не здійметься жодна билинка, мов ту руїну, якою Господь у своїм гніві та обуренні зруйнував Содом, Гомору, Адму й Цевоїм, —
23 Burning it with brimstone, and the heat of salt, so that it cannot be sown any more, nor any green thing grow therein, after the example of the destruction of Sodom and Gomorrha, Adama and Seboim, which the Lord destroyed in his wrath and indignation:	23 усі народи скажуть: Завіщо ж Господь зробив так цій землі? Чому так сильно запалав його гнів?
24 And all the nations shall say: Why hath the Lord done thus to this land? what meaneth this exceeding great heat of his wrath?	24 І відкажуть: За те що покинули союз Господа, Бога своїх батьків, що його він заключив з ними коли виводив їх з Єгипетської землі,
25 And they shall answer: Because they forsook the covenant of the Lord, which he made with their fathers, when he brought them out of the land of Egypt:	25 і пішли служити іншим богам та й припадали лицем перед ними, перед богами, яких вони не знали і яких він їм не дав.
26 And they have served strange gods, and adored them, whom they knew not, and for whom they had not been assigned:	26 Тим і запалав гнів Господній на цю землю, так що Господь навів на неї всі прокляття, записані в цій книзі.
27 Therefore the wrath of the Lord was kindled against this land, to bring upon it all the curses that are written in this volume :	27 Господь і вирвав їх з їхньої землі в гніві та й у досаді й у крайнім обуренні, та кинув в іншу землю, як воно і є нині.
28 And he hath cast them out of their land, in anger and in wrath, and in very great indignation, and hath thrown them into a strange land, as it is seen this day.	28 Що скрите, те належить Господеві, нашому Богові; що ж відкрите, це наше й наших дітей, повіки, щоб ми виконували всі слова того закону.
29 Secret things to the Lord our God: things that are manifest, to us and to our children for ever, that we may do all the words of this law.