Ezekiel 2

Douai-Rheims	Біблія
¹ This was the vision of the likeness of the glory of the Lord. And I saw, and I fell upon my face, and I heard the voice of one that spoke. And he said to me: Son of man, stand upon thy feet, and I will speak to thee.	¹ Він сказав мені: «Сину чоловічий! Стань на ноги: я говоритиму з тобою.»
² And the spirit entered into me after that he spoke to me, and he set me upon my feet: and I heard him speaking to me,	² Як він це казав мені, увійшов у мене дух, і поставив мене на ноги, і я почув того, хто говорив до мене.
³ And saying: Son of man, I send thee to the children of Israel, to a rebellious people, that hath revolted from me, they, and their fathers, have transgressed my covenant even unto this day.	³ Він сказав до мене: «Сину чоловічий! Я посилаю тебе до синів Ізраїля, до народу бунтівничого, що збунтувався проти мене, — вони і їхні батьки відступили від мене аж по цей день.
⁴ And they to whom I send thee are children of a hard face, and of an obstinate heart: and thou shalt say to them: Thus saith the Lord God:	⁴ До синів із безсоромним лицем і запеклим серцем, — до них я тебе посилаю. Ти скажеш їм: Так говорить Господь Бог:
⁵ If so be they at least will hear, and if so be they will forbear, for they are a provoking house: and they shall know that there hath been a prophet in the midst of them.	⁵ Чи слухатимуть вони, чи не слухатимуть — це бо дім бунтівників, — та нехай знають, що був пророк між ними.
⁶ And thou, O son of man, fear not, neither be thou afraid of their words: for thou art among unbelievers and destroyers, and thou dwellest with scorpions. Fear not their words, neither be thou dismayed at their looks: for they are a provoking house.	⁶ Ти ж, сину чоловічий, не лякайсь їх, і не лякайсь їхніх слів; навіть, як вони будяками й терниною тебе оточать, і тобі доведеться жити між скорпіонами. Не лякайсь їхніх слів, і виду їхнього не бійся; вони бо дім бунтарів.
⁷ And thou shalt speak my words to them, if perhaps they will hear, and forbear: for they provoke me to anger.	⁷ Ти скажеш їм мої слова, чи слухатимуть вони, чи не слухатимуть, бо це дім бунтарів.
⁸ But thou, O son of man, hear all that I say to thee: and do not thou provoke me, as that house provoketh me: open thy mouth, and eat what I give thee.	⁸ Ти ж, сину чоловічий, слухай, що я говоритиму до тебе; не будь бунтівником, як дім бунтівників. Відчини рота й спожий, що я даю тобі.»
⁹ And I looked, and behold, a hand was sent to me, wherein was a book rolled up: and he spread it before me, and it was written within and without: and there were written in it lamentations, and canticles, and woe.	⁹ Глянув я — аж ось рука простягнута до мене, а в ній сувій.
	¹⁰ Розгорнув він його передо мною, аж він записаний з обидвох сторін, і виписані були на ньому: жалощі, стогін і скарги.