Sirach 37

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 Every friend will say: I also am his friend: but there is a friend, that is only a friend in name. Is not this a grief even to death?	1 Кожен друг каже: «Я теж твій приятель.» Та є ж бо й друг тільки за назвою.
2 But a companion and a friend shall be turned to an enemy.	2 Хіба не болить воно болем смертельним, як з друга чи товариша ворог робиться?
3 O wicked presumption, whence camest thou to cover the earth with thy malice, and deceitfulness?	3 О думко лукава! Звідкіля взялась ти на те, щоб землю облудою вкрити?
4 There is a companion who rejoiceth with his friend in his joys, but in the time of trouble, he will be against him.	4 Ось товариш радіє, коли друг його в щасті, — коли ж він у скруті, то стає проти нього!
5 There is a companion who condoleth with his friend for his belly's sake, and he will take up a shield against enemy.	5 Товариш другові ради шлунка допомагає, — а битва настала, то й хапає він зброю!
6 Forget not thy friend in thy mind, and be not unmindful of him in thy riches.	6 Не забудь про друга, коли бій відбувається, — не губи про нього згадки, у достатках бувши.
7 Consult not with him that layeth a snare for thee, and hide thy counsel from them that envy thee.	7 Кожен дорадник хвалить свою раду, — вже ж є й такий, що радить собі на користь.
8 Every counsellor giveth out counsel, but there is one that is a counsellor for himself.	8 Супроти дорадника будь обережний: заздалегідь довідайсь, чого йому треба, — він бо дораджує собі на користь, отож щоб не кинув проти тебе жереба,
9 Beware of a counsellor. And know before what need he hath: for he will devise to his own mind:	9 а й щоб не мовив тобі: «Гарну маєш дорогу!» — щоб потім протистати й зорити, що тобі станеться.
10 Lest he thrust a stake into the ground, and say to thee:	10 Не радься того, хто з недовір’ям дивиться на тебе: від заздрісників твоїх крий свої наміри.
11 Thy way is good; and then stand on the other side to see what shall befall thee.	11 Не радься жінки про її суперницю, ані боягуза — про воєнну справу, ані крамаря — про справи обміну, ані покупця — про справи продажу, ані заздрісного — про діло вдячности, ані жорстокого — про добродійство, ані ледачого — про будь-яку працю, ані наймита поденного — про закінчення роботи, ані раба лінивого — про труди важкії: у жадній їхній пораді на них не покладайся.
12 Treat not with a man without religion concerning holiness, nor with an unjust man concerning justice, nor with a woman touching her of whom she is jealous, nor with a coward concerning war, nor with a merchant about traffic, nor with a buyer of selling, nor with an envious man of giving thanks,	12 Та завжди бувай із мужем благочесним, про якого знаєш, що пильнує він заповіді й що душа його подібна до душі твоєї, і що він, коли впадеш, тобі співчуватиме.
13 Nor with the ungodly of piety, nor with the dishonest of honesty, nor with the held labourer of every work	13 Тримайся поради серця свого: для тебе над нього нема нічого вірнішого.
14 Nor with him that worketh by the year of the finishing of the year, nor with an idle servant of much business: give no heed to these in any matter of counsel.	14 Душа бо чоловіка звістить часто краще, ніж сім вартових, що височать на вартівні.
15 But be continually with a holy man, whomsoever thou shalt know to observe the fear of God,	15 Понад усі ж бо речі — до Всевишнього молися, щоб дорогу твою спрямував до правди.
16 Whose soul is according to thy own soul: and who, when thou shalt stumble in the dark, will be sorry for thee.	16 Кожному ділу початок — слово: кожній дії передує — порада.
17 And establish within thyself a heart of good counsel: for there is no other thing of more worth to thee than it.	17 Серце править за коріння думок, тож з нього виринають чотири речі:
18 The soul of a holy man discovereth sometimes true things, more than seven watchmen that sit in a high piece to watch.	18 добро і зло, життя і смерть, — а над ними язик завжди володіє.
19 But above all these things pray to the most High, that he may direct thy way in truth.	19 Не один вправний — навчає багатьох, а для себе самого — геть непорадний.
20 In all thy works let the true word go before thee, and steady counsel before every action.	20 Не один мудрагель, із-за слів зненавиджений, позбавиться всякої смачної поживи,
21 A wicked word shall change the beast: out of which four manner of things arise, good and evil, life and death: and the tongue is continually the ruler of them. There is a man that is subtle and a teacher of many, and yet is unprofitable to his own soul.	21 бо Господь ласки йому не зізволяє, тож і мудрість у ньому ніяка.
22 A skilful man hath taught many, and is sweet to his own soul.	22 Не один є, хто сам для себе мудрий, і плоди його розуму, як він думає, певні.
23 He that speaketh sophistically, is hateful: he shall be destitute of every thing.	23 Мудрий муж народ свій навчає, тож плоди його розуму певні.
24 Grace is not given him from the Lord: for he is deprived of all wisdom.	24 Мудрий муж благословенням сповниться, тож усі, що його бачать, — величають щасливим.
25 There is a wise man that is wise to his own soul: and the fruit of his understanding is commendable.	25 Людського життя дні обраховані, але дням Ізраїля числа немає.
26 A wise man instructeth his own people, and the fruits of his understanding are faithful.	26 Мудрий здобуває довір’я в своїм народі, тож імення його повіки житиме.
27 A wise man shall be filled with blessings, and they that see shall praise him.	27 Сину, за життя випробовуй себе самого: зважай, що лихе для тебе, й тому не віддавайся.
28 The life of a man is in the number of his days: but the days of Israel are innumerable.	28 Не всяка бо річ користь приносить, і не кожному всяка річ довподоби.
29 A wise man shall inherit honour among his people, and his name shall live for ever.	29 Не насичуй себе будь-якими ласощами, не накидайся на страви,
30 My son, prove thy soul in thy life: and if it be wicked, give it no power:	30 бож ніяк не здорово — їсти понад міру, і ненасить провадить до важкої недуги.
31 For all things are not expedient for all, and every kind pleaseth not every soul.	31 З-за ненажерства численні вже вмерли, хто ж зважає на себе — життя своє продовжає.
32 Be not greedy in any feasting, and pour not out thyself upon any meat:
33 For in many meats there will be sickness, and greediness will turn to choler.
34 By surfeiting many have perished: but he that is temperate, shall prolong life.