2 Samuel 15

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 Now after these things Absalom made himself chariots, and horsemen, and fifty men to run before him.	1 Після того справив собі Авесалом колісницю та коней, і п’ятдесять чоловік мали бігти перед ним.
2 And Absalom rising up early stood by the entrance of the gate, and when any man had business to come to the king's judgment, Absalom called him to him, and said: Of what city art thou? He answered, and said: Thy servant is of such a tribe of Israel.	2 Уставши раненько, зупинився собі Авесалом на дорозі, що коло воріт, і коли хтось мав спір і йшов до царя по рішення, кликав його Авесалом до себе й питав: «З якого ти міста?» І коли той відповідав, з цього, мовляв, або того коліна ізраїльського, твій слуга,
3 And Absalom answered him: Thy words seem to me good and just. But there is no man appointed by the king to hear thee. And Absalom said:	3 то Авесалом, казав йому: «Справа твоя, бач, справедлива й слушна, але вислухати тебе у царя нема кому.
4 O that they would make me judge over the land, that all that have business might come to me, that I might do them justice.	4 Крім того, — казав Авесалом, — якби то мене поставлено суддею над краєм! Хто б не мав якої справи чи скарги, приходив би до мене, і я судив би його по правді.»
5 Moreover when any man came to him to salute him, he put forth his hand, and took him, and kissed him.	5 І коли хто наближувався, щоб уклонитись йому, так простягне, бувало, руку, обійме його та й поцілує.
6 And this he did to all Israel that came for judgment, to be heard by the king, and he enticed the hearts of the men of Israel.	6 Так чинив Авесалом з усіма з Ізраїля. що приходили до царя на суд, і тим приваблював собі серця ізраїльтян.
7 And after forty years, Absalom said to king David: Let me go, and pay my vows which I have vowed to the Lord in Hebron.	7 Через чотири роки мовив Авесалом до царя: «Хотів би я, з ласки, піти виконати обітницю, що обрікся Господеві в Хевроні.
8 For thy servant made avow, when he was in Gessur of Syria, saying: If the Lord shall bring me again into Jerusalem I will offer sacrifice to the Lord.	8 Бо слуга твій, перебувавши в Гешурі у Сирії, обрікся таким обітом: як Господь справді поверне мене в Єрусалим, віддам честь Господеві.»
9 And king David said to him: Go in peace. And he arose, and went to Hebron.	9 Цар і каже йому: «Іди собі в мирі.» Устав він та й пішов у Хеврон.
10 And Absalom sent spies into all the tribes of Israel, saying: As soon as you shall hear the sound of the trumpet, say ye: Absalom reigneth in Hebron.	10 Тим часом порозсилав Авесалом таємних посланців по всіх колінах ізраїльських оповістити: «Як почуєте звук сурми, то кличте: Авесалом став царем у Хевроні!»
11 Now there went with Absalom two hundred men out of Jerusalem that were called, going with simplicity of heart, and knowing nothing of the design.	11 І пішло з Авесаломом двісті чоловік з Єрусалиму; покликав він їх, і пішли вони в простоті серця, бо нічого не знали.
12 Absalom also sent for Achitophel the Gilonite, David's counsellor, from his city Gilo. And while he was offering sacrifices, there was a strong conspiracy, and the people running together increased with Absalom.	12 Під час жертвоприносин послав Авесалом по Ахітофела гілонія, Давидового дорадника, щоб забрати його з його міста Гіло. Змова кріпшала: народу ж дедалі більш і більш приставало до Авесалома.
13 And there came a messenger to David, saying: All Israel with their whole heart followeth Absalom.	13 Прийшов посланець до Давида і сказав йому: «Серце ізраїльтян за Авесалома!»
14 And David said to his servants, that were with him in Jerusalem: Arise and let us flee: for we shall not escape else from the face of Absalom: make haste to go out, lest he come and overtake us, and bring ruin upon us, and smite the city with the edge of the sword.	14 І каже Давид усім своїм слугам, що були з ним у Єрусалимі: «Готуйтесь, і тікаймо, бо не буде нам рятунку від Авесалома; мерщій у дорогу, щоб часом він нас зненацька не захопив та не навів на нас лиха й не вигубив міста лезом меча.»
15 And the king's servants said to him: Whatsoever our lord the king shall command, we thy servants will willingly execute.	15 І кажуть царські слуги цареві: «На все те, що цар, наш пан, наважився, ми, твої слуги, готові!»
16 And the king went forth, and all his household on foot: and the king left ten women his concubines to keep the house:	16 І вирушив цар і ввесь двір його за ним, зоставивши десять наложниць стерегти дім.
17 And the king going forth and all Israel on foot, stood afar off from the house:	17 Пустився у дорогу цар і ввесь люд, що йшов з ним, і спинились вони коло останньої хати.
18 And all his servants walked by him, and the bands of the Cerethi, and the Phelethi, and all the Gethites, valiant warriors, six hundred men who had followed him from Geth on foot, went before the king.	18 Всі його слуги йшли попри нього, всі керетії й усі пелетії, а всі гатії, — шістсот чоловік, що прийшли були за ним із Гату, — йшли перед царем.
19 And the king said to Ethai the Gethite: Why comest thou with us? return and dwell with the king, for thou art a stranger, and art come out of thy own place.	19 І промовив цар до Ітая з Гату: «Чого й ти йдеш з нами? Повертайсь і зоставайсь із царем; ти ж чужинець, ба й вигнанець із рідного дому.
20 Yesterday thou camest, and to day shalt thou be forced to go forth with us? but I shall go whither I am going: return thou, and take back thy brethren with thee, and the Lord will shew thee mercy, and truth, because thou hast shewn grace and fidelity.	20 Вчора щойно прийшов ти, а сьогодні б я тебе вже силував блукати з нами? Я ж іду, куди зможу. Повертайсь і забери своїх земляків із собою, нехай Господь виявить тобі ласку й вірність!»
21 And Ethai answered the king, saying: As the Lord liveth, and as my lord the king liveth: in what place soever thou shalt be, my lord, O king, either in death, or in life, there will thy servant be.	21 А Ітай так відказав цареві: «Як живий Господь і живий мій пан і цар! Всюди, де буде цар, мій пан — чи мертвий, чи живий — там буде й слуга твій.»
22 And David said to Ethai: Come, and pass over. And Ethai the Gethite passed, and all the men that were with him, and the rest of the people.	22 Давид і каже Ітаєві: «Нум, то проходь мимо!» І пройшов Ітай-гатій з усіма своїми мужами й з усією дітворою, що була з ним.
23 And they all wept with a loud voice, and all the people passed over: the king also himself went over the brook Cedron, and all the people marched towards the way that looketh to the desert.	23 Увесь край плакав уголос, як цей люд проходив мимо. Цар пройшов Кедронську долину, і всі люди з ним, і пішли всі дорогою, що веде в пустиню.
24 And Sadoc the priest also came, and all the Levites with him carrying the ark of the covenant of God, and they set down the ark of God: and Abiathar went up, till all the people that was come out of the city had done passing.	24 Ось тут і Цадок і з ним усі левіти, що несли ковчег завіту Божого, поставили ковчег Божий тоді, як Евіятар знімавсь угору, аж поки ввесь народ не вийшов з міста.
25 And the king said to Sadoc: Carry back the ark of God into the city: if I shall find grace in the sight of the Lord, he will bring me again, and he will shew me it, and his tabernacle.	25 Тоді цар звелів Цадокові: «Занеси назад ковчег Божий до міста. Як я знайду ласку в очах Господніх, він поверне мене й дозволить мені побачити його й його житло.
26 But if he shall say to me: Thou pleasest me not: I am ready, let him do that which is good before him.	26 Коли ж він скаже: Не довподоби ти мені, — то ось я: нехай він чинить зо мною, як йому довподоби.»
27 And the king said to Sadoc the priest: O seer, return into the city in peace: and let Achimaas thy son, and Jonathan the son of Abiathar, your two sons, be with you.	27 І цар вів далі до священика Цадока: «Повертайсь назад у мирі до міста разом із твоїм сином Ахімацом та Йонатаном, Евіятаровим сином: обидва ваші сини з вами.
28 Behold I will lie hid in the plains of the wilderness, till there come word from you to certify me.	28 Глядіть же! Я вичікуватиму коло переходів, що в пустині, поки прийде якась вістка від вас, щоб повідомити мене.»
29 So Sadoc and Abiathar carried back the ark of God into Jerusalem: and they tarried there.	29 Цадок і Евіятар віднесли ковчег Божий назад до Єрусалиму й зостались там.
30 But David went up by the ascent of mount Olivet, going up and weeping, walking barefoot, and with his head covered, and all the people that were with them, went up with their heads covered weeping.	30 Давид же виходив на Оливну гору й плакав, ідучи; голова у нього була покрита, ішов він босоніж, та й увесь народ, що був з ним — кожний з покритою головою — спинавсь і, йдучи, плакав.
31 And it was told David that Achitophel also was in the conspiracy with Absalom, and David said: Infatuate, O Lord, I beseech thee, the counsel of Achitophel.	31 І принесено Давидові таку вістку: Ахітофел теж між змовниками, з Авесаломом. Давид і каже: «Зведи, молю, Господи, мій Боже, Ахітофелеву пораду нінащо.»
32 And when David was come to the top of the mountain, where he was about to adore the Lord, behold Chusai the Arachite, came to meet him with his garment rent and his head covered with earth.	32 Прийшов Давид на верх гори, де звичайно поклоняються Богу, йому ж назустріч вийшов Хушай аркій. Одежа на ньому була роздерта, й земля наголові у нього.
33 And David said to him: If thou come with me, thou wilt be a burden to me:	33 Давид і каже йому: «Як підеш зо мною, будеш тягарем мені.
34 But if thou return into the city, and wilt say to Absalom: I am thy servant, O king: as I have been thy father's servant, so I will be thy servant: thou shalt defeat the counsel of Achitophel.	34 Як же повернешся до міста й скажеш Авесаломові: Царю, я буду твій слуга; був я перше слуга твоєму батькові, тепер же буду слуга тобі, — тоді зможеш мені обернути внівець Ахітофелеву пораду.
35 And thou hast with thee Sadoc, and Abiathar the priests: and what thing soever thou shalt hear out of the king's house, thou shalt tell it to Sadoc and Abiathar the priests.	35 Там будуть з тобою священики Цадок і Евіятар, отже все, що почуєш із царського палацу, даси знати Цадокові та Евіятарові — священикам.
36 And there are with them their two sons Achimaas the son of Sadoc, and Jonathan the son of Abiathar: and you shall send by them to me every thing that you shall hear.	36 Також і з ними обидва їхні сини Ахімац, Цадоків син, і Йонатан, Евіятарів син. Отже, через них перекажете до мене все, що почуєте.»
37 Then Chusai the friend of David went into the city, and Absalom came into Jerusalem.	37 І повернувсь Хушай, Давидів друг, у місто, саме, як Авесалом входив у Єрусалим.