Амос 9

¹ Я бачив Господа, що стояв при жертовнику. І він мовив: «Удар по главнях, щоб аж одвірки захитались! Я всім їм голови порозбиваю, а тих з них, що зостануться, мечем повбиваю; ані один з них не втече, ані один з них не спасеться.

² Хоч би в Шеол зарились, то й звідти їх моя рука добуде. Хоч би знялись на небо, я їх і звідти поскидаю.

³ Хоч би сховались на вершині Кармелю, я їх шукатиму і візьму звідти. Хоч би запроторились від мого ока на дні моря, я і там звелю змієві, і він їх кусатиме.

⁴ Хоч би пішли перед своїми ворогами у неволю, я й там повелю мечеві, й він уб’є їх. Оберну на них мої очі, — та на лихо, не на благо.»

⁵ Бо Господь, Бог сил, — то він, що землі торкнеться, і вона тане, і всі її мешканці тужать; і вся вона, немов ріка, здіймається вгору й осідає знову, як ріка Єгипту.

⁶ Він збудував на небі свої високії палаци, він заснував своє склепіння над землею. Він кличе води моря, і на поверхню землі їх розливає; Господь — ім’я йому!

⁷ «Чи ж ви мені не як кушіїв діти, о діти Ізраїля, — слово Господнє? Чи ж я Ізраїля не вивів з Єгипетського краю, і філістимлян із Кафтору та арамійців із Кіру?

⁸ Ось очі Господа Бога на грішнім царстві, і я вигублю його з обличчя землі. Однак, не вигублю я зовсім Яковового дому, — слово Господнє.

⁹ Бо ось ізвелю я і просію дім Ізраїля проміж усі народи, як то просівають у решеті, але й зернятко не впаде на землю.

¹⁰ Усі грішники мого народу від меча поляжуть, вони, що кажуть: Не наблизиться, не прийде на нас лихо!

¹¹ Того дня я підведу розвалену Давидову халупу, поправлю в ній проломи, підійму її румовища. Я відбудую її, як була за днів днедавніх,

¹² щоб вони заволоділи останком Едома і всіма народами, що на них було призване моє ім’я, — слово Господа, який це зробить.

¹³ Настане час, — слово Господнє, — коли орач женця застане, а той, що топче грона, — того, що зерно розсіває. Гори точитимуть сік винний, і всі пагірки розтануть.

¹⁴ Я відновлю Ізраїля, народ мій, і вони відбудують спустошені міста й будуть у них жити. Насадять виноградники й будуть вино з них пити, і розведуть сади, і їстимуть плоди з них.

¹⁵ Я посаджу їх на землі їхній, і їх не вирвуть уже з землі їхньої, що я їм дав», — каже Господь, Бог твій.