Плач Єремії 5

¹ Згадай, о Господи, що сталося з нами! Глянь, подивись на наругу нашу!

² Спадщина наша припала зайдам, доми наші — чужинцям.

³ Ми сироти без батька, і, а наші матері немов удовиці.

⁴ Воду нашу за гроші п’ємо, дрова наші набуваємо за плату.

⁵ Ярмо в нас на шиї, нами поганяють; працюємо, нема нам відпочинку.

⁶ Ми до Єгипту простягаєм руку та до Ашшуру, щоб насититись хлібом.

⁷ Батьки наші згрішили, та їх нема вже, а ми несемо кару за їхні беззаконства.

⁸ Раби над нами вередують, і нікому нас визволити з їхніх рук.

⁹ Ціною нашого життя здобуваємо хліб свій, наражені мечеві пустині.

¹⁰ Шкіра на нас, як піч, гаряча від пекучої голоднечі.

¹¹ Жінок знечещено в Сіоні, дівчат — у містах юдейських.

¹² Повішено князів їхніми руками, обличчя старших не поважано.

¹³ Хлопці носили жорна, а діти спотикались під дровами.

¹⁴ Старші в воротях уже більш не сідають, хлопці вже більш не бавляться.

¹⁵ Погасла радість у нашім серці, танки наші на жалобу змінились.

¹⁶ Вінець упав з голови в нас. Ой, горе нам, бо ми згрішили!

¹⁷ От чому серце ниє у нас, ось чому в очах у нас потемніло.

¹⁸ Бо гора Сіон опустіла, лисиці бродять по ній!

¹⁹ Ти ж, Господи, повіки перебуваєш; престол твій з роду й до роду.

²⁰ Чому ти нас назавжди забуваєш і нас так надовго покидаєш?

²¹ Наверни нас, Господи, до себе, і ми повернемось: обнови наші дні, як було колись.

²² Невже ти зовсім нас відкинув, на нас без міри прогнівався?